Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за декларування недостовірних даних і неподання декларації, яку скасував Конституційний суд. За брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі, але не термін ув’язнення. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявляє, що ухвалений закон пропонує «санаторні» умови для корупціонерів.
За ухвалення законопроекту №4460-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» за основу і в цілому 4 грудня в залі парламенту проголосували 287 і 289 народних депутатів відповідно, повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на трансляцію телеканалу «Рада».
Законом внесено зміни до Примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які уточнюють суб’єктів цього правопорушення (з огляду на положення статей 3 та 45 Закону України «Про запобігання корупції), а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як зазначено в чинній редакції.
Запропоновані до КУпАП зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.
Законом у зв’язку із визнанням КСУ неконституційною виключено з Кримінального кодексу України статтю 366-1, натомість кодекс доповнено новою статтею 366-2 (декларування недостовірної інформації), яка встановлює кримінальну відповідальність:
– у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною першою цієї статті;
– у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.
Законом також доповнено Кримінальний кодекс статтею 366-3, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Законом також внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, відповідно з якими кримінальні провадження, передбачені ст. 366-2 і 366-3 КК України, будуть підсудні Вищому антикорупційному суду, а досудове розслідування цих кримінальних правопорушень здійснюватимуть детективи Національного антикорупційного бюро України.
У НАЗК заявили, що ухвалений Радою законопроєкт створює «санаторні умови» для посадовців, оскільки не передбачає позбавлення волі ані за умисне декларування недостовірної інформації, ані за умисне неподання декларації. При цьому, особи, які умисно зазначать недостовірних відомостей на 4000 прожиткових мінімумів (а це – 8,4 млн грн) можуть отримати покарання у вигляді обмеження (але не позбавлення) волі на строк до 2 років.
«Тобто, максимальне покарання – перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва. Також через 6 місяців може бути розглянута можливість щодо взяття цієї особи на реєстрацію – їй більше не потрібно буде перебувати в центрі, а лише час від часу приходити до нього», – наголосили в НАЗК.
Нагадаємо:
- 27 жовтня 2020 року КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
- 27 жовтня НАЗК заявило, що судді Конституційного суду ухвалили рішення щодо «справи про незаконне збагачення» у власних інтересах.
- 28 жовтня в Офісі президента, коментуючи рішення Конституційного суду скасувати кримінальне покарання за недостовірне декларування, заявили, що, «незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому випадку, відновлені».
