Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило судді Конституційного Суду України і його голові Олександру Тупицькому про підозру в завідомо неправдивих свідченнях і підкупі свідка.
«Слідчі Державного бюро розслідувань за погодженням з в.о. генерального прокурора повідомили про підозру судді Конституційного Суду України, який здійснює адміністративні функції його голови, у вчиненні кримінальних правопорушень проти правосуддя, передбачених ч. 2 ст. 384, ст. 386 КК України (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань)», – повідомляє ДБР.
Конституційний Суд України заявляє, що суддя Олександр Тупицький зобов’язаний продовжувати виконувати свої службові обов’язки голови КСУ, оскільки указ президента Володимира Зеленського про його відсторонення порушує Конституцію і закон про Конституційний суд, а тому є юридично нікчемним і має бути скасований.
Як повідомлялось, 28 грудня Офіс генпрокурора направив поштою повідомлення про підозру Олександру Тупицькому через його неявку на процесуальні дії. Тупицького підозрюють у підкупі свідка і введенні в оману суду шляхом завідомо неправдивого показання свідка. Також Офіс генпрокурора направив клопотання Зеленському про відсторонення Тупицького з посади судді строком на два місяці.
29 грудня 2020 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення Олександра Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці.
Нагадаємо:
- 27 жовтня 2020 року КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що встановлює кримінальне покарання за недостовірне декларування осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
- Рішення також визнає неконституційними положення закону «Про запобігання корупції», зокрема положення про відкритий доступ до декларацій, положення щодо контролю та перевірки декларацій та положення про відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
- Верховна Рада 15 грудня повернула Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) повноваження з перевірки декларацій, які були заблоковані Конституційним судом. Однак у НАЗК є три суттєві зауваження до ухвалених парламентом законів.