Верховна Рада 20 травня ухвалила закон, який передбачає імплементацію в українське законодавство положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за злочини проти людяності та воєнні злочини.
За законопроєкт №2689 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» в залі парламенту проголосували 248 народних депутатів, передає Центр журналістських розслідувань.
«Проєкт закону спрямований на забезпечення повноти імплементації положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів», – йдеться у пояснювальній записці.
Зокрема, зміни до статті 8 Кримінального кодексу передбачають запровадження принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, тобто такої дії законодавства про кримінальну відповідальність, яка не пов’язана з місцем вчинення злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного чи потерпілого або шкодою національним інтересам держави.
Як зазначають автори законопроєкту, ситуація, внаслідок якої Україна сьогодні позбавлена можливості здійснення ефективного контролю над частиною своєї території, яка тимчасово окупована Російською Федерацією, кваліфікується як міжнародний збройний конфлікт і щодо такого стану діють норми міжнародного гуманітарного права, серйозні порушення якого визнаються міжнародними злочинами, передусім – воєнними злочинами.
Окрім воєнних злочинів, на окупованих територіях України вчиняються й інші різновиди міжнародних злочинів – так звані злочини проти людяності. Проте винним у вчиненні більшості з них наразі вдається уникати кримінального переслідування, що, серед іншого, обумовлено невідповідністю законодавства України про кримінальну відповідальність положенням міжнародного кримінального і гуманітарного права.
Також у пояснювальній записці вказано, що Кримінальний кодекс на сьогодні не передбачає кримінальної відповідальності за злочини проти людяності та за воєнні злочини, що являють собою порушення звичаєвого, а не договірного міжнародного гуманітарного права. Ці прогалини зумовлені тим, що від моменту прийняття Кримінального кодексу його положення системно не узгоджувались з сучасним міжнародним правом і тенденціями його імплементації у національні правові системи в аспекті кримінальної відповідальності за так звані міжнародні злочини.
Автори документу наголошують, що в умовах міжнародного збройного конфлікту з Росією, що триває вже понад 6 років, приведення положень законодавства України про кримінальну відповідальність відповідно до вимог міжнародного кримінального права і позитивною практикою його імплементації у національні правові системи є надзвичайно нагальною потребою.
Нагадаємо:
- 5 грудня 2019 року Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) опублікував звіт про діяльність за попереднім розслідуванням за 2019 рік, в якому кваліфікує ситуацію в Криму, як стан окупації, а ситуацію на Донбасі як міжнародний і неміжнародний збройний конфлікт.
- 11 грудня 2020 року прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда оголосила заяву щодо завершення попереднього розслідування у справі «Ситуація в Україні», в якій зазначено, що потенцiйнi справи, якi можуть з’явитися на пiдставi розслiдування, були б допустимими у судi. Наступним кроком в цьому процесi має бути звернення до суддів Палати попереднього провадження Суду за дозволом на розслiдування.
- 14 грудня МКС оприлюднив новий звіт про ситуацію в Україні після проведення попереднього аналізу подій під час Майдану, захоплення і окупації Росією Криму та війни на Донбасі.
- Уже 7 років триває російська військова агресія проти України. Якщо у випадку з Кримом Україна відразу визначила ситуацію як тимчасову окупацію, то з класифікацією збройного конфлікту на Донбасі все дещо складніше. Зокрема, тому, що Україна досі не в повному обсязі імплементувала положення міжнародного гуманітарного права в національну правову систему. Детальніше читайте в матеріалах Центру журналістських розслідувань Конфлікт або війна: право проти політичної доцільності, а також «Картковий будинок Путіна»: чому Україна зобов’язана прийняти «закон про воєнних злочинців».
