Міністерство закордонних справ Великої Британії у 2019 році прийняло Регулювання із застосування санкцій проти Росії з приводу незаконної спроби анексії Криму і структурувало інформацію про відповідальність для порушників санкційного режиму, а штрафи за порушення санкцій сягають десятків мільйонів фунтів стерлінгів.
Про це йдеться у статті кандидатів юридичних наук Богдана Бернацького і Дмитра Коваля «Як Україні отримати міжнародну суб’єктність за допомогою санкцій» для Центру журналістських розслідувань та видання ZN.UA.
У Британії в зв’язку з Брекзит колишні санкційні режими, ініційовані ЄС, мають трансформуватися у внутрішні акти законодавства – зокрема, це стосується санкцій проти окремих громадян та юридичних осіб Росії через окупацію Криму, пишуть Богдан Бернацький і Дмитро Коваль.
У 2019 році Міністерством закордонних справ Британії було прийнято відповідне Регулювання — The Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019. За цим актом визначаються види санкцій, правила їх адміністрування, можливі винятки із санкційного режиму, відповідальність за порушення тощо. Управління з імплементації фінансових санкцій (Office of Financial Sanctions Implementation, OFSI) додатково підготувало до Регулювання багатосторінкові інструкції з його застосування, а також таблиці, які зручно групують інформацію про можливу відповідальність для порушників санкцій.
Більшість справ, що стосуються порушення британських санкцій, залишаються непублічними. Однак справа Standard Chartered Bank 2020 року набула масштабного розголосу. Банк надавав кредити турецькому дочірньому підприємству підсанкційного російського «Сбербанка».
Попри те, що кредити надавалися не напряму підсанкційному суб’єкту, OFSI тлумачив такі дії як порушення санкційного режиму та ініціював розслідування, що й призвело до призначення штрафу, розмір якого склав 20,5 млн фунтів стерлінгів, ставши найбільшим в історії OFSI.
Докладніше про те, як працюють санкційні системи США і Великої Британії та чому Україна поки не досягла відповідного рівня ефективності санкційної системи, читайте у статті Богдана Бернацького і Дмитра Коваля «Як Україні отримати міжнародну суб’єктність за допомогою санкцій».
