Експерти Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та BlackSeaNews створили й опублікували повну базу даних юридичних осіб, щодо яких застосовано санкції України, США та ЄС у зв’язку з агресією РФ проти України. Наразі у базі 1856 юридичних осіб. На сьогодні це єдина у світі зведена база даних про компанії та організації, щодо яких застосовані санкційні режими, пов’язані зі збройною агресією РФ проти України.
«Всім, хто працює або цікавиться санкційною політикою завжди не вистачало системної та зручної інформації щодо запроваджених санкцій, яка була б зібрана та систематизована в одному місці. Так, це повинно бути в державі, яка об’єктивно є самою зацікавленою стороною у питаннях санкцій. Але цього немає. Будемо сподіватися – поки що.. Тому ми створили такий продукт самі. На відміну від попередніх баз даних, які ми публікували на сайті, це вже не статична таблиця станом на якусь дату, а програмний продукт, який ми плануємо регулярно змінювати та доповнювати», – повідомили укладачі бази даних експерти Тетяна Гучакова та Андрій Клименко.
У базі даних містяться:
- всі юридичні особи, що містяться в усіх 29 Указах Президента України, де йдеться про санкції до юросіб (починаючи з 16 вересня 2015);
- всі юридичні особи зі списків SDN та SSI Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) по чотирьох санкційних програмах США у зв’язку із російською агресією проти України;
- всі юридичні особи, що містяться у відповідних рішеннях Ради ЄС.
«Наша база даних – не тільки перелік комерційних та політичних організацій, що є у списках на поточну дату. Вона містить всю історію прийняття рішень про застосування санкцій по кожному суб’єкту. В цій базі даних ми намагаємося не просто копіювати інформацію про юридичні особи з тих чи інших списків, а повністю ідентифікувати їх, тобто перевіряти відомості про кожного санкційного суб’єкта та при потребі доповнювати інформацію реєстраційними і податковими даними та актуальними адресами», – повідомили експерти.
«Ми відслідковуємо зміни юридичного статусу підприємств: реорганізація, зміна назви, ліквідація, наявність правонаступників тощо».
Наприклад, наразі кількість юридичних осіб, що припинили функціонування – 171, з них офіційно мають правонаступників – 70.
Всю цю інформацію відображено у картках підприємств (картка відкривається, якщо натинути відповідний рядок в списку).
Дуже важлива, одна з основних функцій цього програмного продукту – можливість сортувати та групувати зміст бази за багатьма ознаками, отримуючи відповіді на різноманітні питання.
Таким чином можна побачити й чимало помилок під час застосування санкцій. Наприклад, 31 підприємство в різні часи з’явилося у списках українських санкцій вже після офіційної ліквідації цих підприємств. Були й інші помилки.
Але метою створення цього продукту, пишуть експерти, було не фіксувати помилки, а створювати умови для якомога скорішого виправлення тих помилок, що є критичними.
Найбільшу увагу з перших кроків роботи з базою даних привертає зникнення зі списків українських санкцій тих підприємств, які там були раніше.
Приклади відповідальної та системної санкційної політики ми можемо знайти і в США, і на заході та сході Європи. Результативність санкцій вимірюється і в грошовому, і в іміджевому еквіваленті. Системний та принциповий підхід до санкцій надає державі ваги та впливу в міжнародних відносинах. Україні є чого вчитися в Заходу, якщо вона хоче також набути субєктності в очах світової спільноти. Про це – у статті кандидатів юридичних наук Богдана Бернацького і Дмитра Коваля для Центру журналістських розслідувань та видання ZN.UA.
Читайте також «Як працюють Кримські санкції» – проект ІА Центру журналістських розслідувань у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.
Ми проаналізували вплив санкцій ЄС, США і України на сектори економіки окупованих РФ Криму і Севастополя, виявили їх найсильніші і найслабкіші місця та розкрили популярні схеми обходу і нових порушників санкцій.
