Куплений у Великої Британії криголам James Clark Ross та передане Україні Бельгією науково-дослідне судно Belgica 29 жовтня отримали нові імена – «Ноосфера» і «Борис Олександров» відповідно.
Про обрання нових назв для вже українських наукових суден стало відомо під час поїздки президента Володимира Зеленського 29 жовтня до Одеси, куди він прибув у тому числі для відвідування українського наукового флоту, повідомляють одеське видання «Думская» та Радіо Свобода.
Назву «Ноосфера» для криголама було обрано, оскільки одним з його основних завдань буде транспортування наукового персоналу на українську наукову станцію «Академік Вернадський» у Антарктиді. Станція названа на ім’я українського вченого, ідеї якого призвели до формування поняття «ноосфера» – так французький філософ Едуар ле Руа, розвиваючи ідеї Вернадського, назвав наступний ступінь розвитку біосфери Землі.
Назву «Борис Олександров» колишнє бельгійське науково-дослідне судно отримало на честь покійного директора Інституту морської біології Національної академії наук України, члена-кореспондента НАН. Він загинув у пожежі, яка майже повністю знищила будівлю інституту на початку грудня 2019 року.
Судно Belgica Україна отримала в подарунок від уряду Бельгії. Його використовуватимуть для моніторингу Чорного моря, зокрема, дослідження морського дна і збору екологічних даних. В Одесу судно зайшло 21 жовтня 2021 року. В першу експедицію судно планують відправити вже в грудні цього року.
Криголам James Clark Ross Україна придбала в серпні 2021 року, а на початку жовтня він також прибув до Одеси. На момент спуску на воду криголам входив в чільну трійку наукових суден світу. Він також незабаром вирушить на південь земної кулі, але спочатку має пройти технічне обслуговування. Втім, як зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий у коментарі Радіо Свобода, проблем із криголамом вони не очікують. В експедицію він вирушить або в середині грудня, або на початку наступного року.
«Він у повній автономці цілком успішно перейшов з Данії до України, обійшовши всю Європу. Тобто це означає, що по суднохідних властивостях до судна питань нема. Але одна справа перехід навколо Європи, друга – йти в льодову обстановку. Тому наполягаємо, що хочемо перше обслуговування зробити до виходу в Антарктиду. Це десь друга половина листопада», – повідомив вчений.
У МОН зазначили, що завдяки криголаму українські науковці зможуть не тільки повернутися до досліджень Світового океану, але й розв’язати логістичні проблеми на антарктичній станції «Академік Вернадський» та розширити можливості сезонних експедицій.
Збудований компанією Swan Hunter Shipbuilders у Волсенді (Велика Британія) та спущений на воду королевою Британії 1990 року, James Clark Ross взяв участь у першому міжнародному дослідженні щодо оцінки запасів криля в атлантичній частині Південного океану. Отримані дані досі використовуються в моделях оцінки криля.
На судні також застосовувалися різноманітні технології відбору донних відкладень у таких місцях, де це раніше було неможливо, кажуть науковці.
Це вже вдруге Велика Британія передає свої дослідницькі активи Україні. 6 лютого 1996 року британська база «Фарадей» стала українською станцією «Академік Вернадський». Зараз там працює 26-та Українська антарктична експедиція.