Південний окружний військовий суд РФ провів перше засідання у новій справі за обвинуваченням в’язня Кремля, севастопольця Дмитра Штибликова у «державній зраді». Штибліков відбув 5 років колонії суворого режиму за нібито «підготовку диверсії», у новій справі йому загрожує до 20 років в’язниці.
Про це пише Бюро судової інформації за посиланням на Павла Лакійчука, колишнього колеги Штиблікова у Центрі сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «Номос».
Дмитро Штибліков мав вийти на волю 9 листопада 2021 року, відбувши 5 років незаконного позбавлення волі за вироком окупаційного «Севастопольського міського суду» – його обвинуватили в «підготовці терактів». Натомість, РФ порушила проти нього ще одну справу – за нібито «державну зраду».
«Обвинувачення не лише абсурдне, а й цинічне. Кого ж тепер призначили спільником «злочинця»? Вірно, фантазія у шахраїв у погонах не багата, його КУМА, прапорщика ЧФ Олександра Облогу. Свою дружбу новоявлені «шпигуни» ніколи не приховували. Щоб сфальшувати з неї «глибоко законспірований агентурний зв’язок», суд проводитимуть у закритому режимі!», – повідомив Павло Лакійчук.
Нагадаємо, Дмитро Штибліков – фігурант так званої «справи кримських диверсантів».
Він колишній військовий, у 2004 році був звільнений в запас з лав Збройних сил України і до 2014 року працював в Севастополі аналітиком в неурядовій організації Центр сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «Номос», що припинив діяльність після окупації Криму
Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова і Володимира Дудку затримали співробітники ФСБ в Севастополі 9 листопада 2016 року як так званих «членів диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міністерства оборони України».
18 травня 2017 року Дмитро Штибліков уклав досудову угоду зі слідством і визнав свою провину. Жодного з незалежних адвокатів до нього не допустили.
Правозахисники зафіксували дуже багато фактів порушення прав затриманих ФСБ в окупованому Криму так званих «українських диверсантів», включаючи фальсифікацію доказів і показань свідків, застосування тортур і психологічного тиску, а також позбавлення права на захист і справедливий суд, що дає підстави вважати їх політв’язнями.
