Правозахисники вважають некоректною кваліфікацію Офісом генпрокурора України одного із злочинів, вказаного в обвинувальному акті стосовно восьми осіб – керівників російської окупаційної адміністрації у Криму та Севастополі, який був скерований ОГП до суду після завершення слідства Службою безпеки України.
Про це йдеться у заяві Української правової консультативної групи (ULAG, Ukrainian Legal Advisory Group).
«Ідеться про створення злочинної організації (ст. 255 ККУ), у складі якої 8 високопосадовців АРК діяли з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 ККУ), посягання на територіальну цілісність та недоторканість України (ст. 110 ККУ), а також державну зраду (ст. 111 ККУ) … Статті 109-111 ККУ часто зустрічаються у практиці кваліфікації подій у Криму, однак ст. 255 ККУ стала своєрідною «новелою» і викликала багато питань», – зазначили правозахисники.
В ULAG пояснили, чому ст.255 є хибною кваліфікацією злочину, вчиненого в умовах збройного конфлікту.
«Із повідомлення та контексту подій зовсім не очевидно, чи дійсно існувала злочинна організація: стійке ієрархічне об’єднання, що існує для скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, і члени якої діють у інтересах такої організації. Це «звичайний» злочин мирного часу, який не враховує контекст міжнародного збройного конфлікту (позиція, яку сьогодні відстоює Україна щодо подій у Криму) та ігнорує роль РФ як ініціатора та організатора окупації», – звертають увагу правозахисники на інформацію, опубліковану Офісом генпрокурора.
В ULAG вважають, що подібна кваліфікація злочину була необов’язковою, оскільки кожного з обвинувачених можна притягнути до відповідальності індивідуально.
«Ці дії можуть підпадати під статтю 437 ККУ, зокрема в ч.1 – планування, підготовка або розв’язування агресивної війни чи збройного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій. Ст. 437 відповідає контексту міжнародного збройного конфлікту. Кваліфікація злочинів повинна здійснюватися у відповідності до характеру конфлікту, який відбувається. Ця стаття не має строку давності (у ст.255 – 10-15 років), що може стати важливим фактором, оскільки розгляд таких складних та масштабних справ може займати роки, якщо не десятиліття. Кожна подія і злочин на Сході та у Криму мають свої особливості та контекст. Важливо враховувати їх у процесі кваліфікації злочинів і не плутати різні події між собою», – наголошують правозахисники.
Як переконані в ULAG, некоректна кваліфікація – не просто абстрактна «юридична помилка». «Вона прямо зменшує шанси на притягнення до відповідальності і поглиблює системні проблеми правосуддя в умовах збройного конфлікту. Все це зрештою лише посилює безкарність і жодним чином не наближає нас до миру», – йдеться у заяві.
Нагадаємо:
- 29 грудня 2021 року СБУ за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора завершила розслідування щодо 8 колишніх високопосадовців АР Крим за фактом вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державної зради та створення злочинної організації. Обвинувальний акт стосовно колаборантів направлений Офісом генпрокурора до суду.
- Йдеться про наступних громадян України: Сергій Аксенов, ексдепутата Верховної Ради АР Крим, в подальшому так званий голова «Ради Міністрів Республіки Крим»; Наталія Поклонська, колишній прокурор Генеральної прокуратури України, надалі так звана «прокурор Республіки Крим»; Володимир Константинов, ексглава Верховної Ради АР Крим, в подальшому так званий глава «Державної Ради Республіки Крим»; Юрій Дойников, Севастопольський міський голова; Сергій Абісов, ексначальник відділу карного розшуку Сімферопольського міськуправління ГУ МВС України в АР Крим, в подальшому так званий «міністр внутрішніх справ Республіки Крим»; Рустам Теміргалієв, колишній депутат Верховної Ради АР Крим, в подальшому так званий «перший заступник голови Ради Міністрів Республіки Крим»; Віктор Мельниченко, начальник штабу Азово-Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України, в подальшому так званий начальник «Прикордонної служби Республіки Крим»; Петр Зима, колишній начальник управління СБУ в Севастополі, в подальшому так званий «начальник ФСБ в Республіці Крим».
