Не чекаючи на рішення про запровадження «пекельних санкцій» проти РФ, які, зокрема, передбачають заборону на валютні операції для держбанків, конфіскацію власності еліт та експортний контроль за прикладом Північної Кореї, західні банки згортають операції з Росією, закриваючи ліміти як на фінансовий ринок , і реальний сектор.
Про це пише російське видання Finanz.ru.
Навіть якщо ситуація навколо України закінчиться благополучно, а 100-тисячне угруповання російських військ, що накопичилося біля її кордонів, роз’їдеться за казармами, наслідки брязкання зброєю можуть бути сумними і довгостроковими, попереджає президент інвестиційної групи «Московські партнери» Євген Коган.
«При появі серйозного ризику насамперед закриваються ліміти на все, що пов’язано з його джерелами», – пояснив він логіку дій західних банків, де на прийняття бізнес-рішень впливає комплаєнс і ризик-менеджмент.
Наприкінці минулого тижня стало відомо, що західні банки поставили на паузу кредитування російських клієнтів через загрозу санкцій та неповернення коштів. У понеділок та вівторок «огорожею» почали обносити і фінансовий сектор.
Як зазначає керівник операцій на валютному та грошовому ринку Металлінвестбанку Сергій Романчук, ринок у процентних деривативах (контракти на ставку, RUB OIS and FX SWAPS) розпався на міжнародний та локальний, російський.
Він звернув увагу, що після повідомлень про продовження переговорів та про відведення військ рубль негайно зміцнився (долар упав з 78,2 до 75,2 рубля), а ставки на міжбанківському ринку в Росії поповзли вниз. Водночас закордонний ринок ставок при цьому не відреагував і залишився на колишньому рівні: різниця в котируваннях сягає 0,5-0,8 процентного пункту.
Це означає, що «іноземні банки не можуть більше торгувати з російськими», пояснив Романчук, оскільки «ризики наказано скорочувати».
Як вказує Коган, на все, що пов’язано з Росією, багато фінансових інститутів переважно будуть встановлювати найвищі коефіцієнти ризику, а це означає – скорочення лімітів на угоди з російськими банками.
За його словами, це стосуватиметься і фізичних осіб. «Багато фінансових організацій можуть вибрати: або не відкривати рахунки росіянам або попросити їх закрити свої рахунки», – сказав він.
Як пише видання, російській економіці, з якої щороку витікає капітал на десятки мільярдів доларів, українська криза обіцяє нову хвилю відтоку. У січні іноземні інвестори вивели 111,1 млрд. рублів з акцій, 128,6 млрд. рублів з держоблігацій і майже 6 млрд. дол. з угод керрі-трейд з рублем.
Як вказує Дмитро Долгін, економіст ING з РФ та СНД, чисте вивезення капіталу приватним сектором склало 12,8 млрд дол., і це рекордний місячний результат з листопада 2018 року, Зважаючи на все, у низки російських компаній виникали складнощі з рефінансуванням зовнішнього боргу. Його погашення прискорилося у січні, зазначає Долгін.
За підсумками минулого року чистий відтік капіталу з Росії став максимальним за 7 років – 72 млрд дол. Накопиченим підсумком за останні 20 років вивезення перевищило 800 млрд дол.
Нагадаємо:
- 12 лютого 2022 року президент США Джо Байден у телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним обговорив ескалацію Росії біля кордонів України та пригрозив серйозними наслідками у разі нового вторгнення РФ до країни.
- 14 лютого 2022 року Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що подальша агресія Росії проти України спричинить серйозні політичні, економічні та геостратегічні наслідки для РФ. Про це він попередить Кремль під час візиту до Москви 15 лютого.
