У Києві в Державному історико-меморіальному Лук’янівському заповіднику відкрили встановлений з ініціативи і на кошти переважно кримських українців пам’ятник на могилі лідера Крайової Української Ради в Криму у 1919-1920 роках, консула УНР в Криму, літератора, педагога, фахівця бібліотечної справи, науковця Павла Горянського (1878–1935).
Захід був організований Крайовою Радою Українців Криму (КРУК).
В урочистостях на честь відкриття пам’ятника взяли участь представники громадськості Криму, Києва та Львова, Меджлісу кримськотатарського народу, органів влади та духовенства.
На місці поховання встановлена майже двометрова кам’яна плита, на якій розташовані інформація про Горянського, зображення Криму, прапора, а також герба УНР, права консула якої в Криму він мав. Місце пам’яті облаштоване за проєктом скульптора, члена Національної спілки художників України Володимира Кореня.
Освячення пам’ятника П. Горянському та короткий чин панахиди – літію звершив вікарій Київської єпархії ПЦУ, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, архієпископ Вишгородський Агапіт.
«Відкриття і освячення пам’ятника Павлу Горянському – це знакова подія для громади кримських українців, яка є другою за чисельністю в Криму і перетворена окупантами на одну з двох найбільш дискримінованих етнічних спільнот на Кримському півострові», – заявив голова Оргкомітету зі встановлення пам’ятника на могилі П. Горянського, представник КРУК Андрій Іванець.
Він наголосив, що належне вшанування пам’яті лідера українців Криму у 1919–1920 рр. в умовах сучасної російсько-української війни є частиною спротиву намірам Росії знищити українську ідентичність, нагадуванням про важливий досвід самоорганізації української громади Криму понад століття тому та свідченням твердої віри у перемогу України.
За інформацією А. Іванця, кошти для встановлення пам’ятника на могилі Горянського надали понад 30 благодійників, більшість з яких є представниками української громади Криму.
Фото: Георгій Лук’янчук
Павло Ієрофійович (Єрофійович) Горянський (1878–1935) – громадсько-політичний діяч, літератор, педагог, журналіст, публіцист, фахівець бібліотечної справи, історик книги, бібліограф. Вчителював у Катеринославі, Умані, Ялті, брав участь в українському громадському і культурному житті. У 1914 р. переїхав до Ялти, де у 1917 р. взяв участь в організації Ялтинської Громади Українців (пізніше Громади Українців Південного берега Криму) та очолив її. У 1919 р. в Севастополі на з’їзді українських організацій Криму був обраний головою Малої Ради (виконавчого комітету) Крайової Української Ради в Криму. Отримав доручення від Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР на Кавказі захищати права кримських українців на правах консула. У середині 1920-х рр. переїхав з Ялти до Києва і почав працювати у Всенародній бібліотеці України (тепер НБУ імені В. Вернадського). На початку 1930-х рр. під час чистки був звільнений як «буржуазний націоналіст». Помер 10 січня 1935 р. у Києві.
