Найперше, що країни-учасниці Кримської платформи мають зробити для захисту прав людини в окупованому Криму – підтримати створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України.
Як розповіла в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, питання захисту прав людини на півострові активно обговорювалося під час Першого парламентського саміту Кримської платформи у Загребі.
«Дуже важливо, що питання прав людини лунали від початку саміту і в промові нашого президента Володимира Зеленського теж. Він розглядає повернення прапору України до Криму як спосіб захисту прав людини. Це те, на чому постійно наголошують правозахисники України. Деокупація – це не політичне питання. Це єдина можливість реально захистити людей, які залишаються в окупації. В більшості промов було наголошено на необхідності захисту прав людини, на політичних переслідуваннях і так далі», – сказала Скрипник.
Вона вказала, що Міжнародний кримінальний суд розслідуватиме тільки окремі воєнні злочини та злочини проти людяності. Але головним злочином РФ залишається саме злочин агресії, який МКС не може розслідувати. Тому для його розслідування та притягнення до відповідальності вищого політичного керівництва Росії країни-учасниці мають створити окремий механізм – спеціальний трибунал.
«Ми працюємо з парламентами, щоби ця ідея була підтримана… Це не про наше бажання помститися Росії. Це питання майбутнього. Якщо цей злочин агресії не буде покараний, в нас не буде системи світової безпеки. Якщо ми не притягнемо до відповідальності керівників російської держави, майбутнього не буде ні в кого, навіть у самих росіян», – наголосила правозахисниця.
Вона зазначила, що політичний аспект у створенні такого трибуналу полягає у згоді країн світу, щоби цей інструмент був легітимним і загальновизнаним. Найбільше перешкод тут чинить сама Росія. «Країни хвилюються, наскільки це вплине на відносини з Росією, чи може це вплинути на подальші процеси світового масштабу», – пояснила експертка.
За її словами, юридичний аспект полягає у форматі того, яким має бути трибунал. «Як саме має бути побудований цей трибунал, на якому рівні? На рівні ООН здається очевидним, але ми розуміємо, що Росія не дозволить цього. І тут постає питання кризи в ООН, взагалі її спроможності бути міжнародною потужною організацією. Це угода з ЄС? Це можуть інші формати між країнами», – сказала Скрипник.
Повний текст бесіди Ольги Скрипник з головною редакторкою Центру журналістських розслідувань Валентиною Самар читайте за посиланням.
Нагадаємо:
- 25 жовтня відбувся Перший парламентський саміт Кримської платформи, 24 жовтня про звільнення від російської окупації і повернення Криму до вільної спільноти говорили на дискусійних панелях за участі лідерів думок і членів Експертної мережі Кримської платформи.
- 26 жовтня прошла зустріч омбудсменів країн-учасниць Кримської платформи.
- У Першому Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи у різних форматах форматі брали участь делегації з понад 50 країн та інституцій, загалом близько 400 політиків з усього світу, з парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європарламенту. Україна також запросила до участі країни, які не є членами Платформи, зокрема, з Південної Америки, Африки та Азії.
