Для забезпечення державного управління у Криму після його деокупації Україні необхідно буде створити на півострові місцеві військові чи військово-цивільні адміністрації та залучити майже 50 тисяч кадрових працівників, значну частину з яких необхідно буде набрати на підконтрольній Україні території.
Про це заявила постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева 13 лютого на брифінгу в Офісі президента, передає Центр журналістських розслідувань.
«Деокупація Криму – це лише частина шляху. Ми як держава маємо забезпечити правопорядок, гуманітарні потреби, належний рівень управління звільненою територією. Для цього має бути готовий державний апарат із бюрократичними елементами та правовими нормами. Для забезпечення керованості ситуації на звільненій території потрібно створити щонайменше місцеві військові або військово-цивільні адміністрації», – сказала Ташева.
Вона зазначила, що станом на початок 2014 року у Криму працювали понад 16 тис. держслужбовців та 4,2 тис. службовців органів місцевого самоврядування.
«Лише приведені цифри свідчать про необхідність додаткового залучення близько 50 тисяч осіб, значну частину з яких необхідно набрати саме на підконтрольній українському уряду території», – наголосила представниця президента в АРК.
Вона вказала, що такий штат не може бути сформований лише з кримчан, які вже майже 9 років проживають в окупації, через необхідність проходження ними тривалого процесу перепідготовки після деокупації півострова.
«Питання навіть не в довірі до людей: в Криму, безумовно, багато наших громадян із патріотичною позицією, на які держава може розраховувати і покластися. Питання в рівні готовності, знанні чинного законодавства, рівні володіння державною мовою тощо. А перепідготовка – це тривалий процес, у той час, як управління потрібно одразу», – пояснила Ташева.
З посиланням на дані МВС України вона також зазначила, що після деокупації Криму для повноцінного забезпечення завдань Прикордонної служби необхідно близько 5 тисяч військовослужбовців, Національної поліції – близько 7 200 поліцейських, ДСНС – близько 3 тисяч співробітників, Нацгвардії – 12,5 тисяч військовослужбовців. Крім того, Державна міграційна служба потребуватиме понад 300 співробітників, органи прокуратури – близько 550 співробітників, Державного бюро розслідувань – 300.
Також представниця президента нагадала, що на початку 2014 року в апаратах судів різного рівня та юрисдикції у Криму працювало близько 2000 осіб. Ця кількість співробітників, за її словами, забезпечує правосуддя в Криму за стандартних умов.
«Але ми маємо враховувати, що за 9 років окупаційними судовими структурами в Криму розглянули понад 1 млн цивільних і понад 100 тисяч кримінальних справ… Ми не можемо вдавати, ніби нічого не було і почати з чистого аркуша. Нам необхідно їх усі верифікувати, з’ясувати, на що вони впливали, чи потребують захисту права наших громадян від таких рішень. Для цього потрібні люди, ресурси і нормативна база», – зауважила Ташева.
Вона також зазначила, що за підтримки представництва окремі українські виші уже розробили академічні програми підготовки відповідних кадрів. Наразі відбуваються відомчі погодження цих програм. Паралельно разом із партнерськими організаціями розробляються курси підвищення кваліфікації для держслужбовців з питань тимчасово окупованого Криму та заходів щодо його реінтеграції.
***
24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив про проведення «спеціальної військової операції» на окупованому Донбасі. Росія завдала ракетних ударів по території України і розпочала пряме повномасштабне вторгнення на чотирьох напрямках. Збройні сили України дають відсіч ворогові, план бліцкрігу — захопити Київ за два-три дні — провалився, російська армія відступила від столиці. Російські військові вчиняють тисячі воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всій території України.
Центр журналістських розслідувань веде щоденну хроніку Війна Росії проти України на всіх майданчиках: YouTube, Facebook, Telegram, Twitter
