Верховна Рада денонсувала договір між Україною і РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який був підписаний 24 грудня 2003 року в місті Керч та ратифікований Верховною Радою у квітні 2004 року. У Договорі було заявлено, що Азовське море та Керченська протока «історично є внутрішніми водами» України і РФ, а Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди між обома країнами. Проте морський кордон України на Азові так і не був делімітований.
За відповідний законопроєкт №0182 проголосували в цілому 303 народні депутати 24 лютого на пленарному засіданні парламенту, повідомляється на сайті Верховної Ради.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, цей Договір обмежує судноплавство торговельних суден в Азовському морі під прапорами третіх держав, та фактично забороняє судноплавство військових кораблів та інших державних суден третіх держав, що експлуатуються в некомерційних цілях. Водночас Росія неодноразово порушила всі норми договору та узурпувала води Азовського моря.
«Необхідно звернути особливу увагу й на той факт, що укладення Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки стало результатом погрози силою з боку РФ – загальновідомого конфлікту навколо українського острову Тузла в Керченській протоці у 2003 році», – йдеться в документі.
Крім того, вказується, що цей Договір порушує Конвенцію ООН з морського права та не відповідає не тільки інтересам України, а й інших країн, оскільки внутрішні води можуть належати лише одній державі (стаття 8 Конвенції), а не двом, як зазначено в Договорі, а Керченська протока має статус міжнародної (стаття 37 Конвенції). При цьому площа Азовського моря є достатньо великою, близько 40000 кв. км, для того, щоб містити не тільки територіальні моря двох держав, а й їх виключні економічні зони.
Також зазначається, що РФ перешкоджала встановленню морського кордону з Україною в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці відповідно до приписів міжнародного морського права, оскільки при справедливому розмежуванні морських просторів між двома державами, згідно із нормами Конвенції ООН з морського права, суверенітет або суверенні права та юрисдикція України поширювалися б на більшу частину Азовського моря – близько 2/3 його загальної площі, а також стратегічно важливий Керч-Єнікальський канал – торговельний шлях між Чорним та Азовським морями.
«Слід також додати, що у Морській доктрини РФ від 17 червня 2015 року, що втратила чинність, все ще розглядалося міжнародно-правове регулювання використання Керченської протоки. У чинній Морській доктрині від 31 липня 2022 року цей пункт був прибраний. Тобто з 31 липня 2022 року Росія офіційно розглядає Керченську протоку як власний «одноосібний» морський простір», – наголошується у пояснювальній записці.
Богдан Яременко, член комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Фото: Facebook
Член комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва (фракція «Слуга народу»), колишній голова правління Фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко написав у Facebook, що денонсований Радою Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 2003 року, «як тепер вже очевидно, був важливою віхою в реалізації російських зазіхань на Крим». «Він по суті нічого не давав Україні, але створював правові підстави для Росії втручатися у все, що відбувалось в територіальних водах України. Ментально – це ганебний зразок малоросійщини, коли ми ніби не маємо свого, бо якось історично так вийшло, що усе наше спільне, а по факту – російське», – зазначив він.
«На практиці цей гидючий договір створював паскудні ситуації – наприклад, будь-які військові кораблі чи плавзасоби ФСБ РФ мали законне право перебувати в будь-якій точці Азовського моря. Це було катастрофою з точки зору національної безпеки. Але найголовніше, що після виходу на берегову лінію Азовського моря наші сили оборони потрапляли б у делікатну ситуацію, де не усі бойові судна під російським прапором були б однаково законною ціллю», – додав Яременко.
Він вказав, що інший «ганебний наслідок цього договору – спільна українсько-російська комісія з рибальства на Азові, що «благополучно» і в дусі повного взаєморозуміння ділила квоти на вилов рибки». «Останній раз – в січні 2022 року. Боротися з цим у 2015 році почав Рефат Чубаров. Але цей дракон виявився сильнішим за нас обох. Тим не менше, друже і брате Рефат ага, ми спільно задушили цього монстра», – зазначив нардеп.
Нагадаємо:
- Договір між Україною і РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки був підписаний 24 грудня 2003 року в місті Керч та ратифікований Верховною Радою у квітні 2004 року. За ним азовські води визнаються історично внутрішніми водами Росії та України, де українські й російські судна користуються свободою судноплавства. Однак в умовах збройного домінування Росії в Азовському морі кораблі берегової охорони ФСБ РФ поводились наче єдині господарі цієї водойми.
- У вересні 2018 року заступник начальника штабу командування ВМС Збройних сил України з євроатлантичної інтеграції Андрій Риженко зазначив, що договір між Україною і РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який зафіксував їх статус як внутрішніх вод двох країн, нехтує правами України, які передбачені Конвенцією ООН з морського права.
