Національного антикорупційного бюро (НАБУ) підозрює главу і членів Національної комісії, що здійснює держругулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в змові з енергогенеруючими компаніями при затвердженні формули по визначенню оптової ціни електроенергії, яка відома як Роттердам+.
Про це йдеться в визначеннях Солом’янського районного суду Києва від 10 липня, передає Центр журналістських розслідувань.
НАБУ направило до суду ряд клопотань, якими простило допустити детективів до банківських документів Центренрего і Дніпроенерго для перевірки обгрунтованості затвердження формули Роттердам+.
«Досудовим розслідуванням встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, в січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни (Роттердам+) забезпечили включення в нього явно необґрунтованою формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії в оптовий р инок», – йдеться в ухвалі суду.
Суд відхилив всі клопотання НАБУ.
Бюро проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами НКРЕКП, які в 2016 році прийнятті постанови № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії» (формула Роттердам+).
На думку слідчих, це призвело до економічно необгрунтованого збільшення ціни покупки електроенергії ДП Енергоринок у енергогенеруючих компаній.
НАБУ також вважає, що посадові особи НКРЕКП, діючи умисно в інтересах генеруючих компаній, на виконання злочинних домовленостей, використовуючи необґрунтовану формулу розрахунку вартості енергетичного вугілля, здійснили розрахунки прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії за завищеною вартістю енергетичного вугілля на 2 4 квартали 2017 року.
«Це дозволило генеруючим компаніям теплових електростанцій отримати надприбутки з виробництва та подальшого продажу електричної енергії в Оптовий ринок електроенергії, а споживачі е/е безпідставно понесли витрати на її покупку», – йдеться в ухвалі суду.
У березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, по якій ТЕС продають електроенергію на ринок. У ній, зокрема, враховується ціна на вугілля.
Згідно з цією методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації обчислюється за формулою «вартість вугілля в порту Роттердам + вартість його доставки в Україну».
