Президент України Володимир Зеленський спрямував до Верховної Ради подання про надання згоди на призначення очільника Державної податкової служби Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора. У ЦПК нагадали, що Кравченко раніше претендував на посаду очільника НАБУ, але не пройшов відкритий конкурс через проблеми з доброчесністю.
Про подання кандидатури Кравченка повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 та частини третьої статті 131-1 Конституції України до Верховної Ради України надійшло подання Президента України Володимира Зеленського про надання згоди на призначення Кравченка Руслана Андрійовича на посаду Генерального прокурора». – написав Стефанчук у Facebook.
За його словами, Верховна Рада України розгляне це подання на одному із найближчих пленарних засідань.
Руслан Кравченко з 2024 року очолює Державну податкову службу. А з 2023 року до 2024 року був начальником Київської обласної військової адміністрації.
За даними руху «ЧЕСНО», Руслан Кравченко з 2012 року по 2014 рік працював слідчим Севастопольської прокуратури з нагляду. Потім брав участь в антитерористичній операції за контрактом, був прокурором 33-ї військової прокуратури Південного регіону України (у Дебальцевому та Бахмуті). Має статус учасника бойових дій, у 2020 році був звільнений з військової служби в запас.
З 2015 року по 2017 рік працював прокурором у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України. Зокрема, у справі, де українського президента-втікача Віктора Януковича визнали винним у державній зраді та пособництві у веденні війни.
Після цього Кравченко обіймав інші посади в правоохоронних органах. У 2023 році подався на конкурс на посаду голови Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
У Центрі протидії корупції нагадали, що на відкритих конкурсах, коли призначення було не політичним, а за участі незалежних комісій – Кравченка системно не допускали до посад.
«У 2023 році він не пройшов співбесіду на доброчесність, коли подавався на директора НАБУ. До того – Кравченко намагався потрапити до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Але комісія, в складі якої зокрема була наша Дарʼя Каленюк, так само не допустила його до посади. Під час відкритих конкурсів багато питань до Кравченка виникло через приватизацію службової квартири у 2018 році. Приватизоване житло Кравченко просто продав через 5 днів після приватизації за 816 тисяч грн та інвестував кошти в новобудову. Важливо, що на момент приватизації службового житла сімʼя Кравченка не потребувала поліпшення житлових умов – у його дружини вже була двокімнатна квартира», – зазначили у ЦПК.
Кравченко на конкурсах пояснював, що квартира дружини – це її приватна власність, на яку він не має прав. Тому продав квартиру від держави, щоб придбати більше житло.
«Також важливо: тесть кандидата є членом партії «За майбутнє», а його дружина була помічницею нардепів від Партії регіонів та Батьківщини на платній основі. Ось і різниця між відкритими конкурсами на посади та політичними призначеннями. Проте в Офісі президента, здається до Кравченка питань немає», – зауважили антикорупціонери.
У ЦПК також звернули у вагу, що під час призначення Кравченка в податкову видання «Економічна правда» писало таке: «Як повідомляють співрозмовники ЕП серед депутатів, із зміною керівництва податкової контроль над нею перейде до голови Офісу президента Єрмака та його заступника Татарова».
Нагадаємо:
- 22 жовтня 2024 року Володимир Зеленський провів засідання РНБО України щодо ситуації з МСЕК і зловживаннями посадовців, зокрема в прокуратурі, з отриманням інвалідності. Президент заявив, що має бути й політична відповідальність Генерального прокурора за ситуацію в органах прокуратури України. Відразу після цього Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив про звільнення з посади.
- 29 жовтня 2024 року Верховна Рада підтримала звільнення Андрія Костіна з посади генерального прокурора України. 31 жовтня 2024 року президент Володимир Зеленський указом №745/2024 звільнив Андрія Костіна з посади генерального прокурора.
