У Верховній Раді пропонують розглянути «помʼякшену версію» найкорупційнішого законопроєкту від парламенту цього скликання №13423 отримав. Після розголосу, ініціативу 126 нардепів, з яких 123 – «Слуга народу», про амністію від кримінальних злочинів на виконанні оборонних контрактів, переписали, прибрали деякі пункти та зареєстрували під номером №13423-2. Проте по суті нова версія аналогічно блокує можливість розслідування корупційних схем в оборонній сфері.
Про це повідомляє команда Центру протидії корупції (ЦПК).
Раніше ЦПК попереджав про серйозні ризики, закладені в законопроєкті №13423. Ініціатива передбачала виведення з-під кримінальної відповідальності дії представників підприємств зі списку Міноборони.
Після розголосу та критики, 11 липня група нардепів з фракції «Слуга народу» зареєструвала альтернативний законопроєкт №13423-2. Автори законопроєкту позиціонують його як «безпечну альтернативу скандальному проєкту №13423», що пропонував повну амністію за злочини в оборонних контрактах.
«Нова «апгрейднута» версія законопроєкту пропонує, аби підприємства з переліку, визначено Міністром оборони, банально мали імунітет від кримінальних справ. Це знову ж таки буде «список Банкової». Без дозволу Генпрокурора не буде навіть розпочато розслідування. А навіть, якщо воно буде розпочато, то Міноборони одразу про це знатиме. Тобто депутати Зеленського створюють черговий механізм, за якого розслідувати незалежно корупцію в оборонній сфері буде просто неможливо. Це, знову ж таки, дозволить в ручному режимі переслідувати одні підприємства та не чіпати інші. Так само блокується можливість розслідувань з боку НАБУ і САП», – зазначає заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.
У законопроєкті 13423-2 автори справді відмовляються від запровадження нової «амністуючої» статті Кримінального кодексу, яку пропонували додати в Кримінальний кодекс в першому варіанті проєкту. Вона визначала б дії посадовців оборонних підприємств як «не злочин» за умови формального зв’язку з оборонним контрактом.
Однак законопроєкт все ще зберігає ключові загрози, пов’язані з монополією Генерального прокурора, а також додає нові механізми інституційного впливу Міністерства оборони на розслідування.
Детально про спеціальний режим розслідування:
- Законопроєкт №13423-2 запроваджує нову статтю 616-1 Кримінального процесуального кодексу, що встановлює спеціальний режим досудового розслідування щодо службових осіб в обраних оборонних підприємствах, включених до переліку Міноборони. Такий спеціальний режим діятиме на період дії воєнного стану та ще три роки після нього.
- Лише Генпрокурор може почати розслідування, тобто внести дані до ЄРДР за фактами можливих правопорушень службовців підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК). Інші органи – поліція, НАБУ, САП, ДБР, такої можливості позбавлені.
- Всі ключові слідчі дії (затримання, арешт, обшук, тимчасовий доступ, відсторонення від посади, НСРД) – можна провести виключно за умлви погодження Генерального прокурора, як і в законопроєкті №13423.
- Вводиться обов’язок повідомляти Міністерство оборони про початок провадження, про застосування запобіжних заходів, підозру, вирок тощо.
- Єдиний виняток – повідомлення про підозру. Його дозволено також здійснювати керівнику САП (заступнику Генпрокурора). Але всі попередні дії в справах НАБУ (від внесення до ЄРДР до обшуку) все одно вимагають погодження саме Генпрокурора. На практиці це жодним чином не вирішить проблем, оскільки НАБУ і САП не зможуть навіть почати розслідування без Генпрокурора та інформування Міноборони.
Основні ризики
1. Генеральний прокурор – одноосібний «фільтр» розслідувань злочинів в ОПК
Як і в законопроєкті №13423, тільки Генпрокурор (або особа, яка виконує його обов’язки) може почати розслідування, погодити всі слідчі дії, дозволити НСРД, санкціонувати арешт, тимчасовий доступ, обшук щодо фігурантів справ. Як наслідок – без волі Генпрокурора жодне слідство не зрушить з місця.
2. Альтернатива у вигляді керівника САП – лише косметична
Хоча проєкт допускає, що повідомлення про підозру може зробити також керівник САП, однак фактично самостійність САП без волі Генпрокурора буде заблокована з самого початку. Тому пропонована альтернатива у такому вигляді є лише дрібною формальністю, а не дієвим механізмом.
3. Міноборони – учасник схем і водночас інформований «наглядач»
Пропозиція встановити обов’язок повідомляти Міністерство оборони про початок розслідування та інші заходи у кримінальних провадженнях щодо оборонних закупівель виглядає доволі дивною. Очевидно, що в багатьох кейсах посадовці Міноборони і самі є співучасниками злочинів або навіть організаторами схем. Єдине до чого може призвести передчасне повідомлення Міноборони – це до виникнення ризиків знищення доказів та завчасного узгодження позицій з підозрюваними.
Отже, вказують у ЦПК, хоча законопроєкт №13423-2 і виглядає м’якшим за №13423, оскільки не повністю скасовує кримінальну відповідальність за злочини у сфері ОПК, але одночасно народні депутати все ж закладають в нього головну загрозу – повний контроль Генпрокурора над розслідуванням.
Такий підхід в будь-якому випадку залишає НАБУ, САП поза грою до моменту особистого дозволу Генпрокурора та виводить всі зловживання на оборонних закупівлях під контроль однієї людини на політичній посаді.
«У підсумку – повний контроль за розслідуваннями буде саме в Банкової», – додає Щербан.
Нагадмємо:
- Колишньому посадовцю Міністерства оборони і колишнім керівникам оборонного підприємства інкримінують постачання непридатних ракетних установок, що завдало державі збитків на 90 млн грн. За інформацією джерел Суспільного в правоохоронних органах, йдеться про екскерівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва.
