За останній рік переслідування жінок у Криму посилилися – Скрипник

Крим
Ольга Скрипник (в центрі) виступає під час організованого ОБСЄ заходу «Громадянське суспільство в російському полоні». Фото: crimeahrg.org

За останній рік переслідування жінок в окупованому Криму посилилися. Серед них – журналістки та активістки, учасниці протестів проти російської окупації. На півострові також утримуються жінки, викрадені з Херсонської та Запорізької областей. У списках політв’язнів уже щонайменше 20 жінок.

Про це повідомила голова правління Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник під час заходу «Громадянське суспільство в російському полоні», який пройшов у ОБСЄ.

Правозахисниця під час свого виступу наголосила на тому, що жінки стали ще однією категорією серед жителів країни, яких переслідує Росія на окупованих територіях, зокрема в окупованому Криму. ФСБ фабрикує проти них кримінальні справи, застосовує насильство та психологічний тиск, вони не отримують необхідної медичної допомоги. Окремим методом тиску на жінок є погрози вилучити їхніх дітей та відвезти їх до дитячих будинків у Росії.

Ольга Скрипник нагадала, що однією з перших відомих справ проти українських жінок у Криму була справа 69-річної української активістки, мешканки Севастополя Галини Довгополої.

Згадала правозахисниця і 45-річну громадянську журналістку, медсестру Ірину Данилович, у якої 6 травня був день народження.

За словами Скрипник, за останній рік переслідування жінок у Криму посилилися. Тільки в Севастополі минулої осені було затримано трьох жінок. Усі вони були активними учасницями протестів проти окупації Криму у 2014 році та підтримували Україну.

Серед них 58-річна Оксана Сенеджук, українська активістка, мовознавиця, мешканка Севастополя, учасниця акцій проти окупації Криму у 2014 році. Разом з нею було затримано ще одну севастопольську активістку, 35-річну. У березні 2025 року її засудили до 10 років ув’язнення у виправній колонії загального режиму. Вона активно брала участь у протестах проти окупації Криму у 2014 році.

«Після початку повномасштабного вторгнення в Криму також утримуються жінки, викрадені з Херсонської та Запорізької областей. Кримський досвід переслідування активістів активно поширюється на територіях, окупованих після 2022 року. Наприклад, Ірина Горобцова, тестувальниця ІТ-компаній та громадська активістка. Під час російської окупації Херсона вона допомагала місцевій лікарні, надавала гуманітарну допомогу. У травні 2022 року її викрали та перевезли до Сімферополя. У серпні 2024 року її засудили до 10 років і 6 місяців ув’язнення у виправній колонії загального режиму за «шпигунство» (стаття 276 КК РФ)», – розповіла Скрипник.

Вона нагадала, що до повномасштабного вторгнення у кримських списках політичних в’язнів було від 3 до 5 жінок. Але сьогодні КПГ задокументувала щонайменше 20 цивільних жінок з Криму, Херсонської та Запорізької областей, які утримуються в місцях несвободи на території Криму та РФ з політичних причин.

«Будь-які переговори з Росією повинні включати вимогу до Росії надати повну інформацію про всіх цивільних осіб, що утримуються під вартою, та вимогу звільнити цивільних осіб, включаючи жінок, дозволити їм безперешкодно покинути окуповані території або Росію. Ми також звертаємося до ОБСЄ та держав-учасниць ОБСЄ з проханням приділити максимальну увагу цьому питанню. Жінки, які перебувають у російському полоні, як і тисячі інших українських цивільних осіб, що перебувають під російським контролем, залишаються майже невидимими на міжнародному рівні. Ми закликаємо долучитися до ініціатив громадського наставництва, активної участі у верифікації цивільних осіб, що утримуються під вартою, та переговорів щодо звільнення цивільних осіб та їх повернення до України», – наголосила Скрипник.

Нагадаємо: