У центрі Києва на Хрещатику до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який відзначають 18 травня, відкрилася виставка «QIRIM IÇÜN / Заради Криму». Виставка розповідає про кримськотатарський народ, який пережив анексію 1783 року, колонізацію, депортацію й сучасну окупацію. Натомість зберіг свою культуру, політичну традицію та право на голос.
Про це повідомляє видання QIRIM.News.
На церемонії відкриття заступник представника президента в АР Крим Денис Чистіков зазначив, що такою виставкою не просто згадують трагедію, а підтверджують, що Крим – це Україна, а кримськотатарський народ є невіддільною її частиною. Пам’ять – це наша зброя проти забуття, зневіри та фальсифікацій.
«Це виставка, яка говорить мовою правди та людських історій. Виставка допомагає зрозуміти, що боротьба кримських татар – це частина ширшої української боротьби за свободу та гідність. Справедливий мир неможливий без повернення Криму. Без кримських татар не буде повноцінної демократії», – сказав Чистіков.
Інформаційна виставка спрямована на осмислення історичного зв’язку Криму з Україною від часів Кримського ханства. Особливу увагу приділили інформації щодо репресивної політики Росії: від першої анексії півострова у 1783 році, через геноцид 1944 року, до окупації 2014 року.
Відкриття виставки «QIRIM IÇÜN / Заради Криму» до роковин депортації кримських татар, Київ, 12.05.2025. Фото: qirim.news
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зауважив, що російська політика протягом століть стосовно Криму та корінного кримськотатарського народу ніколи не приховувалася.
«Військове завоювання і знищення державності кримських татар Кримського Ханства, демографічна і культурна колонізація, що полягала у витісненні кримських татар за межі Криму та заселення півострова етнічними росіянами та іншими національними групами, тотальна русифікація та релігійне гноблення. СРСР продовжив колоніальну політику Російської імперії щодо Криму і кримськотатарського народу. Для Москви головним залишалося виконання завдання, яке виношувалося ще з часів завоювання Криму: Крим без кримських татар», – наголосив Чубаров.
Він зазначив, що навколо Криму і корінного народу Радянський Союз та Росія створювали міфи. На цій виставці усі охочі можуть отримати об’єктивні дані про історію кримських татар.
Чубаров акцентував, що кримські татари у вигнанні жодного дня не припиняли своєї боротьби за повернення на батьківщину.
«Без перебільшення кримськотатарський національний рух був одним з наймасовіших на теренах СРСР, бо весь народ робив усе, аби знову повернутися на свою землю. І таке повернення було виборено», – сказав голова Меджлісу.
Водночас Москва ніколи не відмовлялася від своїх загарбницьких планів. 11 років окупації перетворили Крим на територію страху. Росія робить все для того, щоб вичавити людей, які залишаються вірними Українській державі. Репресіями і переслідуваннями намагається змусити їх виїхати, додав Чубаров.
«Геноцид, здійснений Радянським Союзом у 1944 році, триває і політика Російської Федерації в окупованому Криму – є продовженням цього геноциду», – заявив голова Меджлісу.
Історик Мартін-Олександр Кислий висловив думку, що 11 років тому про трагедію 18 травня і депортацію кримськотатарського народу не багато хто знав. Утім, ситуація змінилася докорінно. З огляду на те, що депортація вже не є білою плямою в історії, організатори вирішили розповісти ширшу історію.
«Бо говорити про депортацію як про злочин радянської влади, не вказавши про те, що цей злочин є частиною більш тривалої та значно системнішої політики, яка є частиною російського колоніалізму, було б неправдою. Так само невірно було б не згадати про спротив, який корінний народ Криму кримські татари чинили протягом століття загарбникам», – підкреслив Кислий.
Нагадаємо:
- Щорічно 18 травня в Україні традиційно проходять меморіальні заходи, присвячені пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. В цей день згадують трагічні події 1944 року, коли корінний народ Криму – кримських татар – вислали за межі півострова в Середню Азію і віддалені райони Росії. Всього було депортовано понад 180 тисяч осіб. В дорозі і в перші роки в місцях депортації від голоду і хвороб загинули 46% кримських татар.
- У Криму щорічно з нагоди річниці Дня депортації проходили масові заходи, в тому числі траурний мітинг в центрі кримської столиці. Але після окупації півострова росією в березні 2014 року, проведення подібних акцій в центрі Сімферополя заборонили. Не проводяться жалобні мітинги і в населенних пунктах півострова.
