День пам’яті жертв політичних репресій та роковини депортації кримських татар нагадує, чому будь-які жорстокі імперії заслуговують на падіння. Крим, як і вся Україна, має бути вільним.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський.
“Сьогодні день, що нагадує, чому будь-які жорстокі імперії заслуговують на падіння. 81 рік тому радянська влада почала депортацію кримськотатарського народу. Цілий народ вигнали з рідної землі й кинули в дорогу, що стала смертним вироком для тисяч і тисяч людей, для багатьох сімей. Щонайменше третина кримськотатарського народу була втрачена через хвороби, голод, виснаження і знущання”, – ідеться в заяві.
Як зауважив президент, трагедія, яка стала можливою через злочинну тоталітарну систему й безкарність вождів у Москві. Трагедія, яка ніколи не мала б повторитися. Але сталася ще одна російська окупація Криму у 2014 році, і тепер знову тисячі сімей, на жаль, розділені. Знову треба боротися за свободу та власний дім.
“Шануємо пам’ять усіх жертв депортації, цього геноциду кримськотатарського народу. Пам’ятаємо, як важливо, що народ зміг повернутися додому. Працюємо, щоб захистити нашу незалежну державу, усіх наших людей, усю нашу землю. Крим, як і вся Україна, має бути вільним. Імперії завжди падають”, – наголосив Зеленський.
В Україні сьогодні, 18 травня, відзначають День пам’яті жертв політичних репресій, нагадало Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Це день скорботи за тими, кого знищили лише за право бути собою — думати, говорити, жити вільно. У цей день ми згадуємо мільйони українців, чиї долі були зламані комуністичним режимом.
У МКСК нагадали, що масові політичні репресії в СРСР, особливо в період так званого «Великого терору» 1937–1938 років, стали однією з найтрагічніших сторінок історії України.
За архівними даними, лише за два роки на території УРСР було засуджено майже 200 тисяч осіб, з яких понад 120 тисяч — до розстрілу. Серед них — вчені, митці, священники, селяни, військові, вчителі. Дехто був відправлений до таборів ГУЛАГу або інших місць ув’язнення. Усі вони стали «ворогами народу» за вигаданими звинуваченнями.
Одним із найвідоміших місць масових поховань став Биківнянський ліс на околиці Києва. Саме тут поховано від 15 до понад 100 тисяч людей, знищених каральними органами НКВД. Серед жертв — поети Михайль Семенко і Майк Йогансен, художник Михайло Бойчук, митрополит Василь Липківський та інші діячі української культури.
Радянська влада системно приховувала ці злочини: місця поховань знищували бульдозерами, архіви засекречували, а вироки часто виносили позасудові «трійки» — без права на захист чи оскарження. Свідчення вибивали під тортурами.
Справжнє державне визнання злочинів комуністичного режиму відбулося лише після відновлення незалежності України.
У 1991 році Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», а в 2015 році — закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів і заборону їхньої символіки. Згодом було вдосконалено законодавчу базу щодо процедури реабілітації.
«Цей день — нагадування про ціну свободи, незалежності і про те, як важливо захищати права людини і гідність», – підкреслили у МКСК.
- У Києві 18 травня діятиме простір пам’яті та підтримки до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Заходи до 81-й річниці відбуватимуться з 14:00 до 20:00 біля Меморіалу жертв геноциду.
