Росія намагається використати Інтерпол, щоб арештовувати кримських татар для їх подальшого переслідування. Нещодавно стало відомо про затримання кількох кримчан за запитами РФ через Інтерпол.
Про це повідомив Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ).
Як зазначається, серед затриманих – 33-річний кримський татарин Ільнур Шагаєв, якого заарештували у Франції на запит ФСБ. Чоловік виїхав з родиною з окупованого Криму ще до початку повномасштабної війни та отримав тимчасовий захист в Ірландії. Його затримали під час посадки на пором до Великої Британії. Формально йому закидають зв’язки із забороненими в РФ організаціями, але фактично – це ще один приклад політичного переслідування кримськотатарського народу.
Як вказав Ескендер Барієв, голова правління КРЦ, член Меджлісу кримськотатарського народу, російські силовики цілеспрямовано не повідомляють про кримінальне переслідування з конкретною метою – щоб люди, не маючи інформації, могли бути затримані під час подорожей і згодом екстрадовані до РФ. Як це, наприклад, сталося у 2022 році з кримськотатарською журналісткою телеканалу ATR Гульсум Халіловою: в аеропорту Стамбула. Її затримали за запитом РФ та утримували майже 17 годин, доки не втрутились українські та турецькі дипломати.
«Деякі держави, проводячи політичні переслідування своїх громадян, зловживають повідомленнями в Інтерпол. Такі сповіщення називають червоними. Сама Росія вчиняє терористичні дії, неправомірно використовує своє законодавство на території тимчасово окупованого Криму та зловживає червоними повідомленнями, за що має бути покарана»,– наголосив Барієв.
За його словами, КРЦ має значний практичний досвід протидії у таких випадках. Працівники Центру вже перевірили понад 20 осіб, щодо яких РФ ініціювала або були обґрунтовані підстави вважати, що Росія могла ініціювати політично вмотивовані запити в Інтерпол. У низці випадків інформацію вдалося вилучити з бази, причому самі люди часто навіть не знали, що перебувають у міжнародному розшуку. Саме тому в КРЦ наполегливо рекомендують кожному, хто покинув окупований Крим або може бути у зоні ризику, заздалегідь перевіряти наявність своїх даних у базі Інтерполу, аби уникнути подібних ситуацій.
Нагадмємо:
- Генеральний секретаріат Інтерполу 11 років відмовляє Україні у виставленні «червоних карток» розшуку фігурантів справ щодо воєнних злочинів. З 2024 року Нацбюро Інтерполу України отримало понад 70 запитів органів досудового слідства на розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців, однак жодну «червону картку» щодо них Інтерпол не опублікував. Чому це відбувається навіть в умовах повномасштабної агресії РФ проти України з тисячами воєнних злочинів, чи є позитивні кейси взаємодії України з країнами-учасницями Інтерполу, що роблять українські правоохоронні органи, щоб «дотягнутись» до воєнних злочинців за кордоном – у розмові з Віталієм Секретарем, першим заступником керівника прокуратуратури АР Крим та Севастополя в ефірі програми «Питання національної безпеки» з Валентиною Самар.
