Обговорювана у владі пропозиція про «інтеграцію» Мінреінтеграції з Мінрегіонів створює ризики втрати частини повноважень щодо людей, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, а також обнулення прогресу у розбудові цілісної державної політики щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Про це йдеться в оприлюдненому 18 вересня спільному зверненні восьми авторитетних українських правозахисних громадських організацій та благодійних фондів.
Приводом до нього стала інформація про намір «інтеграції» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до складу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, яка з’явилася на початку вересня, після кадрових перестановок в уряді.
Як вказують автори звернення, з публічних заяв представників влади можна зробити висновок, що, по суті, йдеться про поглинання Мінреінтеграції та доєднання питання тимчасово окупованих територій України до повноважень міністерства, яке опікується питаннями регіональної політики України, і перерозподіл між різними міністерствами тих функцій Мінреінтеграції, які не можуть бути включені до повноважень Мінрегіону.
Правозахисники відзначають, що така позиція може бути зрозумілою, адже підтримка, розбудова та подальше відновлення ТОТ України має відбуватися в єдиній логіці розбудови України та відновлення всіх постраждалих внаслідок збройної агресії проти України територій.
Водночас, зауважують вони, що через ймовірне «злиття» структур існує великий ризик втрати частини повноважень щодо людей, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України.
«Перерозподіл функцій Мінреінтеграції може призвести до зникнення теми захисту прав постраждалих осіб з порядку денного держави, адже відновлення інфраструктури в регіонах – це лише частина більш комплексного процесу реінтеграції, який включає в себе правові, гуманітарні та соціально-економічні аспекти. Але головне – підтримку людей», – вказують правозахисники.
Як вказала голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, «злиття» двох структур фактично стирає з порядку денного держави фокус захисту постраждалих від війни, а також розбудови цілісної державної політики щодо реінтеграції окупованих/деокупованих територій.
«Це фактичне обнулення прогресу у виробленні підходів до деокупації та реінтеграції, який був набутий методом проб і помилок за 10 останніх років. А головне – жодної комунікації про це з суспільством, із потерпілими, з міжнародними партнерами. Влада як води в рот набрала. На всіх язицех все мовчить», – написала Печончик у Facebook.
Автори звернення, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, також вважають вкрай необхідним при реалізації рішення про перерозподіл повноважень Мінреінтеграції врахувати комплекс питань, які стосуються захисту та відновлення прав постраждалого населення та розроблення і реалізації комплексної державної політики реінтеграції ТОТ України. Вони наголошують, що причини та механізм перерозподілу функцій Мінреінтеграції між іншими міністерствами, головним чином – Мінрегіоном, мають бути комуніковані і пояснені суспільству.
Правозахисники нагадують, що нині на Мінреінтеграції покладений широкий перелік повноважень, які стосуються подолання негативних наслідків війни. Зокрема, це забезпечення формування та реалізація державної політики з питань ВПО та тих, хто внаслідок війни виїхав за кордон; дотримання норм міжнародного гуманітарного права Україною; координація діяльності з надання гуманітарної допомоги цивільному населенню; відновлення та розбудова миру; сприяння задоволенню соціально-економічних, екологічних, інформаційних і культурних потреб населення, що проживає на ТОТ, а також прилеглих до неї територіях; тощо. Мінреінтеграції забезпечує координацію евакуації населення з ТОТ і територій ведення бойових дій. Також саме в Мінреінтеграції на базі державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» функціонує Національне інформаційне бюро (НІБ), яке відповідно до Женевських конвенцій забезпечує збір, узагальнення та передачу інформації про осіб, які загинули, зникли безвісти, були депортовані, потрапили в полон під час збройного конфлікту. Але найголовніше — Мінреінтеграції є органом, який координує інші центральні органи виконавчої влади в питаннях, що стосуються захисту прав постраждалого населення та розбудови політики реінтеграції ТОТ України.
«Очевидно, далеко не все з зазначеного може і має бути реалізовано Мінрегіоном. Тож основним застереженням перерозподілу повноважень Мінреінтеграції є ризик зникнення з порядку денного держави проблем захисту та реалізації прав тих, хто постраждав від війни. Вже зараз ми відчуваємо наслідки втрати лідерства Мінреінтеграції — на розгляді в Уряді вже понад місяць перебуває проєкт Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції деокупованих територій України на період до 2026 року та відповідний операційний план її реалізації. Проте ухвалення цього важливого документа, як і інших важливих стратегічних документів, поставлено на паузу», – йдеться у звереннні.
Враховуючи загальний вектор державної політики щодо деокупації та реінтеграції українських територій, які нині окуповані, подолання наслідків агресії Російської Федерації, правозахисники закликають Уряд забезпечити функціонування органу влади, який матиме повноваження, спрямовані на захист прав постраждалого населення та розбудову цілісної та системної політики реінтеграції ТОТ України. Це може відбутися, наприклад, через трансформацію Мінреінтеграції у Міністерство єднання із забезпеченням базових повноважень щодо осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України. Або в Уряді може бути збережена посада Віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (без міністерства) із профільними заступниками в кожному міністерстві, бо забезпечення врахування інтересів постраждалого населення та реінтеграції є наскрізними і мають бути враховані в усіх сферах — від освіти до енергетики.
«Ми впевнені, що питання збереження напряму реінтеграції ТОТ України, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії в Уряді є критично важливими. Тому збереження інституційної спроможності реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, а також будувати стратегії майбутнього є необхідними для подальшого розвитку нашої країни», – заявляють правозахисники.
Зверення підписали Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, ГО «Донбас СОС», Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», БФ «Схід SOS», БФ «Право на захист», БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», ГО «КРИМСОС»
