В Україні вперше очно судять військового РФ за страту українського військовополоненого – МІПЛ

Влада
Дмитро Курашов, російський військовий, обвинувачений у розстрілі українського військовополоненого. Фото: МІПЛ

У Заводському районному суді Запоріжжя розпочався процес над військовим РФ Дмитром Курашовим, якого обвинувачують у розстрілі українського військовополоненого Віталія Годнюка. На початку 2024 року Курашова взяли у полон. Тож це перший випадок, коли обвинувачений у страті перебуває на лаві підсудних. Раніше суди розглядали такі справи лише заочно. На досудовому етапі Курашов заперечував, що розстріляв Годнюка. На засіданні визнав провину, але згодом знову заявив про невинуватість.

Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ).

Дмитру Курашову 26 років, має позивний «Сталкер». У полон його взяли наприкінці січня 2024 року на запорізькому напрямку. Під час бою він втратив ліве око.

Як йдеться в обвинувальному акті, зранку 6 січня 2024 року група російських військовослужбовців загону «Шторм-V2», у якій перебував Курашов, штурмувала українські позиції в районі села Приютне Пологівського району Запорізької області. Ці позиції утримували бійці 127-ої окремої бригади ТрО. Коли росіяни захопили позицію, один із українській військовослужбовців, 41-річний стрілець Віталій Годнюк, «усвідомлюючи неможливість подальшого опору переважаючим силам супротивника», склав зброю, підняв руки, вийшов із бліндажа і на вимогу Курашова став на коліна.

Таким чином Годнюк набув статусу особи, яка не бере участь у бойових діях і відповідно, як комбатант потрапив під владу супротивної сторони і користувався правами військовополоненого. Проте російський військовослужбовець, «маючи реальну можливість діяти» відповідно до вимог міжнародного гуманітарного права, вбив полоненого – здійснивши щонайменше три прицільні постріли. Згідно із Женевською конвенцією, вбивство військовополоненого заборонене, стверджує обвинувачення.

Курашову висунули обвинувачення у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством (ч.2 ст.438 Кримінального кодексу України). Обвинуваченому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

Курашов клопотав про спрощений режим судового процесу – тобто прискорений розгляд без дослідження всіх доказів.

Проте Микита Маневський, прокурор Запорізької облпрокуратури, зазначив, що такі тяжкі злочини у спрощеному режимі не розглядають. Суд підтримав його позицію й ухвалив проводити повноцінний процес.

За інформацією Офісу Генерального прокурора, станом на початок листопада відомо про 124 страчених українських військовополонених. За це проти російських військових порушено 49 справ. Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту ОГП, каже, що тенденція до страт зросла з кінця 2023 року. На думку прокурора, це свідчить про зміну політики Росії, яку українське слідство вважає геноцидальною.

***

24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін заявив про проведення «спеціальної військової операції» на окупованому Донбасі. Росія завдала ракетних ударів по території України і розпочала пряме повномасштабне вторгнення на чотирьох напрямках. Збройні сили України дають відсіч ворогові: план бліцкрігу – захопити Київ за два-три дні – провалився, російська армія відступила від столиці, зазнала нищівної поразки на Харківському напрямку, у листопаді 2022 року ЗСУ звільнили Херсон і правобережжя області. Російські військові вчиняють тисячі воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всій території України. 

Центр журналістських розслідувань веде щоденну хроніку Війна Росії проти України на всіх майданчиках: YouTubeFacebook, TelegramTwitter