Зеленський увів санкції до фігурантів розслідувань ЦЖР: у переліку – виробник безпілотників «Робоавиа», його засновники та Алєксей Рогозін

Влада
Алексєй Рогозін, радник ВТЦ «Царские волки». Фото: РИА Новости

Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій до 57 фізичних і 52 юридичних осіб РФ. Санкції, зокрема, застосовані щодо розробників і виробників безпілотних авіасистем, серед яких фігурант розслідування ЦЖР –  компанія «Робоавиа» та її власники. Також обмеження торкнулись Алєксєя Рогозіна, радника військово-технічного центру «Царские волки», де випробовують у бойових умовах нове озброєння приватних розробників, і його АНО «Центр развития транспортных технологий».

Указ оприлюднено на сайті президента. У санкційному списку 57 фізичних та 52 юридичні особи. 

«Це розробники, виробники та постачальники безпілотників для окупанта, особи, які допомагають завозити в Росію критичні компоненти, а також навчають операторів дронів. Загалом більше сотні суб’єктів. І ми працюємо з партнерами заради синхронізації наших санкцій із відповідними рішеннями партнерів», – сказав Зеленський в своєму відеозверненні.

ТОВ «Робоавиа», до якого застосовані обмеження, було зареєстроване у російській юрисдикції у 2015 році в окупованому Сімферополі на базі аеродрому «Заводське». Співзасновник та генеральний конструктор БпЛА громадянин України Максим Олександрович Красюк також зареєстрував компанію «СП Roboavia» у місті Шимкент (Казахстан). Там вироблялись БпЛА «Сапсан-3000» і «Сарыч» розробки «Робоавиа», які використовували двигуни із Німеччини і США, заборонені до експорту в РФ.

Від жовтня 2022 року 91% статутного  капіталу ТОВ «Робоавиа» зареєстровані на 73-річну Людмілу Васільєвну Гурову з Ростова, гендиректором компанії є її син Роман Євгеньєвіч Гуров. Максим Красюк, який зберіг посаду головного конструктора, має частку у три відсотки. По 2,5% статутного капіталу належать Віхріцкому Алєксандру Юрьєвічу і Ланковскому Юрію Володимировичу. Всі пʼятеро нині внесені до українського санкційного списку.

Роман Гуров, директор ТОВ “Робоавиа”, і Максим Красюк, співзасновник і головний конструктор ТОВ “Робоавиа”

Роман Гуров, директор ТОВ «Робоавиа» і Максим Красюк, співзасновник і головний конструктор компанії. Колаж:investigator.org.ua

ТОВ «Робоавиа» змінило юридичну адресу на Ростовську область, де до кінця 2024 року нові власники планують збудувати завод із виробництва БпЛА обсягом 1100 штук на рік. Компанія також є резидентом Військового інноваційного технополісу «Эра» Міноборони РФ у м. Анапа, виготовляє на замовлення Сухопутних військ РФ квадрокоптер «Сюрприз-ПРО» та розвідувальний БпЛА «Сарыч-2» типу «літаюче крило», який, як повідомлялось, пройшов апробацію у підрозділах Чорноморського флоту РФ. 

У червні 2024 року до ТОВ «Робоавиа» були застосовані санкції США.

Читайте також: Хто ставить на крило кримські безпілотники у війні проти України

Ще одна компанія, яка займається виробництвом безпілотників і яку виявив ЦЖР,  включена до українського списку санкцій – ТОВ «СПДББК». Обмеження застосовані до її засновника Вадіма Робертовіча Жернова, фотожурналіста, який у 2007-2012 роках працював у «РИА Новости» та ТАСС. В медіа Жернова також називають співзасновником конструкторського бюро «ОКО», створеного у 2022 році у Санкт-Петербурзі, яке займається створенням наддешевих багатофункціональних БПЛА, націлених на вирішення завдань добровольчих батальйонів та ПВК. Їх  розробками є дрони-камікадзе літакового типу «Привет-82» і «Привет-120».

Обмеження терміном на 10 років також застосовані до Алєксєя Дмітрієвіча Рогозіна, сина колишнього депутата Держдуми, віцепрем’єра і глави Роскосмоса Дмітрія Рогозіна. До осені 2024 року Рогозін-старший очолював так звану «добровольчу ударну бригаду «Царские волки», до складу якої входили чотири загони БАРС та військово-технічний центр, де випробовують у бойових умовах нове озброєння. Алєксєй Рогозін займав у технічному центрі посаду наукового радника. 

Санкції РНБО України введені також до автономної некомерційної організації «Центр развития транспортных технологий», де Рогозін є головою правління. Саме ця юрособа володіє двома патентами на торговельний знак «Царские волки», яким можна маркувати широку лінійку обладнання і приборів, а також зброю, снаряди і вибухівку. 

У грудні 2023 року до військово-технічного центру «Царские волки» були застосовані санкції ЄС. Зараз Рогозіни займаються формуванням нового технічного центру – «першого у Росії добровольчого загону роботизованих електронних комплексів та систем» в структурі загону БАРС-«Сармат».

Бійці російського «добровольчого загону роботизованих електронних комплексів та систем» з структури БАРС-«Сармат». Фото: bars-sarmat.ru

Читайте розслідування ЦЖР : «Царские волки» і Рогозін. Крадена назва, на службі у Караджича і лобіювання приватних розробок» та дивіться у його відеоверсії.

Серед іншого обмежувальні заходи були застосовані до компаній «Технопорт», Міжрегіональний науково-освітній центр світового рівня «МореАгроБиоТех», «Уралдронзавод», Симбірське конструкторське бюро Піранья, «ОКБ беспилотного авиастроения», Центр комплексних безпілотних рішень, «Русский Дрон Рейсинг – Групп» та інших.

Нагадаємо:

  • 12 червня Міністерство фінансів США запровадило нові масштабні санкційні обмеження щодо Росії за триваючу агресію проти України. Санкції, зокрема, застосовано щодо розробників і виробників безпілотних авіасистем компанії «Робоавиа».
  • В грудні 2023 року Рада Європейського союзу прийняла 12 пакет економічних та індивідуальних санкцій до Росії. Зокрема санкції торкнулися і технічного центру так званої «ударної добровольчої бригади» «Царские волки».