Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та від 1 січня 2025 року отримує такі ж права, як інші держави, тобто стає повноцінним членом МКС, зокрема, може брати участь у виборах, пропонувати поправки тощо.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, у будівлі суду серед стягів держав-учасниць МКС встановили і синьо-жовтий український прапор.
«Україна офіційно стає 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду 1 січня 2025 року. Це означає, що тепер вона є повноправною державою-учасницею цього міжнародного договору та має всі права й обов’язки, закріплені за державами-учасницями. Найважливішим серед них є право голосувати при затвердженні бюджету, ухваленні змін, поправок до Римського статуту, при виборі суддів, майбутнього прокурора та його заступників, що певною мірою допомагає формувати майбутнє міжнародного кримінального права», – сказав в ексклюзивному коментарі Укрінформу речник МКС Фаді ель-Абдалла.
Фаді ель-Абдалла зазначив, що «важливо зрозуміти, що МКС не веде справ проти держав, завжди йдеться про індивідуальну відповідальність за злочини. «Хто може висувати підозрюваним обвинувачення? Не держави, а прокурор МКС. Держави-учасниці можуть подавати звернення до прокурора щодо конкретного конфлікту або певних злочинів, і він тоді може вирішити, чи відкривати провадження, та перевірити, які злочини підпадають під юрисдикцію МКС. На основі зібраних доказів прокурор може ухвалити висунути звинувачення, що означає звернення до суддів для видачі ордерів на арешт або виклик до суду. Це вирішує прокурор Міжнародного кримінального суду. Ми добре знаємо, що вже розпочате розслідування щодо ситуації в Україні, але хочу наголосити, що держави не порушують справ, таке рішення може ухвалювати прокурор. Та, звісно, співпраця всіх держав є дуже важливою, оскільки вона дає змогу прокуророві ефективніше та швидше збирати докази», – сказав він.
Речник МКС також нагадав, що «Україна раніше визнала юрисдикцію МКС, на підставі цього було розпочате розслідування, яке нині триває. У його рамках прокурор МКС уже порушив кілька справ і, можливо, будуть ініційовані нові справи та звинувачення. Ратифікація Римського статуту Україною не означає, що потрібно починати нове розслідування, оскільки воно вже розпочате на основі попередньої заяви України».
За його словами, після ратифікації в України додалися також нові зобов’язання, наприклад, щодо фінансової участі у формуванні бюджету. Речник також уточнив, що кошторис МКС ухвалює Асамблея держав-учасниць МКС, при цьому береться до уваги розмір економіки та кількість населення кожної країни.
25 жовтня 2024 року заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра передала до секретаріату ООН ратифікаційну грамоту стосовно долучення України до Римського статуту, що означатиме повноправну участь країни в Міжнародному кримінальному суді.
Нагадаємо:
- Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
- 21 березня 2022 року коаліція правозахисників «Україна. 5 ранку» звернулася до президента України Володимира Зеленського із проханням внести на розгляд парламенту законопроєкт про ратифікацію Римського статуту, а також підписати вже ухвалений Верховною Радою законопроєкт №2689 щодо імплементації в українське законодавство норм міжнародного кримінального та гуманітарного права, що буде сприяти кращому розслідуванню воєнних злочинів Росії в Україні.
- 21 серпня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту МКС та поправок до нього. Після Римського статуту Україна стає учасником МКС, а злочини її громадян або скоєні на її території – підсудними суду в Гаазі. 24 серпня президент Володимир Зеленський підписав закон.
