Агенція оборонних закупівель приховала дані про ефективність своїх закупівель дронів. А Держспецзв’язку – відкрило.
Про це повідомляють Наші Гроші.
«Напрям БпЛА залишається серед ключових пріоритетів. Кожен дрон, що летить на ворога — це мінус один шанс для окупанта і плюс одна можливість зберегти життя українському воїну».
Це цитата з квітневої новини АОЗ про 420 тисяч безпілотників поставлених на фронт від початку 2025 року. Але поки агенція вражала переможними цифрами в медіаполі з’явилась низка повідомлень про нестачу «пташок» у війську. Проблему згодом підтвердив і директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов:
«..надходять непоодинокі сигнали щодо неналежного забезпечення бригад дронами».
«Наші Гроші», зважаючи на чутливість теми, вирішили напряму звернутись із запитами до структур, які відповідають за постачання – Агенції оборонних закупівель («АОЗ») під керівництвом Арсена Жумаділова та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ), яку очолює Олександр Потій.
Ці структури, мають мільярдні бюджети, з якими не зрівняються жодні інші закупівельники. Ми просили у них узагальнену статистику без даних з обмеженим доступом: скільки процедур закупівель провели, скільки завершилися контрактами, скільки провалились або були скасовані, скільки договорів розірвано. Дані мали охоплювати однакові періоди 2024 і 2025 років — щоб порівняти динаміку та виявити можливі проблеми з постачальниками/бюджетами.
Відповіді показали: підхід до прозорості в АОЗ і ДССЗЗІ кардинально різний. Держспецзв’язку надала повну відповідь, тоді як Агенція приховала навіть узагальнені цифри, хоча більшість закупівель проходить публічно на «Прозорро».
АОЗ у відповіді на запит «Наших грошей» повідомив одну значиму цифру: цього року в січні-квітні уклали контрактів на суму втричі більшу ніж 2024 року — 75,45 млрд грн проти 24,57 млрд грн. Про «втричі більше законтрактованих БпЛА» повідомляв і Арсен Жумаділов.
Цифри вагомі, але не дають жодного уявлення про ефективність роботи АОЗ, оскільки агенція не повідомила які закупівельні бюджети були в різних роках, на яку суму оголошувались торги, скільки з них завершились договорам, а скільки провалились.
Офіційна причина – «запитувана інформація не створюється, не отримується та не зберігається» в процесі діяльності АОЗ. Іншими словами, або в Агенції не ведуть елементарного обліку власної закупівельної ефективності, або не хочуть його показувати.
Для розуміння масштабу діяльності агенції наведемо дані з відкритих джерел: у 2025 році держбюджет передбачає для АОЗ понад 128 млрд грн на закупівлю дронів. Станом на травень укладено контрактів на 81% від доведеного плану.
Натомість Держспецзв’язку повідомило — за аналогічні періоди 2024 і 2025 років кількість закупівель БпЛА зросла зі 125 до 200, хоча успішність трохи впала зі 100% до 96,5% (дані станом на 2 червня).
Обсяги контрактів Держспецзв’язку, навпаки знизились: у 2025 році укладено договорів на 22 млрд грн, тоді як за аналогічний період 2024-го було 32 млрд грн.
При цьому, скоротився бюджет Держспецзв’язку: якщо у 2024 році очікувана вартість закупівель складала 79,5 млрд грн, то у 2025 році — лише 55 млрд грн. Це може пояснюватись перерозподілом ресурсів на користь інших закупівельників.
При цьому, ДССЗЗІ так само як і АОЗ вже законтрактував 82% від свого річного бюджету.
Служба також повідомила, що щодня відстежує виконання контрактів, найшвидша поставка дронів тривала 2 дні, а найдовша – 298 днів, жодного розірвання контракту у 2024–2025 роках не було.
Отже, при однаковому рівні контактування і суттєвій різниці в бюджетах — 128 млрд проти 55 — АОЗ не надала даних, які б показали динаміку закупівель і ефективність витрат.
Побічно днями Агенція провела публічну презентацію нової моделі закупівель БпЛА – очевидно, визнаючи необхідність реформ. Оголосили про перехід до трьох форматів: рамкові угоди через Prozorro, цифровий маркетплейс DOT-Chain Defence та прямі договори для унікальних/спеціалізованих БпЛА.
В рамках презентації Арсен Жумаділов підкреслював важливість прозорості:
«під час розмов із виробниками та військовими ми побачили ключові бар’єри – непрозорі процедури, складний доступ до участі, відсутність діалогу. Тому оновили підходи…»
Було це 29 травня, на наступний день після того, як агенція не надала більшості даних у відповідь на запит.
- «Державний оператор тилу» Міноборони навесні 2025 року двічі намагався закупити партії речового майна для ЗСУ, однак обидва рази безрезультатно. Були зірвані закупівлі зимових курток і штанів, рюкзаків, маскувальних костюмів, трусів, футболок, сорочок-поло, рукавичок, наколінників, ременів на майже 995 млн грн.
