Верховна Рада України ухвалила у другому читанні закон про військового омбудсмана.
Відповідну законодавчу ініціативу №13266 підтримали 283 народних депутати.
Метою закону є створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не скасовуючи їх і не створюючи підстав для перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Документом запроваджується посада військового омбудсмана, який здійснюватиме цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних, які проходять навчальні або спеціальні збори, членів добровольчих формувань тероборони, іноземців та осіб без громадянства, які служать у Збройних силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Нацгвардії, а також поліцейських, які беруть участь у бойових діях під час воєнного стану.
Військового омбудсмана призначатиме Президент України строком на п’ять років, з правом обіймати посаду не більше двох термінів поспіль.
Кандидатом може бути громадянин України віком від 30 років, з вищою освітою не нижче рівня магістра, який володіє державною мовою, має високі моральні якості та бездоганну репутацію, проживає в Україні щонайменше останні п’ять років і придатний за станом здоров’я до виконання службових обов’язків.
Водночас закон встановлює низку обмежень: омбудсманом не може стати особа з непогашеною судимістю чи корупційним минулим, член політичної партії, військовослужбовець, іноземець, людина з аліментною заборгованістю або та, що не пройшла антикорупційну перевірку чи не подала декларацію.
Серед основних завдань військового омбудсмана — виявлення та аналіз причин порушення прав військовослужбовців, підготовка пропозицій для їх усунення й недопущення в майбутньому, а також надання рекомендацій військовому керівництву щодо поліпшення ситуації з правами людини у військовій сфері.
Омбудсман зможе отримувати скарги від військових або уповноважених осіб і призначати перевірки у разі наявності інформації про можливі порушення — незалежно від джерела: офіційних звернень, повідомлень у ЗМІ або наданої інформації на умовах конфіденційності. За результатами перевірок готуватимуться висновки із зазначенням суті порушення, відповідальної посадової особи, причин порушення та можливих способів відновлення справедливості. Ці висновки направлятимуться командуванню з вимогою усунути порушення, відновити права та розглянути питання про дисциплінарну відповідальність винних.
Розгляд скарг має здійснюватися у строк, що не перевищує десяти робочих днів.
У разі, якщо йдеться про загрозу життю або здоров’ю особи, строк реагування скорочується до трьох днів.
У разі виявлення ознак кримінального правопорушення інформація передається до правоохоронних органів, а у випадку виявлення корупційних правопорушень – до НАЗК.
Максимальний строк перевірки становить 30 робочих днів, із можливістю одноразового продовження ще на такий самий термін.
За результатами перевірки військовий омбудсман приймає рішення щодо подальших дій, а скаржник повідомляється про результати не пізніше трьох днів із моменту ухвалення рішення. Оскарження дій омбудсмана можливе в судовому порядку.
Також військовий омбудсман має право безперешкодно відвідувати військові частини, навчальні заклади, гауптвахти та зони бойових дій, брати участь у міжнародному співробітництві, видавати розпорядження, готувати висновки і пропозиції, а у передбачених законом випадках — складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Офіс військового омбудсмана діятиме як допоміжний орган при Президентові. Омбудсман також зможе співпрацювати з уповноваженим Верховної Ради з прав людини на підставі меморандуму. Щороку він звітуватиме про свою діяльність Президенту, а сам звіт оприлюднюватиметься на офіційному сайті.
3 червня Рада ухвалила за основу законопроєкт №13266 щодо створення інституту військового омбудсмана.
Президент Володимир Зеленський у грудні 2024 року призначив правозахисницю Решетилову військовим омбудсманом.
Ольга Решетилова – журналістка, правозахисниця та одна із засновниць фонду «Повернись живим» та голова Медійної ініціативи за права людини.
За інформацією МІПЛ, вона працювала редакторкою відділу регіональної мережі в газеті «День», була спеціальною кореспонденткою російського ліберального видання Grani.Ru в Україні.
У 2014 році Решетилова стала співзасновницею фонду «Повернись живим». Відповідала за координацію роботи фонду з силовими структурами та з силами й засобами антитерористичної операції на сході України.
У 2019 році Кабмін України призначив її до складу Комісії з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
