Екологічна катастрофа у Керченській протоці та Чорному морі внаслідок витоку мазуту «Роснефти» з двох російських танкерів навряд чи матиме правові наслідки для Росії, яка спричинила цю катастрофу і не вживає достатніх заходів для локалізації наслідків. РФ перешкоджатиме створенню міжнародної комісії, а якщо вона буде створена блокуватиме її роботу.
Про це в інтервʼю Центру журналістських розслідувань повідомив Євген Хлобистов, професор, декан факультету природничих наук Києво-Могилянської академії.
Перспективи позову України до РФ до Міжнародного суду ООН та заклик створити міжнародну комісію для розслідування забруднення довкілля внаслідок кораблетрощі російських танкерів вчений вважає малоймовірними.
«Росія веде повномасштабну криваву війну на теренах України вже третій рік, і жодна інституція ООН не може припинити цю війну, реально і дієво стати на захист жертви. Мала ймовірність того, що ООН як механізм міжнародного реагування стане на захист акваторії Чорного моря, біорізноманіття і людей, які проживають на узбережжі» – вважає Євген Хлобистов.
Навіть якщо у майбутньому розслідування обставин цієї катастрофи вдасться довести до вердикту, Росія завжди зможе відмовитись визнавати рішення будь-якого міжнародного суду, включно із судом ООН. Російське законодавство це дозволяє: в Росії пріоритет національного законодавства над міжнародним.
Створити міжнародну комісію в умовах війни в Чорному морі без згоди і сприяння з боку Росії неможливо. І навіть якби це вдалось зробити, Росія перешкоджала б роботі комісії і не визнала її висновки. «Таким чином, цей процес навіть на старті має дуже низькі шанси дійти до судового рішення. І ще менше шансів, що це судове рішення буде якимось чином враховано в реаліях Російської Федерації» – вважає Євген Хлобистов.
На його думку, українська влада зі свого боку має виважено підходити до оцінки заподіяної довкіллю шкоди, поки для цього критично бракує інформації: достеменно невідомо, скільки мазуту потрапило у Чорне море, якого саме типу цей мазут і чи не сталось витоку інших шкідливих речовин.
«Ми вже маємо досвід такого розрахунку заподіяної шкоди внаслідок військових дій, які спричинила Російська Федерація з 24 лютого 2022 року. І сьогодні, якщо ми будемо спиратися на усталену міжнародну нормативну систему, нам навіть за очевидними злочинами потрібно збирати дуже багато польової інформації. А якщо це неможливо зробити, то в мене є великі сумніви, що ми зможемо коректно оцінити заподіяну шкоду і представити це потім в якості претензій до Російської Федерації» – наголосив Євген Хлобистов.
Нагадаємо:
- 15 грудня 2024 року у Керченській протоці, де вирував шторм, зазнали аварії російські танкери «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239». Судна перевозили 9,2 тисяч тонн мазута з нафтопереробних заводыв «Роснефти» в порт «Кавказ». Із затонулого судна «Волгонефть 212» евакуювали 13 моряків, один з яких загинув.
- З танкерів, за російськими даними, в море вилилося 40% мазуту, внаслідок чого утворилась гігантська масляна пляма. Мазут поширився по обидва береги Керченсткої протоки і дійшов до південного та західного узбережжя Криму.
- Про перші наслідки екологічної катастрофи для екосистеми Чорного та Азовського морів читайте в матеріалі ЦЖР: «Мазутні курорти. Як російська жадібність та безкарність вбиває живу природу».
