49-річного колаборанта Володимира Стацика, відомого під прізвиськом «Бурят», майже одразу після призначення поліцаєм у Каховці Херсонської області росіяни кинули на підвал і звинуватили в розбещенні малолітніх. Тримали його доволі довго і відпустили після того як рідні Стацика найняли російського адвоката і сплатили за нього викуп. Після цього він виїхав до Росії, де в жовтні 2024 року зареєструвався як індивідуальний підприємець.
Про це йдеться в матеріалі Центру журналістських розслідувань «Свою нещирість ти там не скриєш». Херсонець Олексій Барчук про свій полон і колаборантів, з якими сидів разом у російських катівнях».
Про долю відомого в Каховці колаборанта Стацика Володимира Семеновича на прізвисько «Бурят», 8 липня 1975 р. н., який одним із перших став служити російським загарбникам після захоплення ними Каховської міської ради 1 квітня 2022 року розповів Олексій Барчук: він понад рік був незаконно позбавлений окупантами волі.
«Вовка потрапив до нашої камери, коли ми ще сиділи в Дніпровському райвідділі поліції в Херсоні, влітку 2022 року. Потім його з нами перевезли до Каланчака, а потім і до Чонгара. Моя дружина зв’язалася з сестрою Стацика і вона передавала йому через неї якісь передачі», – сказав Олексій Барчук.
Під час перебування в неволі Володимир Стацик розповів свою історію і стверджував, що його примусили йти на роботу до окупаційної поліції Каховки. На цьому наполягав її тодішній керівник, колаборант Олег Буховець. За словами Олексія Барчука, Стацик не хотів йти до «поліції», а потім «здуру підписав документ і став працювати».
Дуже швидко Володимир Стацик став «давати задню» і росіяни кинули його на підвал. «Бурята» звинуватили в розбещенні малолітніх. Олексій Барчук припускає, що цей злочин скоріш за все був вигаданим приводом для позбавлення його волі.
Барчук розповів, що звільнили Стацика з Чонгарського ізолятора раніше ніж його.
«У Вовки є брат десь під Москвою, має свою фірму і у нього є гроші. Вони найняли московських адвокатів і добились, щоб викупити Володимира Стацика. Тож росіяни відпустили його з тюрми за гроші. Коли його відпустили, він ще у моєї дружини з місяць, мабуть, жив в орендованому будинку в Чонгарі. Чекав поки йому повернуть документи і відібрану у нього в Каховці машину. Потім він їздив до Каховки владнати свої справи», – сказав Олексій Барчук.
Він також стверджує, що нічого поганого про Стацика сказати не може: «Вовка – нормальний, звичайний чоловік, просто зробив хибний крок, повівся на «пропозицію» окупантів».
Після виходу на свободу Володимир Стацик переїхав до Росії. 21 жовтня 2024 року він зареєструвався індивідуальним підприємцем з 27 видами діяльності. Основний – надання послуг з перевезень. Серед інших видів діяльності – розведення кіз, овець, птиці і свиней, рибальство, техобслуговування та ремонт автомобілів.
За даними ЦЖР, зареєстрований Володимир Стацик як підприємець у місті Бронниці Московської області. Реєструвався він у міжрайонній інспекції Федеральної податкової служби в місті Електросталь.
У Каховці подейкують, що за якийсь час після виходу на свободу Володимир Стацик помер, нібито від серцевого нападу. Так це чи ні – невідомо. Проте на його єдиній сторінці в соцмережі світлина Стацика з дружиною помічена траурною свічкою.
Як розповіли ЦЖР мешканці Каховського району, рідний брат “Бурята” Стацик Анатолій Семенович неодноразово приїжджав до села Костогризове Зеленопідської сільської громади вже під час великої війни і привозив так звану російську гуманітарку. Анатолій Стацик давно мешкає в місті Люберці Московської області і є керівником ТОВ “Кобальт”, яке займається гуртовою торгівлею металобрухту.
Володимир Стацик до 2019 року був ФОПом, займався виробництвом хлібобулочних виробів. Був членом каховського громадського формування з охорони правопорядку «Щит». Незадовго до захоплення Каховської міської ради російськими загарбниками 1 квітня 2022 року представники законної влади громади представили Стацика як нового керівника «Щита».
В оприлюдненому росіянами 10 травня 2022 року пропагандистському відео Володимир Стацик фігурує як поліцай. Сюжет був присвячений нібито «цілковитому знищенню» окупаційною поліцією Каховки наркотиків рослинного походження.
«Росіяни тоді дали Стацику завдання набрати працівників нової «поліції». Деяких своїх колег по «Щиту» він примушував до співпраці силою і погрожував розправитись з їхніми близькими, якщо ті не погодяться», – розповідав ЦЖР на умовах анонімності співробітник Каховського районного відділу поліції.
Як йдеться в публікації ЦЖР, херсонець Олексій Барчук перебував у неволі у російських загарбників разом із іншими колаборантами. А саме: Повшиком Михайлом Михайловичем з Каховки, 28 жовтня 1978 р. н., начальником відділення карного розшуку окупаційної поліції міста, ветераном АТО, який, за даними ЦЖР, займався незаконними допитами викрадених у Каховській громаді людей, а також Папяном Вазгеном Вруйровичем з села Дар’ївка Херсонського району – підприємцем, який ремонтував автомобілі, в тому числі для російських військових, торгував під їхнім прикриттям спиртом, забирав покинуті автомобілі і збував їх.
Більше про це читайте в матеріалі «Свою нещирість ти там не скриєш». Херсонець Олексій Барчук про свій полон і колаборантів, з якими сидів разом у російських катівнях».
Матеріал створений в межах проєкту “Боротьба з безкарністю за найтяжчі міжнародні злочини в умовах російської збройної агресії проти України” за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та Центру прав людини ZMINA.
