На території Херсонської області в Бериславському районі, поблизу села Тягинка, археологи знайшли унікальну історичну знахідку – залишки давніх міст Великого князівства Литовського та Золотої Орди.
Територія давньої литовської фортеці кінця XIV cт. – початку XV ст. займала площу понад 40 гектарів. На думку археологів, давнє середньовічне місто з’явилось на місці міста Золотої Орди, заснованого ще у XIII ст, передає Центр журналістських розслідувань з посиланням на Радіо Куреш.
«Ми думаємо, що ця фортеця виникає наприкінці XIV століття – першій половині XV століття, як литовська фортеця не на порожньому місці. На цьому місці, до цього існувало татарське місто. Тому тут багато залишків цих культур. Ви знаєте, що литовський князь Вітовт Великий розселяв татар по різним регіонам, і у Вінницькій області вони жили, у них були свої назви. Тому культура зберігає своє спільні риси», – розповідає начальник Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, голова правління історико-культурної асоціації «Україна-Туреччина» Світлана Біляєва.
Археологами знайдені сотні знахідок, що належать до кримськотатарської культури, це і накінечники стріл, цвяхи, керамічний посуд.
«У цьому році ми знайшли дуже багато татарських монет з тамгою. Це свідчить про розвинену торгівлю. На багатьох монетах є генуезький штамп чеканки Кафи. У минулому році знайшли монети кінця XIV ст., початку XV ст. Монети, знайдені у цьому році, ще не віддавали нумізматам, але думаємо, що вони відносяться приблизно до цього ж періоду. Тут проходив якраз кордон Великого князівства Литовського, в цей час це було Київське князівство, із Золотою Ордою. Тут була переправа через річку, стояла митниця, усе тут було тісно пов’язане між двома державами і двома народами, тому тут дуже важливо копати далі», – розповідає Світлана Біляєва.
Археологи крок за кроком розкопують стіни давньої фортеці. Вже цілком впевнено можна сказати, що тут була і центральна каналізація, про що свідчать її керамічні залишки. Давнє місто розкопують малими силами, але уважно і ретельно. Деяка частина фортеці погано зберіглася, через місцеве населення, яке виносило звідси каміння до власних будинків вже багато років. Робота, яку роблять археологи, є дуже цінною для вивчення історії не тільки нашого краю, але і Всесвітньої історії.
«Нам вже набридло читати у Вікіпедії усіляку неправду наших російських сусідів, які кажуть, що тут у них була якась Росія, якась Новоросія. Яка Новоросія? Де тут хоч один залишок російського посуду? Жодного! Татарські є, литовські є, українська кераміки всюди є на півдні України. А де вони? Немає! Ви знаєте, я копала Інкерман 11 років, копала Очаків 25 років, ми там знаходили українську кераміку XVII-XVIII ст. А от від російської армії залишились лише бомби, гудзики кінця XVIII ст. і все. В Інкермані була багата золотоординська культура. А росіян тут не має, вони приходять сюди як завойовники лише наприкінці XVIII ст., тому їх ні там, ні тут не має. Ми знаємо, що Кримське Ханство знаходилось не тільки у Криму, Причорноморська територія теж входила до Кримського Ханства. І ногайці тут були», – розповідає Біляєва.
