У віці 86 років помер український правозахисник, дисидент та політвʼязень радянських концтаборів Степан Хмара.
Про це повідомила його дружина Роксолана.
«Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все. Ми всі робили все, що могли і навіть більше. Ми так хотіли, щоб він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними.
Він так любив Україну і українців. Він рвав свою душу і серце за неї. І Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…» — написала жінка.
Він народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб’ятин, що на Львівщині. У радянські часи працював лікарем-стоматологом, водночас брав участь у дисидентському русі та розповсюджував самвидав та іншу заборонену в СРСР літературу.
Вперше його затримали у 1975-му році, втім, невдовзі відпустили через відсутність доказів. Вже за 5 років, у 1980-му, за політичну та правозахисну діяльність Хмару засудили до 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах на Уралі.
У 1987 році Степан Хмара повернувся в Україну, де став одним із керівників Української гельсінської спілки. У 1990 році став депутатом Верховної Ради від «Народного руху України».
У незалежній Україні продовжив політичну карʼєру — був народним депутатом від «Української консервативної республіканської партії» та «Батьківщини».
Підтримував Революцію на граніті, був учасником Помаранчевої революції, а у 2015 році оголосив голодування на підтримку політв’язнів.
Нагороджений званням Героя України з орденом Держави, також має орден Свободи та орден князя Ярослава Мудрого.
