Грандіознішого скандалу в Державному бюро розслідувань не пригадати.
У вівторок, 19 листопада, майже невідомі особи злили в мережу аудіозаписи з кабінету директора ДБР Романа Труби. Це стало ексклюзивним свідченням того, що в органах правопорядку панує повний безлад. Але цей безлад, своєю чергою, «впорядковується» з Банкової. Записи свідчать: зміна влади жодним чином не вплинула на те, чим керуються очільники правоохоронців — законом чи політичною волею Офісу президента України. Безумовно, профільних експертів розмови керівника ДБР Романа Труби зі своїми підлеглими, керівниками державних інституцій та власниками приватних компаній аж ніяк не здивували. Наявність відповідних розмов не вразила мене як багатолітнього автора текстів про ДБР. Тим часом цинізм, пристосуванство і м’якотілість очільника Бюро викликали неприємне відчуття: слово «честь» серед правоохоронців не просто втратило свій сенс, а опустилося до огиди.
© depositphotos/Lepasik
Отож рівно тиждень тому нам стало відомо, що буде «злито» в мережу кабінетні розмови Романа Труби. 21 вересня очільник ДБР у своєму Telegram-каналі опублікував новину про виявлення в кабінеті апаратури для прослуховування. За його словами, вона була професійно вмонтована «спеціалістами» у вентиляційну систему. Що ж ми почули на опублікованих аудіоплівках? По-перше, Роман Труба, в «найкращих традиціях», роздає вказівки, як призупинити обшуки (кейс із підприємствами олігарха Костянтина Жеваго, Дніпропетровською міськрадою у справі з «Приватбанком»); коли готувати повідомлення про підозри (кейс Уляни Супрун); як допомогти підприємцеві уникнути кримінальної відповідальності (кейс власника компанії «Монітор» Михайла Немировського); як виконувати «задачі» з боку Банкової стосовно «Укроборонпрому», Київміськдержадміністрації, Фонду гарантування вкладів, будівництва порту «Одеса», Аграрного фонду, бурштину, лісу, Грибовикського сміттєзвалища, митниці, екологічної сфери, «екса» [вочевидь, мова про Петра Порошенка. — О.Л.]. Окрім цього, охочі почули звітування про перебіг розслідувань перед заступником керівника Офісу президента Андрієм Смирновим, зафіксували розмови з главою патронатної служби директора ДБР Олександром Удовиченком про «цілі та завдання» в контексті позиції глави Офісу президента Андрія Богдана, і так далі. В західних демократіях Роман Труба, як і дехто з його співрозмовників, «наговорили» б собі на тюремне ув’язнення. Та, оскільки це українські реалії, директор ДБР навіть у відставку йти не планує.
Можливих варіантів авторства спецоперації з установлення прослуховуючих пристроїв у кабінеті Романа Труби є лише два. Як уже зазначалося, це могли бути співробітники Служби безпеки України або Національної поліції (МВС). І перші, і другі мають як технічні можливості для встановлення, так і висококласних фахівців у таких делікатних справах.
Спочатку нам більш вірогідною видавалася версія, що то підлеглі Івана Баканова (глава СБУ) «приєдналися» до кабінету директора ДБР, слухали його і, зрештою, опублікували матеріали. Але треба розуміти ключове: розмови, винесені на публічний огляд, відбувалися впродовж літа 2019 року. І, наскільки відомо, це лише частина одкровень Труби, які зафіксовані на аудіоносій. Та й навіщо Баканову влаштовувати таку публічну сварку з Андрієм Богданом (і його правою рукою Смирновим), який кілька разів фігурує в окремих кейсах записів директора ДБР на плівках? Це занадто сильний удар, від якого втрачає не просто один зі стовпів найближчого оточення Зеленського, а й сам президент, друг Баканова? Від такого удару вся команда Зе репутаційно постраждає. Недарма ж про скандал мовчать усі олігархічні канали. Мовчання — золото…
За нашою інформацією, до моменту виявлення стаціонарне секретне приладдя стояло в Романа Михайловича у підвіконні не менше року. Тому цілком логічно уточнити, що Баканов узагалі не причетний до початку прослуховування та подальшої публікації даних, бо записували, в такому разі, ще в часи екс-очільника Служби Василя Грицака та головного «вухогорлоноса СБУ» Олега Фролова. До речі, останній із посади заступника голови СБУ нещодавно звільнений президентом, а доти «завідував» відповідними оперативно-технічними можливостями. Якщо версія прослуховування з боку СБУ правдива, тоді зрозуміло, хто був ключовим бенефіціаром злиття інформації. Ім’я режисера події — Петро Порошенко. Екс-президент не був інтелектуально обмеженою людиною, отож розумів заздалегідь: якщо Роман Труба зрадив своїх попередніх патронів Пашинського—Турчинова на користь Порошенка, то може зрадити згодом і його особисто. Отож Служба свого часу і могла подбати про контроль над «перевербованим» Порошенком персонажем. Фролова з СБУ прибрали, а його людей — ні. Ось і можливе пояснення продовження спостереження за Трубою вже після відставки Порошенка.
Другою версією стала участь у прослуховуванні підрозділів Національної поліції. Там є всі можливості, а також — політична воля досі впливового посадовця Арсена Авакова. Зрозуміло, що Роман Труба не є союзником ні Арсену Борисовичу, ні його колишнім—теперішнім підлеглим. Наші джерела свідчать, що до реалізації задуманого міг мати стосунок Ігор Купранець, який тривалий час очолював Департамент захисту економіки, будучи у статусі заступника голови Нацполіції. Спец операція, безумовно, висококласна, реалізація — просто феноменальна, а головне — відповідний посадовець звільнений ще за два тижні до знаходження Романом Трубою слідів стеження. Знову ж таки, бенефіціаром публікації матеріалів для широкого загалу і в цьому випадку є тільки одна людина — Петро Порошенко. Саме він (як особа й політик) отримує найбільший «зиск» від дискредитації як голови ДБР, так і тих, хто ним ляльководив, — нової влади. Але в такому разі екс-президент мав певним чином віддячити за філігранну «альпіністську роботу» організатору записів. Як кажуть, чотирма цитрусами… А спостерігачеві за спостережником Арсену Авакову було просто приємно дати відмашку на передачу даних для зливу: Труба — зрадник НФ і посадив Пашинського.
Ось вам і різниця між професіоналами, які встановлюють мікрофон із зовнішньої стіни будинку в підвіконня кабінету й через вентиляцію під’єднують до системи живлення поверхом вище, і новоствореним органом правопорядку, який не те що розслідувати нормально не навчився, — ДБР навіть себе повноцінно «захистити» не вміє. І на підтвердження висновків цих двох ключових версій згадаємо, що того ж дня — 21 вересня — Роман Труба озвучив іронічну тезу, буцім монтаж «прослушки» міг бути пов’язаний із бажанням деяких політиків періодично вриватися до нього в кабінет (натяк на соратницю Порошенка — Тетяну Чорновіл) з обуренням щодо відкриття проваджень. Нагадаємо, наразі у Бюро перебувають “13 кримінальних проваджень, учасником яких є Петро Порошенко». Так-так, ви правильно прочитали, це дослівна характеристика процесів. Де саме такі формулювання заховались у чинному Кримінальному процесуальному кодексу — не знає ніхто.
До речі, абсолютна більшість проваджень відкрита за заявами соратника Януковича Андрія Портнова. Близьким саме до нього є той самий заступник Богдана Смирнов, який так тісно, судячи з записів, контактував із Трубою. Переважна більшість проваджень не мають, на думку автора цього тексту, жодних перспектив. Утім наслідком декількох кримінальних проваджень можуть стати не тільки вручення повідомлення про підозру п’ятому президентові України, а й направлення повноцінного обвинувального акта до суду. Але канонада меседжів із погрозами на всіх напрямах від Портнова знижує публічну «вартість» його правової позиції. Вочевидь, дехто просто не може впоратися зі своїми емоціями, а це лише шкодить можливості притягнути до відповідальності, звісно, у разі наявності складу злочину в діяннях, Порошенка. І на тлі згаданого вище зливу інформації через Telegram-канал керівництво ДБР зробило колосальну помилку — опублікувало персональні дані (ім’я, прізвище, колишню посаду) та навіть фотографію Петра Олексійовича. Це явне порушення презумпції невинності, а тому в майбутньому може бути використане останнім для власного правового захисту, а також фіксації розслідувань як політично вмотивованих. І це на додачу до публікації першої частини результатів «прослушки» в кабінеті Романа Труби. Бо далі точно буде…
Тепер про неминуче. Наразі всім зрозуміло, що такий дискредитований Роман Труба не потрібен ні Банковій, ні Авакову, ні комусь іншому з політичних важковаговиків. Єдиний, хто, можливо, захищатиме директора ДБР, — Андрій Портнов. Це, мабуть, просто зворушливе ставлення до хатніх тварин.
На початку грудня очікується голосування за остаточну версію президентського законопроєкту №2116 щодо удосконалення роботи Бюро, куди тиждень тому внесли «правку 320«, яка дозволяє перезавантажити все керівництво ДБР. І помиляються ті, хто говорить про звільнення тільки директора, адже в «братській могилі» опиняться і його заступники. Справедливо це чи ні — оцінку давати не берусь.
У попередньому числі DT.UA ми вже пояснювали, як і хто став ініціатором відповідної поправки № 320. Хоча цілком зрозуміло, що ідея голові парламентського комітету Денису Монастирському прийшла від «старших колег» із Банкової. Від звільнення максимально дискредитованого Романа Труби гірше не стане нікому. Зате публічну репутацію ДБР (як і відповідних розслідувань) можна спробувати відіпрати. Хоча дуже мало шансів, що на новому білому простирадлі не з’являться червоні плями, спричинені традиційно брутальним втручанням з ОП…
Джерело: DT.UA
