Ордер про арешт Шойгу та Герасімова – це карма, а Міжнародний кримінальний суд – це найкраща гарантія від «договорняків» про мир за спиною України. Отже, вчора МКС знову публічно оголосив в розшук двох російських злочинців, Шойгу та Герасімова. Це за обстріли енергетичної інфраструктури України, що є воєнним злочином та злочином проти людяності. І це карма, пише у Facebook Сергій Пєтухов, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», ексзаступник міністра юстиції України.
Мало того, що Шойгу зняли з посади міністра за бездарно провалену війну, а його найближчі соратники під слідством, тепер ще й ордер МКС, що значно збільшує вирогідність сердечного приступу для Кужугетовича чи якогось прикрого ДТП зі смертельним ісходом.
Вони долучилися до “віртуальної лави підсудних”, де вже сидять в очікуванні своєї видачі в Гаагу Путін та Львова-Белова за викрадення українських дітей, а також два генерали Кобиляш, командувач далекою авіацією, та Соколов, командувач Чорноморського флоту, за обстріли цивільного населення та інфраструктури України.
Фактично все вище військове керівництво Росії вже під слідством і переховується від міжнародного правосуддя.
Які практичні наслідки цих ордерів, якщо нікого з росіян не видадуть в Гаагу?
1. Ці ордери назавжди, тобто поки ці путіни-шойгу живі, вони ніколи не матимуть гарантій, що їх не відправлять в Гаагу.
Це позбавляє їх зовнішньої легітимності для світу, та послаблює позиції всередині країни. При будь-якому серйозному послабленні Росії їх видача може стати меншим злом для російських еліт та можливою розмінною монетою для зняття санкцій.
Звісно якщо вони раптом не випадуть всі разом з вікна в Кремлі.
2. Росія фактично знаходиться в ізоляції, всі її ініціативі або розвалені або ледь жевріють.
Вони не можуть поїхати в 124 країни і пропускають всі важливі саміти БРІКС та багатосторонні зустрічі, де могли би просувати свій наратив та інтереси.
Навіть напівпорожня ОДКБ, яка мала би бути відповіддю НАТО знаходиться в кризі після того, як Вірменія також визнала Міжнародний кримінальний суд і заявила про можливий вихід з ОДКБ.
Залишається лише регулярно їздити в Китай на поклон за ярликами та грошами, та в Північну Корею за артилерийськими снарядами та досвідом виживання в міжнародній ізоляції.
3. Ці ордери розбивають наратив росії про справедливу війну та “гуманне” ставлення до населення, ураження тільки військових об’єктів. Ордери про арешт підтверджують, що РФ тероризує цивільне населення і знищує цивільну інфраструктуру. Саме тому такі злочини називаються злочинами проти людяності. Учасниками МКС є не тільки західні країни, тому його рішення мають глобальне значення та сприйняття.
Чому ці ордери про арешт посилюють позиції України щодо просування мирних перемовин?
1. Вони дають чітку юридичну оцінку злочинним діям росії у цій війні.
2. Роблять найвище керівництво росії нерукопожатними в цивілізованому світі, а його ініціативи – маргінальними. Саме тому росія “сховалася” за китайським мирним планом та просуває саме його.
3. Політикам-популістам в Європі та США все складніше перекласти відповідальність за війну з Путіна на Україну, а заклики припинити допомогу Україні виглядають як божевілля та підігрування диктатору. Ордери про арешт не можна скасувати, як санкції, чи переголосувати, як резолюції Генеральної асамблеї ООН.
Якими мають бути наші наступні кроки?
1. Ратифікувати Римський статут і активно просувати наші інетереси всередині організації. Це також наше зобов’язання на шляху вступу в ЄС. Усі країни ЄС вже є учасниками МКС.
2. Номінувати суддю МКС від України і лобіювати його обрання. Україна мало представлена в міжнародному правосудді і тому нас не завжди чують.
3. Ініціювати розширення можливостей МКС розслідувати злочин агресії, що сьогодні по факту неможливо. Це не відміняє ініціативи України щодо створення спеціального трибуналу для злочину агресії РФ, а доповнює її.
4. Наполягати на притягнення Соловйова-Симонян та інших російських пропагандистів за підбурювання до геноциду українців. Сьогодні вони все ще ховаються за статусом журналіста і уникають відповідальності.
5. Наполягати на розслідуванні підриву Каховської дамби та інших випадків екоциду на нашій території. Екологічна шкода від воєнних злочинів – це сфера в якій ще дуже мало справ.
6. Вимагати кримінальної відповідальності за захоплення Запорізької АЕС та створення загрози ядерної катастрофи.
7. Надати МКС свідчення та документальні підтвердження вчинення воєнних злочинів щодо українських військовополонених, включно з розстрілами, морінням голодом, сексуальним насильством. Це має бути окрема справа про жорстокість та нелюдяність російського режиму.
8. Спонукати МКС розслідування насильницькі зникнення, згвалтування та тортури тисяч цивільних українців з окупованих територій, як злочин проти людяності.
9. Захищати МКС від нападів авторитарних режимів та від скепсису з боку США. Риторика в політичних колах США щодо санкцій проти суду послаблює його та грає на користь Росії та Китаю.
10. Зафіксувати всі злочини росії в єдиному багатотомному дослідженні та збудувати відповідний меморіал з дослідницьким центром, як зробив Ізраїль у Яд Вашем.
Якщо росія колись стане демократичною державою, то кожен її новообраний президент має починати свою каденцію з візиту до українського меморіалу та просити там пробачення ан колінах у мільйонів вбитих та закатованих українців.
Як бачите, роботи ще багато. Але саме в міжнародному кримінальному правосудді ми просуваємося чи не найбільш швидко та ефективно.
