За останні місяці мене часто звинувачували в критиці всього та всіх, і здебільшого я критикую по темі дронів. Зрозуміло що це не всім подобається, і коли когось критикують- то критикуємий як правило не визнає причин критики, а відразу вказує на упередженість того хто критикує.
Бо не все так однозначно, він бубочка, а то критик просто продався Зеленському, Порошенко, Байдену, Трампу, Ляшку, потрібне підкреслити.
Майже два роки тому, в кінці 2022 року я перевівся в мотопіхотну бригаду під Донецьк, хоча після всій географії роботи першого року я спокійно міг залишитися або в Києві на якійсь більш спокійній посаді, або служити в Одеському підрозділі, розвивати там напрям дронів.
Але ніт, Саші ж скучно в тилу, блд.
Через пару місяців вже буде два роки моєї служби на цьому напрямку.
За ці роки перед очима було багато різного, зміни тактики та стратегії, впровадження успішних та не дуже проектів та засобів, та багато роботи аеророзвідки. Тобто як один з “старожилів” цього напрямку, можна казати що деякі позитивні, чи негативні тенденції я вмію якось аналізувати та порівнювати. За такий час навіть абізяна би навчилася розуміти що тут до чого.
Так ось.
На мою особисту субʼєктивну думку, в нас на Покровському напрямку дупа, і буде дуже складно це все стабілізувати хочаб. В нас зараз тактично гірше положення, ніж нещодавно, у противника більше особового складу, в нього більше логістичних можливостей по розміщенню особового складу, бо в них є Донецьк зі всьома залізничними станціями та великою кількістю промзон де можна його акумулювати, розвивати в бойові порядки та запускати в бій.
Ми ж навіть в Покровську не можемо зараз тримати якісь великі сили, бо його постійно розйобують, а знайти зараз незайняту посадку- це вже проблема.
Але у Донецького угрупування є один великий плюс. Це мабуть найбільше та найдосвідчена кількість бплашників, як ударників, так і розвідників. Які знають цей район, нюанси, та звичні до лінії з самим потужним РЕБом по всій смузі.
Раніше я летів на Піски, та проходячи Карловку казав фпвішнику команду на зліт. На Піски ми заходили вже вдвох. В мене було 5-7 хвилин щоб знайти йому ціль та навести. Якщо ціль не знаходили- то били якусь раніше дорозвідану стаціонарну ціль, яка була дублююча.
І в більшості випадків- ціль була. Тобто пока мій борт у повітрі- на Пескі постійно летіла карусель fpv, і ми зробили там дорогу смерті. Я повертаюсь- мене в повітрі міняє інший екіпаж. Постійна карусель смерті з вибухівкою у повітрі шукаючи ціль.
Зараз ми не маємо такої кількості дронів. Фпвішники вилітають, коли впевнені що застосують дрон ефективно. Мавіководи бережуть мавікі, працюють їми обмежено. І це дуже видно по результативності.
Нажаль у противника ми бачимо якраз таку тактику, яку раніше використовували ми самі. Тільки вони нон-стоп відправляють два фпв на різних частотах в зону інтереса каруселю. Там постійно крутяться Зали/Суперками шукаючі цілі. Немає цілі? Ну і похер, фпв об землю і нові в повітря. Тобто вони готові втратити 2 FPV щоб на 20-25 хвилин мати можливість в секторі інтересу вражати цілі, а при боях високої інтенсивності це дає велику перевагу.
На Покровський напрямок зараз заводять багато підрозділів, але я чесно сказати не вірю в стратегію “перемогти живою силою в фортеці Покровськ”. Та і навіщо? Життя одного солдата дорожче за тисячу дронів.
Тобто правильна стратегія зараз- це завалити наші “рубаки” та “бубаки” дронами, щоб їх було дохера. Щоб люди могли просто херячити нон стоп і не старатися економити. Бо ця економія = більші втрати в особовому складі.
Як би я хотів? Я б хотів щоб держава прийшла та спитала скажемо у команди мавіководів: – Скільки вам треба мавіків на тиждень?
– Ну десь 15…
– Ось вам 25, але щоб ви постійно могли працювати. Якщо ж закінчаться- то замовляйте, вам швидко дадуть нову партію.
Потім до fpvішників.
– Скільки вашій бригаді треба в місяць FPV?
– Ну, якщо всіх, і тепловізійних, і десяток, і “мамонтів”…ну 5000 десь.
– Ось вам 7000, бийте все що бачите. Паліть посадки, знищуйте будівлі, гоняйтесь за кожним п@&₽ом. Щоб тут пекло було для них.
Треба буде більше- ось заявка, через тиждень довеземо скільки треба.
Ось з таким підходом ми можемо мати надію на якийсь перелом. І що цікаве, як я не рахую бухгалтерію війни, це все НАБАГАТО ДЕШЕВШЕ НІЖ ВОЮВАТИ ЛЮДЬМИ ТА КЛАСИЧНИМИ ЗАСОБАМИ. А як держава повинна купити та затягнути ці засоби- це вже ії проблеми, і вони набагато менші та простіші ніж наші проблеми тут.
А це означає що якщо хтось там зверху може освоїти математику та прикинути ефективність застосування різних сил то засобів, то він вже повинен дати вказівку тащити на фронт все, в максимальній кількості. Мавікі через треті руки за крипту? Хер з ними, тягніть. Навіть якщо цей мавік втричі дорожче, це все одно дешевше ніж воювати людьми. ФПВ вартістю в 1500 баксів з теплокамерою? Це дуже дешево, скільки тисяч вам їх треба щоб всю ніч вони теж працювали як вдень? Зараз ми відправимо якогось Джеймсбонда від Буданова щоб через кіпрську прокладку, рейсом через Гаваї, з підміною контейнера в Турції все завіз любими шляхами, лише б швидко.
Ми повинні дати карт-бланш дронам, поки ще погода дозволяє. Але для цього потрібні дрони, і якщо ми не будемо втрачати дрони- значить ми будемо втрачати більше людей. А люди будуть ще потрібні коли будуть тумани, дощі, сніг.
А для мене дефіцит дронів, це ідіотізм, вибачте. І якщо держава щоб зменшити втрати особового складу не взмозі організувати такі зміни- то є великі питання до неї. До керівництва яке має можливість працювати дронами, але не використовує цю можливість на 100% – в мене питання до їх профпридатності.
Тому вибачте- будемо критикувати. Бо якщо такі прості думки, як “Чим більше ми будемо витрачати дронів- тим менше ми будемо втрачати людей” не доходить до когось зверху, то чим гучніше казати- тим швидше дійде. Або покаже що хтось зверху займає не своє місце.
