Угорщина далеко не перша держава, яка планує вихід з Римського статуту. Вона також не стане першою, хто припинив членство в МКС, якщо цей процес завершиться реальними діями, а не лише балачками одіозного Орбана, пише у Facebook Катерина Рашевська, юрист Регіонального центру прав людини.
❕Стаття 127 Римського статуту передбачає вихід з договору. Однак, цей процес має бути організований відповідно до вимог:
✅на адресу Генерального секретаря ООН, який є депозитарієм Римського статуту, має бути надіслано письмове повідомлення,
✅вихід набуває чинності через рік або пізніше, але ніяк не раніше, коли вздумається державі,
✅вихід не звільняє державу від виконання зобов’язань, які виникли в неї протягом її членства, зокрема в контексті переслідування осіб, винних у міжнародних злочинах.
?У 2016 році про вихід заявили Бурунді, а в 2017 році країна остаточно припинила членство згідно з Римським статутом.
?Натомість з 2017 року з МКС ніяк не вийде Гамбія, яка в 2024 році представила поетапний план цього процесу. Держава обвинувачує Суд у несправедливому ставленні до “кольорових людей”, при цьому попереднім прокурором МКС була громадянка Гамбії, яка блискуче розслідувала звірства, вчинені на континенті, навіть в умовах санкцій США, що актуально для сьогодення.
? Гримнути дверима свого часу погрожувала й ПАР, але невдовзі передумала, а з 2023 року активно включилася в процеси, ініціюючи розслідування ситуації в Палестині.
? У 2018 році про вихід заявили Філіппіни, щоправда, у березні 2025 року це не врятувало їхнього екс-президента Родріго Дутерте від затримання у міжнародному аеропорту Маніли за ордером МКС на його арешт.
❌ Від потенційного виходу Угорщини з МКС у теорії негативні наслідки відчують обидві сторони:
1) громадяни Угорщини не матимуть ефективного механізму у випадку, якщо демократія по-орбанськи завершиться репресіями, які сягнуть порогу злочину проти людяності. Сама держава стане ізгоєм усередині ЄС, який вже висловив щире занепокоєння у зв’язку з відповідним рішенням.
2) авторитет МКС укотре девальвує в обставинах, коли США наклали санкції, а деякі держави-члени, навіть з уже згаданого ЄС, не виконують свої зобов’язання за рішеннями Суду.
❗️На практиці представники офісу Прем’єра Угорщини наполягають, що Римський статут ніколи не був частиною національного законодавства, тож і рішення МКС держава не могла виконати суто технічно. Водночас, вони також стверджують, що Суд надто політизований і з цієї точки зору виконувати його ордери на арешт, Угорщина не планує. Офіційний документ, підписаний Орбаном сьогодні, у свою чергу, оперує термінами “денонсація”, “припинення виконання договору”, що разом з положеннями міжнародного права договорів означає – Римський статут і зобов’язання за ним залишаються на Угорщині ще, щонайменше, на рік, а в контексті рішень, ухвалених під час її членства (а держава визнавала юрисдикцію не лише юридично, але й конклюдентними діями, роблячи регулярні внески до бюджету та пожертви до Цільового фонду для постраждалих) – назавжди.
❗️❗️З іншого боку МКС не має жодних ефективних механізмів змусити Угорщину заарештувати Нетаньяху, який перебуватиме в державі з офіційним візитом до неділі. У його розпорядженні – рішення за зразком кейсу Монголії і Путіна від Палати попереднього провадження та передача ситуації до Асамблеї держав учасниць. У контексті держав, які припинили членство, ефективність таких заходів з нуля переходить у від’ємні показники.
Можливі варіанти подальшого розвитку ситуації:
?Сценарій Гамбії – Угорщина виходитиме ще десятиліття.
?Сценарій Орбана – доки він вийде в туалет чи на каву, рішення про вихід не схвалять навіть на національному рівні.
?Романтичний сценарій – Фідес розгромно програє на виборах через рік й Угорщина, навіть якщо вийде з МКС, то повернеться туди за нової розстановки політичних сил.
?Сценарій Бурунді – Угорщина вийде і всім буде все одно.
?Повторення монгольського сценарію з демонстративним візитом Путіна ускладнене географічним розташуванням Угорщини.
Сьогодні МКС, як ніколи раніше, потребує нашої підтримки, адже руйнування цієї інституції неодмінно призведе до ще більшого насильства та зростання кількості звірств у всьому світі. Можна по-різному оцінювати ефективність діяльності Суду, але сам факт його існування був вагомою перемогою людяності над політикою.
