Ворожий наступ здатна зупинити виключно свіжа і вмотивована піхота, якої катастрофічно не вистачає, пише у Facebook військовий Ігор Криворучко.
Рік тому спілкувався з товаришем. Він державний службовець і має бронювання. Говорили про війну. Російський наступ на його думку виглядає смішно, бо за поточних темпів для виходу на кордони Дніпровської області потрібно буде 90 років.
Я відповів, що насправді зовсім не смішно, адже ті, хто формують такі розрахунки ніколи не враховують прогресію. Два роки тому ворогу було надзвичайно складно просунутися навіть на сто метрів вперед, думки про окупацію Селідового та Курахового і зруйнований Покровськ з Мирноградом були схожі на вороже ІПСО. Тепер в розрахунках вже вказується, що для виходу на кордони Дніпровської області ворогу потрібно 3 роки. Різниця в темпах змінилася в 30 разів, але навіть 3 роки здається чимось недосяжно далеким і в суспільстві це мало кого турбує. А коли потурбує буде пізно.
Всі люблять дрони і все, що з ними пов’язано. Але виключно дронами і роботизованими комплексами ситуацію змінити неможливо. Ворожий наступ здатна зупинити виключно свіжа і вмотивована піхота, якої катастрофічно не вистачає.
Ігор Луценко опублікував приблизні розрахунки того, що відбувається в армії зараз. Цифри по яких немає офіційних відомостей наведені з округленням в бік оптимізму. Але навіть при такому розкладі фронт може впасти за два роки. А якщо припустити, що дійсність заокруглює не в бік оптимізму, то швидше.
Тримають фронт саме солдати піхоти. З тих, хто продовжує тримати стрій – вони найбільш виснажені. Їх немає ким міняти, при тому, що кількість СЗЧшників вже дорівнює кількості тих, хто лишається в строю. А можливо й перевищує. Саме піхотинців найбільше в СЗЧ і саме вони могли би стабілізувати фронт.
Нині єдине, що влада пропонує їм – це амністія. Але явище СЗЧ настільки масове, що вірогідність суворих покарань в майбутньому здається малоймовірною. Тому амністія показує мізерний відсоток повернення, ще й переважно не в піхотні підрозділи.
Щоб не впав фронт можна наприклад прийняти закон про обмеження терміну мобілізації в 4 роки. Навіть ті, хто вже воює від початку повномасштабки, ще будуть військовими півроку. Між бажанням піти в СЗЧ і протриматися ще півроку, другий варіант вже виглядає привабливішим. Тим, хто вже пішов, буде стимул повернутися і дослужити термін, що залишився. Є ті, кому залишатиметься рік, комусь два, комусь три. Та й демобілізованих через якийсь час можна буде мобілізувати знову.
Досі вперто ігноруються питання залучення ПВК та масовий рекрутинг за кордоном. Іноземці або самостійно приїжджають, або ж квитки на дорогу купуються через відкриття зборів. Як наприклад у випадку з колубійцями для 47-ї бригади, про що писав Юрій Бутусов:
Також багато говориться про підготовку нападу на країни Балтії. Їм має бути цікавим отримання реального бойового досвіду в сучасній війні, як північна корея отримує досвід на боці росії.
Можливо не все спрацює, можливо не в очікуваних масштабах. Але ситуація небезпечна, треба терміново вживати заходів. Інакше як сто років тому представники верхніх ешелонів військово-політичного керівництва отримають притулок на Заході і писатимуть мемуари про те, які українці погані і як не бажали воювати за свою свободу.
Треба діяти, шукати варіанти. Терміново, негайно!
