На Херсонщині у найближчі роки анонсують справжній бум будівництва геліо-станцій. Схоже, що і тут, як і в курортній сфері, регіон потроху стає наступником чи замінником Криму, де до анексії були збудовані найбільші у Європі сонячні електростанції. Цього року на Херсонщині до вже діючих СЕС у Лазурному і Білозерці додалась Трифонівська СЕС, а у наступному планується їх будівництво щонайменше у чотирьох районах Херсонської області. Найбільша – на 35 МВт буде збудована у Олешківському районі. Загалом же амбітні плани обласної адміністрації щодо сонячної електроенергетики на найближчі роки сягають генерації 250 МВт . А ще ж є і потужний південний вітер, потенціал якого уже оцінили шведські інвестори.
Корисні копалини, видобуток яких за минуле століття виріс в десятки разів, не можуть забезпечувати людство енергією довіку. За інформацією експертів Всесвітнього енергетичної ради, відомі на 2011 рік запаси нафти, наприклад, закінчаться вже через 50-60 років. Подібна ситуація з вугіллям, горючими сланцями, природним бітумом, та іншими невідновлюваними видами палива, що використовуюся в тому числі й для продукування електричної енергії. В умовах дефіциту енергоносіїв, маючи на меті убезпечити себе від майбутнього паливної кризи, провідні світові економіки щорічно все більше коштів вкладають в розвиток так званої “зеленої” енергетики.
Підтримуючи світові тенденції, цього року уряд України схвалив оновлену Енергетичну стратегію до 2035 го року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Одним із її пріоритетів є розвиток відновлювальної енергетики. Уже через два роки кількість виробленої нею електрики має складати 11відсотків від загальної генерації, а 2035 -го цей показник має досягнути 25 відсотків.
Херсонщина має ідеальні природні умови для розвитку майже всіх видів альтернативної енергетики. Тож не дивно, що компанія ДТЕК Рената Ахмєтова вирішила розгорнути будівництво свого пілотного геліопроекту саме в цьому регіоні. Трифонівська СЕС була відкрита наприкінці вересня. Усього за півроку тут змонтували майже 37 тисяч сонячних панелей, які здатні згенерувати 11-12 млн кВт/г і забезпечити електроенергією 15 навколишніх сіл. Представники компанії кажуть, що Херсонщина оптимальне місце для геліостанцій, бо має понад 150 безхмарних днів на рік, тобто, більше ніж в американській Каліфорнії.
«При виборі місця для проекту ми об’їхали всю Україну. Критеріями для вибору майданчика були, по-перше, технічна можливість видати не менше 10 МВт в мережі і, по-друге, – це бажання місцевої влади співпрацювати з інвестором. І саме в селі Трифонівка Великоолександрівського району ми побачили ту підтримку, що дозволила нам реалізувати проект вчасно», – розповідає Іван Лях, директор ТОВ “Трифонівка енержі”.
Керівники області кажуть, що зроблені лише перші кроки в реалізації проектів з зеленої енергетики, але вже незабаром Херсонська область стане лідером в Україні за виробництвом екологічно чистої енергії. За словами Євгена Рищука, першого заступника голови Херсонської ОДА, на сьогодні виділені землі і спроектовані станції загальною потужністю у 250 МВт. « Те, що по пам”яті скажу, – це Білозерський район, Комишани, Олешківський район – три станции в сумі 100 МВт, Генический район, Каховский… На загал, скоро уся область буде покрита станціями,» – каже Рищук.
Трифонівська СЕС. фото: investigator.org.ua
Відновлювальна енергетика допоможе Україні не тільки зробити черговий крок до енергетичної незалежності, а й стимулює розвиток соціальної сфери. Фінансування гуманітарних ініціатив та створення нових робочих місць є вагомим доповненням до сонячної енергії. Між громадою Великоолександрівського району та компанією ДТЕК було підписано меморандум, за яким інвестори взялись фінансувати низку соціальних проектів. Зокрема, на вирішення проблем із водопостачанням найближчих сіл ДТЕК готовий виділити 400 тисяч гривен та в подальшому продовжувати надавати допомогу місцевій громаді.
Окрім гарної перспективи будівництва об’єктів сонячної енергетики, в Херсонській області завдяки рівнинному рельєфу є доцільним використання і вітряного ресурсу. Потенційними інвесторами тут є шведи, які вподобали силу херсонського вітру, прямуючи до Нової Каховки.
«Це хороший приклад того, що не обов’язково вибирати або економічний розвиток, або хорошу екологію. Саме такі інвестиції, як вітропарк – це добре і для екології, для клімату, але і також сприяє економічній незалежності України. Дорогою сюди ми сьогодні переконалися, що вітер у вас дме добре, і якщо він буде продовжувати так дути, то це виявиться хорошим бізнесом »- напівжартома говорив на інвестиційному форумі Надзвичайний та повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Хагстрьом.
Його співвітчизник, Карл Стурен, прожив у Херсонській області понад 20 років, тому вважає себе вже більше українцем, аніж шведом. Карл починав свій бізнес у південних степах з переробки овочів та фруктів, а коли його компанія “Чумак” вийшла в лідери у своїй галузі – вирішив зайнятися ще й зеленою енергетикою.
«Ми знаходимося в Херсонській області дуже давно, відчуваю себе тут як вдома, адже живу тут уже більше півжиття. Коли ми побачили, що тут є чудовий потенціал для вітроенергетики, ми почали нею займатися. Ми почали вимірювання вітру ще в 2010-му році. У 2011-му почали будувати, в 2012-му відкрили перший вітропарк у Скадовському районі. І ми пишаємося, що це була перша вітроелектростанція класом в 3 МВт в СНД», – розповідає Карл Стурен, який окрім керівництва компанією «Чумак» обіймає ще й посаду директора ТОВ “Віндкрафт Україна”.
Компанія, яку Стурен заснував разом із Йоханом Боденом, партнером-співзасновником «Чумака » та ще двома особами, з 2012 року володіє і оперує вітроенергетичними станціями на Херсонщині загальною потужністю 30 МВт. Це ВЕС Новоросійська, Ставки та Берегова.
Минулого року державний «Укргазбанк» розпочав фінансування проекту будівництва Новотроїцької вітроелектростанції потужністю 70 МВт, яка увійде до трійки найпотужніших в Україні. Група компаній «Віндкрафт» планує побудувати ще одну ВЕС такої ж потужності – Овер’янівську. Загальний обсяг інвестицій в проект, як повідомляла прес-служба банку, оцінюється в 220 млн євро, які будуть спільно профінансовані «Укргазбанком», компаніями «Віндкрафт Україна», «Віндкрафт Таврія» та міжнародними фінансовими організаціями. Прогнозований річний обсяг виробництва електроенергії Новотроїцької та Овер’янівської ВЕС становить близько 470 ГВт-год.
Попри позитивні тенденції, Карл Стурен вказує і на низку негативних факторів, що гальмують розвиток зеленої енергетики в Україні. З його досвіду, серйозною перепоною є рудиментарна бюрократична система, що перешкоджає інвестуванню у проект.
«Найбільшою проблемою було те, що ми пізно відкрили фінансування. Найбільша проблема в Україні зараз, ну ви знаєте, що економіка себе недобре почуває і фінансувати будь-який проект дуже складно. Нам з Укргазбанком це вдалося, але фундамент було закладено із запізненням », – розповідає інвестор.
Отже, порівнювати Херсонщину з Каліфорнією можна лише за кількістю сонячних днів та сильного вітру, а те, що зроблено людьми, поки що інвесторів не дуже тішить. Але безперечно: масове будівництво об’єктів відновлювальної енергетики може суттєво і швидко зміцнити економічний потенціал області.