Інформованість населення регіону, що межує з окупованим Кримом, – із переліку питань національної безпеки. Для сприяння місцевим ЗМІ у розвитку та покращенні якості їх контенту громадська організація «Інформаційний прес-центр» розпочала тренінгову програму для журналістів прикордонних районів Херсонщини. Як виявив моніторинг спецпроекту «На межі», серед основних проблем регіональних медіа – нестача фінансування та кваліфікованих журналістів. У редакціях районних та міських видань переважно працює один кореспондент та редактор. Журналісти очікують, що отримані під час тренінгів знання та практичні навички допоможуть покращити якість матеріалів та збільшити аудиторію видань, а консультації юристів – полегшити доступ до публічної інформації. Детальніше про стан ЗМІ у прикордонних з Кримом районах, чому вже херсонські навчилися медійники та які мають плани – у матеріалі кореспондентів Центру журналістських розслідувань.
Місцевих радіо чи телекомпаній у жодному із шести прикордонних районів Херсонщини немає. Найпоширеніше джерело місцевих новин для людей – інтернет. Там, де він є, звісно. Окрім офіційних сайтів органів місцевої влади, є лише сім від них незалежних. Однак два із них підтримуються місцевими осередками політичних партій.
Популярним джерелом інформації є спільноти у соціальних мережах. Деякі пабліки мають в чотири рази більше підписників, ніж місцеві газети. Але інтернет поза межами районного центру – справжня проблема. Тому в селах головне джерело місцевих новин – газета. Із одинадцяти зареєстрованих в прикордонних районах газет виходять лише вісім, та й ті після роздержавлення можуть просто зникнути через нестачу фінансування.
Аби допомогти медійникам покращити інформованість мешканців регіону, поліпшити якість контенту та знайти шляхи розвитку місцевих ЗМІ громадська організація «Інформаційний прес-центр» розпочала тренінгову програму для журналістів прикордонних районів. 23-24 лютого у Генічеську відбувся перший етап навчання – базовий тренінг “Новини і журналістські розслідування: стандарти, джерела і методи”.Реалізувати проект вдалося за підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні. Тренер – Валентина Самар, головна редакторка Центру журналістських розслідувань.
«Прикордонні райони Херсонщини й інші прикордонні райони на сході України мають багато особливих проблем. Тут потрібно проводити більше журналістських розслідувань. Оскільки вони, на нашу думку і про це говорять факти, є більш корумпованими. Тут розвивається бізнес з окупованими територіями, тому треба виявляти цей бізнес та тих чиновників, які допомагають окупантам», – каже Рустам Авдєєв, головний редактор інтернет-радіо «Куреш».
Рустам Авдєєв, головний редактор інтернет-радіо «Куреш» Фото: investigator.org.ua
Для багатьох учасників тренінгу інформація про застосування методів журналістських розслідувань у повсякденній роботі була в новинку. Журналісти кажуть, що розслідування не проводили, бо просто не знали методики.
«Для мене тут все нове, я мало що знала про журналістське розслідування. Лише як пересічний громадянин по телебаченню їх бачила. Це цікаво, адже на таких тренінгах ми отримуємо шляхи – покрокову інструкцію, що треба робити щоб отримати ту інформацію яка відповідає дійсності», – каже Альме Емірсале, редактор інтернет-радіо «Куреш»
Альме Емірсале, редактор інтернет-радіо «Куреш» Фото: investigator.org.ua
Новини та відео інтернет-видання «Новий Візит» часто використовують і національні ЗМІ. Однак журналістських розслідувань мало – немає кваліфікованих журналістів, а у редакторів не вистачає часу.
«У нас район Генічеський досить проблемний, тому вистачає тем для журналістських розслідувань. Але не так багато людей у нас працюють, тому ми даємо більше інформаційні матеріали. А розслідування відкладаємо на потім. Але хочемо цим займатись», – каже Геннадій Осьмак, головний редактор інтернет видання «Новий Візит».
Геннадій Осьмак, головний редактор інтернет видання «Новий Візит» Фото: investigator.org.ua
Редактор порталу «Вести Геническа» Олексій Давидов має власний досвід проведення журналістських розслідувань, зокрема, щодо зловживань у роботі благодійного фонду лікарні. Після тренінгу Олексій відзначив користь від отриманих навичок роботи з відкритими джерелами інформації – реєстрами та базами данних.
«Багато ресурсів ми знали, але поверхово. На тренінгу розповіли детально, як можна швидко знайти якусь інформацію і опублікувати її протягом години. А також подати інформацію як розслідування», – каже Олексій Давидов.
Олексій Давидов, редактор порталу «Вести Геническа» Фото: investigator.org.ua
Через погіршення погодних умов та бездоріжжя журналісти районних газет Чаплинського та Каланчацького районів не змогли потрапити на тренінг. Та проблеми районки мають схожі – маленькі колективи та фінансування. Наталя Ярова – головна редакторка і єдиний працівник голопристанської газети «Рідна пристань», при цьому має посаду спеціаліста у міській раді.
«Дуже було цікаво дізнатися про стандарти професійної журналістики. Також про те, що структура новин будується за принципом перекинутої піраміди. Я цього не знала, і буду тепер використовувати це в роботі», – каже Наталя Ярова.
Наталя Ярова, редакторка газети «Рідна пристань» Фото: investigator.org.ua
Тренінгова програма сформована таким чином, щоб і під час навчання журналісти продовжували працювати. Причому, добуваючи інформацію із першоджерел. Для цього була організована онлайн-конференція із Олександром Адамчиком, заступником голови Херсонської облдержадміністрації. Проблему якості інтернету сповна відчули усі – зв’язатись із Херсоном з Генічеська вдалося після двогодинних спроб зловити інтернет. Найбільше питань журналістів стосувалися стану доріг та використання бюджетних коштів на їх ремонт. Журналістка Алла Торчанська поцікавилась станом ремонту важливої дороги Берислав-Мар’янське, на яку в 2017 році виділили близько 100 млн гривень.
«Протяжність автомобільної дороги Берислав-Мар’янське майже 80 км. Можна вам сказати, що ми в цьому році розпочали роботу. Ми будемо ремонтувати дорогу, робити ямковий ремонт, картовий ремонт, будемо робити деякі ділянки нової дороги», – запевнив Олександр Адамчик.
Ставити проблемні запитання напряму керівнику області для багатьох журналістів було вперше. Кореспондент газети «Приазовська правда» каже, що задає гострі питання чиновникам не часто. Та після тренінгу навіть отримані відповіді буде перевіряти.
«У спілкуванні з Адамчиком я отримав деякі відповіді на свої запитання та запитання моїх колег. Але не в повному обсязі. Потрібно дивитись, як ще пройдуть наступні комісії», – каже Артем Юрченко.
Артем Юрченко, кореспондент газети «Приазовська правда» Фото: investigator.org.ua
Наприкінці тренінгу журналісти обрали теми розслідувань, над якими будуть працювати протягом найближчих місяців. Серед них – діяльність благодійних фондів місцевих лікарень, володарі пляжів Генічеського та Скадовського районів, розслідування про незаконний вилов креветки та долю конфіскованих морепродуктів, а також розслідування фактів і схем зловживань із виділенням землі для бійців АТО.
Упродовж трьох місяців журналісти півдня Херсонщини зможуть взяти участь у вебінарах, отримати консультації юристів і досвідчених журналістів, опублікувати свої матеріали на сайті Центру журналістських розслідувань. На фініші – у травні – відбудеться триденний практичний тренінг, під час якого журналісти проведуть спільне розслідування у Генічеському районі. Робота розпочата, а цілі журналісти мають далекоглядні.
