Більш ніж чотири метри заввишки та майже метр шириною: Великий Червономаяцький мур – по іншому назвати муровану огорожу, яку зводить монастир УПЦ Московського патріархату на Херсонщині, складно. Парканом незаконно відгороджують майже вісім гектарів землі, що знаходиться у комунальній власності. Стіна проходить по території місцевого дитячого садочка та огороджує прибережну зону Каховського водосховища. Більш того, будівництво знищило залишки старого муру, що був пам’яткою архітектури національного значення. До Центру журналістських розслідувань звернулись жителі села Червоний Маяк, які побоюються, що монастир стане прихистком сепаратистів. Тож від кого, чи від чого відгороджуються монахи?
Свято-Григорівський Бізюків монастир: руїни старих споруд, збудованих ще в кінці 18 століття, троє монахів та настоятель отець Феодосій. На перший погляд – спокійна місцина: панорама на Каховське водосховище, поряд з монастирем школа та дитячий садочок. Просто посеред вулиці активно йде будівництво. Й це не дивно, адже реконструкції тут вимагають багато будівель й головне – церкви. Ось тільки відбудовувати історичну пам’ятку монахи почали не з неї, а із паркану. Масштаби його будівництва вражають: стіна висотою понад чотири метрів та шириною майже в метр. З літа вдалося збудувати більше 120 метрів мурованої огорожі. По периметру архітектурної пам’ятки бачимо фундамент її продовження. Через неї у селі виник конфлікт. За словами місцевих, стіна зводиться незаконно. У 2002 році селищна рада передала монастирю у безоплатну оренду два гектари землі. Відгороджена територія займає більше семи гектарів, які настоятель, отець Феодосій, вже не один рік вимагає передати у власність монастиря.
«Громада погодилась. Дали йому дозвіл на проект. Щоб він виготовив проект, але із врахуванням сервітутів – тобто з виділенням парку, площі та пам’ятників. Він цього не зробив, а зробив ще більший проект на 7,7 га. Ще й включив в цей проект захоплення берегової лінії. Ми не погодилися на це і скасували своє рішення на дозвіл. Після цього він самовільно почав будівництво», – каже Анатолій Полив’яний, житель села Червоний Маяк.
Анатолій Полив’яний, житель села Червоний Маяк Фото: investigator.org.ua
Кожен ранок Вероніка Лазаренко з донькою йшли до місцевого дитячого садочка однією дорогою. Зараз на цій дорозі стіна.
«Тут був раніше центральний вхід у двір садочка. Тепер його замурували. Хоча отець Феодосій, настоятель монастиря, який проводить це будівництво, сказав, що тут будуть відкриті ворота цілий день і тільки на ніч будуть закриватись. Але він передумав, просто взяв і замурував. Видно як доріжка упирається в стіну», – розповідає Вероніка Лазаренко, жителька Червоного Маяка.
Вероніка Лазаренко, жителька Червоного Маяка Фото: investigator.org.ua
Завідувачка садочка показує нам межі, де до будівництва муру закінчувалась територія дошкільного закладу – близько п”яти метрів від стіни. У сільській раді розводять руками: територія, яку монастир відгородив собі, належить громаді, однак як зупинити будівництво – не знають.
«У нас є документація на нерухоме майно, свідоцтво на право власності, де земельна ділянка площею сім гектарів знаходиться у комунальній власності сільської ради», – повідомила Світлана Шейко, спеціаліст Червономаяцької селищної ради з земельних питань.
Світлана Шейко, спеціаліст Червономаяцької селищної ради з земельних питаннь Фото: investigator.org.ua
Настоятель Свято-Григорівського монастиря отець Феодосій розповідає, що стіну будують за монастирські кошти та пожертви. Культові споруди, які знаходяться на цій території, є власністю УПЦ Московського патріархату, на підтвердження має свідоцтво. Стверджує, що монастир з 2013 року має дозвіл на початок підготовчих робіт із відновлення дитячого притулку для сиріт, який існував тут 200 років тому. А стіна – це частина цих робіт.
«За законом, згідно будівельних норм, якщо ви знаєте, що такі існують, перш ніж приступити до будівництва, реконструкції чи реставрації потрібно огородити будівельний майданчик. Ми його огороджуємо», – пояснив отець Феодосій.
Отець Феодосій, настоятель Свято-Григорівського Бізюкового монастиря УПЦ МП Фото: investigator.org.ua
За словами настоятеля є ще одна законна підстава спорудження стіни – відновлення зруйнованого паркану.
«Паркан, що будується, є у нас у власності. Розумієте: цей паркан – наша власність! В документах це є. Паркан є у свідоцтві на право власності. Ми його відбудовуємо», – каже отець Феодосій. -«Там новий фундамент у цього паркану. Старий розібрали – побудували новий. Тому що старий прийшов в негодність. Але старий був у нашій власності».
Із документами та відповідями на запити щодо законності такого капітального відновлення фундаменту муру, якому кількасот років, ми звернулися в управління містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації. За ініціативи Центру журналістських розслідувань питання було обговорене на науково-консультативній раді з питань охорони культурної спадщини.
«Ніхто не звертався з пропозицією реконструювати мур або ще якісь будівлі, фундамент монастиря. Це пам’ятка архітектури національного значення. Це не місцеве значення, розумієте? Реконструкції на пам’ятках архітектури взагалі не може бути. На пам’ятках архітектури проводиться тільки реставрація. А ці роботи проводяться на підставі затверджених реставраційним завданням та науково-проектною документацією із реставрації», – повідомив Григорій Ходін, начальник управління містобудування та архітектури ХОДА.
Григорій Ходін, начальник управління містобудування та архітектури Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua
Отже, фундамент монастирського муру, який був архітектурною пам’яткою національного значення, сплюндровано – на його місці вже новий фундамент і стіна. За рішенням наради в управлінні архітектури ОДА буде проведена перевірка, результати якої передадуть правоохоронцям для притягнення винних у порушені закону до кримінальної відповідальності.
У Свято-Григорівському Бізюковому монастирі живе усього троє монахів. Навіщо їм майже вісім гектарів землі, обнесених чотириметровим муром? Настоятель каже, що таким чином вони хочуть вберегти залишки культових споруд від варварства місцевих мешканців.
«Тут вікна були та стояли перемички залізні. Їх видерли і обвал пішов. Видерли місцеві, щоб здати на метал. А якби огорожа була, то цього б не було», – показуючи розвалини старого монастиря, розповідає настоятель.
У людей є зовсім інші версії про причину будівництва такої стіни. Адже у монастирському гуртожитку неодноразово бачили підозрілих молодиків – не монахів і не прочан.
«Гуртожиток був збудований в нормальних цілях, щоб прочани могли ночувати. Але я бачив хлопців, особисто бачив, які займались на тій території бойовими мистецтвами. Я точно не знаю що це – самбо чи карате. Від хлопців, що працюють в школі, знаю, що тут часто приїжджають джипи, мікроавтобуси. Це явно не прихожани, які хочуть помолитись», – розповів Федір Барулін, житель Червоного Маяка.
Федір Барулін, житель с.Червоний Маяк Фото: investigator.org.ua
«Я випадково зустрівся з чоловіком, який представився, що він приїхав сюди в монастир із Сімферополя. Він почав розпитувати мене про позицію, каже я за Україну теж, але у нас зараз в Криму дуже добре. І пропонував нам прийняти таку точку зору, щоб до нас теж прийшла російська влада», – каже Сергій Михальчук.
Сергій Михальчук, житель с.Червоний Маяк Фото: investigator.org.ua
Депутати Червономаяцької селищної ради неодноразово звертались до поліції, прокуратури та СБУ, аби зупинити незаконне будівництво мурованої огорожі, але реакції так і не дочекалися.
«Ми вже не знаємо куди звернутись, тому що впливові органи – прокуратура, міліція взагалі нічого не роблять, складається таке враження, що вони підкуплені», – каже Анатолій Полив’яний.
У Бериславській прокуратурі нам повідомили, що за зверненнями сільради в жовтні було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування правопорушення, яке попередньо кваліфіковане як самовільне зайняття земельної ділянки, триває, підозрюваних у ньому і досі немає. Тим часом стіну безперешкодно продовжують будувати. Селяни звернулись до Центру журналістських розслідувань, оскільки бачать у діях монастиря більше загроз, аніж просте захоплення землі.
«Проросійські розмови, молодики з Миколаєва, яких я бачив, мури такі будуються – у мене аналогія з Донбасом складається. Там монастирі використовувались, це ж вже не секрет, для накопичення зброї і бойовиків», – каже Федір Барулін.
Друга серйозна потенційна загроза, за його словами, у тому, що монастир межує із водосховищем, і мурована огорожа перекриватиме доступ до берега водойми.
«І цей вихід у водосховище мене насторожує. По-перше не можна, є стометрова зона. Тут до Каховської ГЕС недалеко – підірвати так щоб і Херсон накрило, і щоб усе було внизу знищено – це ж не проблема», – каже Барулін.
З інформацією, отриманою від місцевих мешканців та настоятеля монастиря, ми звернулись до представника обласної влади – Андрія Балоня, заступник голови Херсонської облдержадмінстрації.
Андрій Балонь, заступник голови Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua
«Після вашого дзвінка я цю інформацію я спрямував до СБУ і вона проводить перевірку. За наслідками перевірки я дам додатковий коментар. З отриманої від вас інформації нами буде вжито наступних заходів: інформація буде надіслана до правоохоронних органів, також це питання буде розглянуте на засіданні антирейдерського штабу. Якщо будівництво незаконне, то ті особи, які його розпочали, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності», – повідомив Андрій Балонь.
