Минуло чотири роки після анексії Криму, а в Україні ще немає жодного обвинувального вироку суду щодо російських військових, які організовували і здійснювали спецоперацію зі збройного захоплення півострова. У більшості випадків справа не дійшла навіть до підготовчого судового засідання і переходу до розгляду справ по суті. Спробуємо розібратись, що гальмує цей процес на прикладі справ трьох високопоставлених російських військовиків, засідання у яких відбувались цього тижня.
1 квітня 2014 року до станції Остряково у Криму перекинули десятки російських танків. Процесс перекидання бронетехніки до окупованного півострова особисто і відкрито контролював заступник міністра оборони Росії Дмітрій Булгаков. Ще місяць тому, у березні, він робив це приховано. У квітні усі маски були зняті.
В Україні Булгаков обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу. Стаття 110 ККУ інкримінується йому за пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України. Стаття 111 – за підбурювання до вчинення державної зради військовослужбовців Збройних сил України в Криму. Булгакова обвинувачують також за ст.437 ККУ – за пособництво у введенні агресивної війни проти України за попередньою змовою групи осіб.
Дмітрій Булгаков, заступник міністра оборони Росії
Спеціальне досудове розслідування у справі Булгакова вже завершено, і військова прокуратура, яка здійснює процесуальне керівництво у провадженнях військового керівництва країни агресора, подає клопотання про здійснення спеціального судового провадження.
“Якщо суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження, то ми відразу перейдемо до дослідження доказів та до допиту свідків. Будуть дебати і, відповідно, вже вирок”, – пояснює прокурор Військової прокуратури Центрального регіону України Айдин Худієв.
Айдин Худієв, прокурор Військової прокуратури Центрального регіону України, фото: investigator.org.ua
Проте суддя клопотання прокурора не задовольняє і а підготовче засідання знову переносять. Причина – обвинувачений заступник міністра оборони РФ Булгаков не належно поінформований. Для того, щоб той самий Булгаков був повідомлений належним чином, необхідно три рази опублікувати повідомлення на сайті Судової влади України.
Таку ж процедуру у той же день спостерігаємо і на засіданні у справі іншого заступника міністра оборони Росії – Ніколая Панкова. У 2014, за даними слідства, Панков командував захопленням українських військових частин, шляхом підкупу і погроз підбурював українських командирів до державної зради. Він також обвинувачується у посяганні на територіальну цілісність України та пособництві веденню агресивної війни проти України.
Ніколай Панков, заступник міністра оборони РФ
Із слідством Панков також не співпрацює. У Військовій прокуратурі запевняють: зробили все необхідне, аби обвинувачений був проінформований відкрите щодо нього кримінальне провадження. На службову та домашню адреси Панкова були відправлені процесуальні документи та кореспонденція. Інформацію також передали за допомогою електронного зв’язку та кур’єрської служби. Однак підготовче засідання і у цій справі відкладається
Цей же склад колегії суддів розглядає справу Олександра Федотенкова – заступника головнокомандуючого Військово-морського флоту Росії, який до 2013 року командував Чорноморським флотом РФ.
Олександр Федотенков, заступник головнокомандувача Військово-морського флоту Росії
Федотенков, як і Панков та Булгаков, у лютому-березні 2014 року перебував на території Криму і, як стверджує обвинувачення, діючи за попередньою змовою з іншими керівниками Збройних сил Росії, захоплював територію півострова. Після чого шляхом погроз і підкупу схиляв українських військовослужбовців до державної зради.
Обвинувачення, каже прокурор, володіє достатнім обсягом доказів та показаннями свідків, аби довести провину обвинуваченого. Проте підготовче засіданні і у цій справі переносять. Причому, про це тепер просить прокуратур, посилаючись на те, що обвинуваченого необхідно ще раз поінформувати через сайт Судової влади.
Позицію прокуратури підтримує й адвокат Федотенкова. Він наполягає: його підзахисний апріорі не може бути повідомлений про засідання суду, незалежно від кількості публікацій на сайті Судової влади.
“Я також вважаю, що судове засідання не може бути розпочате, оскільки відсутній обвинувачений. І відразу хочу повідомити суд про те, що заява про те, що він був повідомлений належним чином, не відповідає об’єктивним даним, оскільки ніякого зв’язку із РФ та Кримом у нас немає. “Укрпошта” не приймає кореспонденцію на відправку, “Урядовий кур’єр” у Росії не випускається, тому я не знаю, яким чином Федотенков був належно повідомлений”, – говорить адвокат.
Фото: investigator.org.ua
Проте він дещо помиляється. Поштова кореспонденція до Росії з України відправляється, більше того – дипломатичні відносини між країнами не розірвані. А відтак, на території України продовжують працювати посольство і чотири генконсульства РФ, куди також можна скерувати відповідні повідомлення для російських посадових осіб. Не кажучи вже про електронні адреси Міністерства оборони, де працюють обвинувачені.
Проте є ще одна можливість, яку чомусь ігнорують, – повідомлення за Мінською конвенцією, зауважив в ефірі програми «Питання національної безпеки” Роман Мартиновський, експерт Регіонального центру прав людини.
“Це конвенція, яка регулює питання правової допомоги у кримінальних та цивільних справах держав СНД. Україна поки що залишається в СНД, конвенція поки що діє. Як це працює? Прокурор звертається до міністерства юстиції України для того, щоб вони звернулися до міністерства юстиції РФ з метою повідомлення цих осіб у встановленому законом порядку. Це буде належне повідомлення”, – каже Мартиновський.
Якщо ж Росія буде ухилятися від виконання своїх обов’язків за Мінською конвенцією, тоді відповідальність за те, що були порушенні гарантії справедливого розгляду справ щодо громадян РФ, буде нести не Україна, а Російська Федерація.
