Недофінансованість медицини в Україні – сумний факт, яким часто маніпулюють і прикривають хабарництво та зловживання у сфері охорони здоров’я. Стосується це і екстреної медичної допомоги.
Два роки тому правоохоронці дізналися про зловживання у рівненському Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які не можна пояснити лише поганим фінансуванням.
Нещодавно справу передали до суду. Здавалося б, робота СБУ, поліції, прокуратури виконана. Втім ми з’ясували подробиці цієї заплутаної історії, яка зачіпає багатьох людей. Подробиці, які з невідомих причин впустили правоохоронці і які мали б суттєво вплинути на розвиток подій.
Редакторка програми Інна Білецька, оператор Валерій Мартинюк, режисер монтажу Олександр Стратонов
Два роки тому рівнянка Тетяна Ковенько втратила свого малюка. Вони з чоловіком намагалися врятувати життя щойнонародженої дитини.
– Мою дитину треба було швиденько в перших днях народження, годинах навіть, везти на Київ на огляд в інститут серця. В нас домовлено було на певну годину, на певний день. Але сказали, що «швидку», або ви шукаєте самі, дзвоните – це коштує п`ять тисяч гривень платите. Або вам надає обласна лікарня, – розповідає Тетяна Ковенько.
– В результаті машина була надана, але за певний кошт. Приїхав водій і сказав, що потрібно дати дві тисячі гривень за бензин і написати розписку, що це було вказано за благодійний внесок.
Про те, що транспортування дитини їй гарантувала держава і за це не потрібно платити, Тетяна дізналася значно пізніше.
– В нас були ці кошти, мали змогу оплатити. Тому неважливо було, самі розумієте. Як хочеш спасти свою дитину, то найдеш гроші будь-де. І заплатиш за будь-що. Коли мені чоловік повідомив, що це мало бути безкоштовно, я була шокована. Що ми таким чином вийшли обманутими, – каже Тетяна Ковенько.
Сім`я Ковеньків звернулася з заявою в поліцію. Цей випадок – один з майже чотирьох десятків, які лягли в основу розслідування про зловживання у Рівненському центрі екстреної медичної допомоги.
Розслідування про зловживання у «швидкій»
У 2016-му працівники управління СБУ у Рівненській області передали поліції матеріали, які свідчили про зловживання у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Рівненській області.
На їх основі поліція відкриває кримінальне провадження за статтею 368 Кримінального кодексу України – «Одержання неправомірної вигоди службовою особою».
Справу розслідують майже два роки і лише на початку квітня 2018-го передають до суду.
Зрештою у вчиненні уже іншого злочину – заволодінні чужим майном, зловживаючи службовим становищем (стаття 191 Кримінального кодексу – ред.) –обвинувачують чотирьох водіїв і механіка Центру екстреної допомоги та медицини катастроф.
Обвинувачі намагатимуться довести в суді, що ті самостійно змовилися і брали від родичів пацієнтів гроші за транспортування за межі області.
– У кримінальному провадженні встановлено сорок епізодів злочинної діяльності. Потерпілим завдано збитків на суму дев’яносто тисяч гривень, – розповідає прес-секретарка прокуратури Рівненської області Людмила Суржук.
– Обвинувачені не визнають свою вину, але в матеріалах кримінального провадження є свідчення потерпілих і так само докази, здобуті слідчим шляхом, які будуть досліджуватися судом.
Станція Центру екстреної допомоги на вулиці Жоліо Кюрі у Рівному. Саме тут базуються реанімобілі і «швидкі», якими хворих транспортують у медзаклади за межами області.
Це Леонід Матвійчук. Головний механік – один із обвинувачуваних – досі на робочому місці.
У лютому суд усунув його від роботи на місяць.
Роботу в центрі Матвійчук поєднує з депутатською діяльністю в Острозькій райраді. З журналістами нервує і намагається уникнути розмови.
– Слідчі дії вже закінчилися. Що ні разу я не був не допитаний, не опитаний, нічого не було. Еее… буде суд, побачимо. Після суду я буду вам давати коментарі.
– Були у вас обшуки вдома… – журналістка.
– До суду я не буду давати… Були в мене обшуки вдома і шо? Вони в мене не знайшли нічого.
За інформацією із Єдиного реєстру судових рішень, під час обшуку у Леоніда Матвічука знайшли 39 заяв на ім’я головного лікаря про прийняття благодійної допомоги за 2016 рік, 6 розрахункових листів за 2016 рік та більше 10 тисяч доларів.
Тим часом у декларації депутата-механіка доходи у 2016 році – 68 тисяч гривень, а готівки чи коштів на рахунках і зовсім немає.
У декларації за 2017-й бачимо чотири тисячі доларів готівки і 90 тисяч гривень доходу.
– В нас не тільки пального, в нас вообще нічого не вистачає. Підійдіть, ви не питайте механіка. Ви йдіть в шоферів і питайте. За шо ми ремонтуєм? Як ми ремонтуєм? Де ми ремонтуєм? – радить Леонід Матвійчук.
За порадою механіка, запитуємо у першого ж водія, якого зустрічаємо на станції. Цьому чоловікові, який не захотів назватися, не бракує ані пального, ані запчастин.
– Мені вистачає, нікуди не тягаю, то мені вистачає, – каже водій швидкої допомоги, схоже натякаючи, що пальне можуть розкрадати самі ж працівники.
Та головний механік наполягає на скруті.
– Це не в мене, це не в нашій області таке. Це у всій Україні така фігня, – каже Леонід Матвійчук і показує журналістці якийсь документ.
– Це люди просять колеса. Це тута мільйонів буде 3-4. Хто мені їх дасть? Нікагда в жизні…
– Так само в нас з бінзіном. Кажуть, що в нас бінзіна хватає? А яким чином? Якби не оцей головний лікар і, якби він не був депутатом обласної ради, і не був в бюджетній комісії, тут гавном давно б запливли всі. Всьо.
На цих словах Леонід Матвійчук поспішає вийти з кабінету.
У коридорі станції саме той про кого він щойно розповідав – однопартієць Матвійчука, депутат Рівненської обласної ради від ВО «Свобода» і головний лікар Центру екстреної допомоги Андрій Бортнік.
Він зазирнув у кабінет механіка і одразу пішов, побачивши нашу знімальну групу. Його прізвище спершу теж фігурувало у справі у 2016-му.
В ухвалах рівненських судів згадується про службову особу «Б» і налагоджений нею зі спільниками «механізм систематичного вимагання та одержання неправомірної вигоди» від хворих та їх родичів за їх транспортування до закладів охорони здоров’я.
З судових документів ми також дізнаємося про обшук у помешканні службової особи «Б».
Так, у березні минулого року там вилучили 6000 доларів США, 3400 євро та 27 000 гривень. Щоправда у декларації головного лікаря-депутата Бортіка немає жодного житла, ані власного, ані орендованого.
Службова особа «Б» – головний лікар центру Андрій Бортнік – фігурує в ухвалах до вересня 2017-го. А потім… раптово зникає з провадження. Ніби його там ніколи й не було.
Підозри оголошують лише водіям і механіку.
Рокитне. Епізод з транспортуванням тіла з добровольця
Ми шукаємо людей, які знають про цю справу більше.
У 2016-му голова Рокитнівської райдержадміністрації Микола Кушнір розповів слідчим про епізод з транспортуванням тіла добровольця Руслана Клименка із зони АТО.
Каже, що головний лікар районної лікарні порадив йому звернутися по транспорт до керівника центру екстреної допомоги. Лікар нам це підтвердив.
– Ну ми один із варіантів розглянути і так вдалося конкретно це питання закрить, – каже головний лікар Рокитнівської лікарні Олег Костюк.
– Ви йому (голові Рокитнівської РДА – ред.) до кого радили звернутись? – журналістка.
– На той момент, якщо я не помиляюсь, була розмова з представником Олегом Миколайовиче зм екстреної медичної допомоги у Рокитному. А там в принципі цим питанням Бортнік, звичайно, займається, – каже лікар.
– З ким я розмовляв? Звичайно, не з водієм, не з механіком, зрозуміло, я розмовляв з головним лікарем, тому що він мені озвучив в телефонній мережі, що це головний лікар, – розповідає Микола Кушнір.
– Він каже нема питань, абсолютно, машина буде у вас, сьогодні увечері машина буде у вас біля адміністрації, там треба 7800 проплатить за пально-мастильні матеріали і шось там амортизація каже і все.
Посадовець запевняє, що тіло перевозили саме швидкою обласного Центру екстреної допомоги.
Водночас Центр, у відповідь на наш запит, стверджує наступне, цитуємо: «не було жодного випадку транспортування тіл померлих автомобілями Центру, оскільки це суперечить вимогам нормативно-правових актів, що регулюють діяльність екстреної медичної допомоги».
Правоохоронці підтвердили нам, що цей епізод увійшов до справи. І, як ми дізналися, такий випадок не одинокий.
– Гроші передавав Крупич Андрій, виконуючий обов‘язки комісара, йому безпосередньо передали 10 тисяч в руки. 7800 він віддав в руки водіям. Там два водія було, він може сьогодні підтвердить, він був на допиті, їздив в Рівне, його не один раз запрошували, – розповідає Микола Кушнір.
– Мене (правоохоронці – ред.) запросили в якості свідка, я повністю розказував як воно відбулось, що відбулось з нашої сторони. Мені не вкладалось в голову, що десь люди там позакулісно на цій біді роблять гроші…
Краще за інших подробиці знає заступник місцевого військового комісара, який у дорозі з водіями швидкої провів не один день.
Андрій Крупич пригадує не одну, а кілька поїздок каретами рівненського обласного Центру екстреної допомоги по тіла в зону АТО.
– Все здійснювалося так само, мені виділялася сума налічних. Я заправляв всі машини, я їздив по трьох бійців. Всіх доставляв за такою самою схемою, – розповідає заступник військового комісара Рокитнівського району Андрій Крупич.
– Якими машинами? – журналістка.
– Машинами швидкої допомоги.
– Машини були звідки?
– Були звідси, були з Рівного. Я їздив в Запоріжжя, я їздив у Дніпропетровськ і я їздив у Красногоровку.
На усі ці поїздки збирали гроші жителі Рокитнівського району, передавали голові адміністрації, той заступнику комісара, а він – розраховувався за дорогу, кажуть посадовці в Рокитному.
Слідство встановило – за документами Центр екстреної медичної допомоги оплачував поїздки державним коштом.
Клевань. Епізод з транспортуванням важкохворого бійця
Роман Кубишкін – боєць «Правого сектору». У Пісках під Донецьком в його бліндаж влучив снаряд. Двоє бійців загинуло, решту поранило. Роману видалили частину мозку. Тепер він безпорадний, нерухомий і потребує цілодобового догляду.
У вересні 2016-го його треба було терміново доставити з приватної клініки під Києвом, бо закінчились кошти на лікування. Допомогу для Романа збирала волонтерка Ерна Шевчук.
– Це наш доброволець, в якого… будемо говорити так, відірвано півголови. І якому на сьогоднішній день поставили діагноз поранення несумісні з життям.
– Але, на мою думку, його жага до життя робить неймовірне, – розповідає Ерна Шевчук. – Нам сказали, що вони завезуть, але їм треба заплатити. Ну ми й заплатили. От і все.
Клевань. Госпіталь ветеранів. Саме сюди Романа Кубишкіна привезли з-під Києва.
Про транспортування домовлявся головний лікар КЗ «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Андрій Бурачик — з головним лікарем Центру екстреної допомоги Андрієм Бортніком.
– Я звернувся до начальника екстреної медичної допомоги Рівненської області Бортніка Андрія Анатолійовича про те, що потрібно транспортувати пацієнта. Він пішов мені назустріч, дозволив транспортувати цього пацієнта з міста Київ в госпіталь.
– Вирішувалось все вечором, – розповідає Андрій Бурачик. – Це було дві з половиною тисячі гривень на пальне в Київ, по місту Київ, в Інститут нейрохірургії і Клевань.
Андрій Бурачик особисто передавав готівку, щоб забезпечити доставку бійця якомога швидше.
– Кошти я передав в диспетчерській для того, щоб вночі машина виїхала в місто Київ і привезла його сюди. Але це були волонтерські кошти. – розповідає лікар Андрій Бурачик.
– А чому саме до Бортніка зверталися? – журналістка.
– Тому що виїзд за межі області дозволяється лише головним лікарем Центру, тому я до нього звернувся, щоб він дозволив транспортувати цього пацієнта.
– Це перший раз ви зверталися? Як інших пацієнтів у таких ситуаціях доставляють?
– Інших пацієнтів вже в подальшому ми налагодили співпрацю, був час для офіційного звернення.
Наприклад, якщо мені потрібно було забрати пацієнта через тиждень, я пишу офіційний лист, йде через Управління охорони здоров’я, Управління охорони здоров’я погоджує і пацієнтів транспортують чи до нас в заклад, чи з нашого закладу у будь-яке місце за державні кошти.
– Тобто в тих випадках ніхто не заправляє автомобілі самостійно?
– Ні, ніхто не заправляє автомобілі, воно йде за рахунок місцевого бюджету, заправка йде за державні кошти.
Тим часом, на етапі досудового розслідування вдалось з’ясувати, що і цей автомобіль заправляли за бюджетні кошти.
Більше того, Центр екстреної медичної допомоги повідомив нам у відповідь на запит, що не надає жодних платних послуг.
Тоді чому родичі і волонтери оплачували пальне з власних кишень? Можливо, через скруту, на якій наполягав обвинувачений механік? Запитуємо у «швидкої».
З Центру екстреної медичної допомоги нам повідомляють, що впродовж 2016-2017 років комунальний заклад було профінансовано на близько 80% від потреби.
Там не приховують, що одним із джерел фінансування є саме благодійні внески.
На етапі розслідування Державна аудиторська служба за ухвалою суду провела перевірку і з’ясувала, що швидка була забезпечена пальним у повному обсязі.
А так звані заяви про надання благодійної допомоги, які підписували родичі, були фіктивними.
Таємниче зникнення особи «Б»
Намагаємося поговорити з механіком ще раз. На роботі його не застаємо. Дзвонимо, щоб з‘ясувати, чиєю ініціативою було просити людей писати заяви про благодійну допомогу. Але як тільки Леонід Матвійчук чує запитання, розмову припиняє.
– Пане Леонід, от в вас вдома знайшли 39 заяв про прийняття благодійної допомоги. Можете сказати… – журналістка.
– (Перебиває) На цьому ми закінчуємо. Добре, дякую.
– Можете розказати, що це за заяви?…
У відповідь чуємо гудки.
– Були випадки, коли передавали саме пальне, були заправки на автозаправках, а також передавали кошти і писали відповідні заяви про надання благодійної допомоги на рахунок комунального закладу, – розповідає начальник відділу прокуратури Рівненської області Альберт Шаповалов.
– Вказана благодійна допомога по заявах також не була оприбуткована відповідно по рахунках бухгалтерії належним чином.
Чому ж тоді зі справи раптово зникла ключова службова особа «Б» – головний лікар Центру екстреної медичної допомоги у Рівненській області Андрій Бортнік? Відповідь мав би знати прокурор.
– Особи не визнають своєї вини, не каються у вчиненні злочину, показів взагалі не дають ніяких. Тому, як саме діяла схема, достовірно знаючи, хто був там причетний, можливо, були причетні і більш високопосадовці, але на даний час це встановити неможливо, – каже прокурор.
А як же численні свідчення потерпілих у судових ухвалах? Ось фрагменти з ухвал Рівненського міського суду, де про них згадує слідчий:
«26.08.2016 року надійшла заява громадянки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності головного лікаря КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_4 та інших службових осіб комунального закладу за вимагання від неї неправомірної вигоди»;
«19.09.2016 року надійшла заява від громадянки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності головного лікаря КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_4 та інших службових осіб комунального закладу за вимагання від неї неправомірної вигоди».
– З реєстру відомо, що були особи, які звертались і просили покарати головного лікаря. Такі заяви не були?
– З якого саме реєстру вам це відомо? Я не можу коментувати таке, – каже прокурор Шаповал.
– Надійшла заява громадянки в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності головного лікаря КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги» 26.08.2016 року. Це витяг з реєстру. – журналістка.
– Вибачте, ну я не знаю, що це за реєстр, я не можу просто це коментувати.
– Єдиний реєстр…
– Судових рішень.
– Вам невідомо?
– Невідомо.
Звертаємося в поліцію. Адже саме поліцейські повідомляли в суді про такі заяви.
Слідчий, який вів цю справу на початку вже звільнився і говорити про розслідування з нами не захотів.
Заступник начальника слідчого управління Ігор Коцюбинський розповідає небагато, посилаючись на таємницю слідства, так ніби забув, що справа уже в суді, і на завантаженість.
– Значить, в ході досудового розслідування було зібрано достатньо доказів саме по п’яти фігурантах, які і направлені до суду з обвинувальним актом, – каже заступник начальника слідчого управління ГУНП в Рівненській області Ігор Коцюбинський і додає на уточнюючі запитання… – в нас не одне кримінальне провадження, де ми проводимо досудове розслідування. І про всі кримінальні правопорушення просто фізично знати неможливо.
– Прокуратурі не відомо про заяви громадян, які писали і просили покарати головного лікаря. Більше того, ми знаємо, що поліція спілкувалася з людьми, які конкретно вказували прізвище головного лікаря. Прокуратурі цих фактів не відомо. Можете сказати чому? – журналістка.
– Ну скажем так, я ще раз повторюся, що в ході досудового розслідування в даному кримінальному провадженні було здобуто достатньо доказів та причетності у вчиненні кримінального правопорушення саме по оціх фігурантах, що пішли до суду, – каже Ігор Коцюбинський.
За словами поліцейського, обвинувачені на допитах просто мовчать, посилаючись на гарантоване Конституцією право. Механік, який вже розповідав нам, що його не допитували, робив те саме.
Основна частина доказового матеріалу, свідчення людей, документування передачі грошей, негласні слідчі дії були проведенні саме оперативниками СБУ ще до відкриття кримінального провадження, судячи з ухвал суду.
Та в СБУ коментувати не захотіли. Мовляв, усі питання по розвитку справи до поліції і прокуратури.
Прізвище головного лікаря, яке називають навіть ті, кого вдалося знайти нам, зникає з справи за півроку до передачі в суд.
Чому він перестав бути фігурантом, запитуємо у нього самого.
– Ми спілкувалися з деким з тих про кого в реєстрі йшлося і вони стверджують, що конкретно з вами домовлялися про доставку, – журналістка.
– То говоріть з людьми. Говоріть з людьми.
– Чи ви вказували людям в розмові суми?
– (Перебиває) Ви говоріть з людьми. Харашо?
– Ми говорили.
– Все.
– Ви вказували людям суми…
– (Перебиває) Ви говоріть з людьми. Дальше, як кажуть, на скільки я розумію, все в судовому порядку буде вирішуватися.
– Чому люди надавали кошти?
– (Знову перебиває) Я… дивіться, я не знаю з якими ви людьми говорили, про шо виговорили.
– Бензин на доставку…
– (Перебиває) Ви собі спілкуйтеся це ваше право, спілкуйтеся. Я вам подаю ту інформацію, якою я володію і відповідно на ті питання, які ви відправили в цьому запиті, там в трьох запитах шість питань, на ті питання вам будуть надані відповіді.
– Люди вказують, випадок в Рокитному…
– З людьми спілкуйтеся! Спілкуйтеся з людьми!!!
– Я вам розкажу. Випадок, коли в госпіталь ветеранів доставка була.
– Спіл-куй-те-ся з людь-ми.
– 7800 брали за доставку померлого з АТО. Скажіть чому?
– Спілкуйтеся з людьми. Послухайте, дивіться ми зараз говоримо абсолютно ні про що.
Наступного дня ми знову йдемо на станцію екстреної допомоги.
На годиннику 18-та. До станції під’їжджає машина швидкої. За кермом – один з тих, кого обвинувачують у заволодінні чужим майном, зловживаючи службовим становищем.
– Я Блащук, ну я не буду з вами говорити, – каже водій Олександр Блащук.
– Чому?
– Я не хочу.
Як і зі слідством, з журналістами про справу обвинувачений говорити відмовляється. На запитання, або схвально киває, або і зовсім їх ігнорує.
– Скажіть, що справді бензину не вистачає? – журналістка
– Всякі бувають ситуації, – водій.
– Платять люди гроші за бензин? – журналістка.
– Ну, не платять. Вже не платять.
Решту водіїв нам не вдалося знайти попри три візити до Центру екстреної медичної допомоги. Всі вони продовжують працювати у Центрі.
Якщо вину водіїв і механіка доведуть, то їм загрожує від трьох до восьми років за ґратами.
На думку працівників Центру, з якими ми спілкувалися, у ході розслідування, а також військового комісара, ті, з ким він тричі їздив в зону АТО, а нині обвинувачені водії – далеко не організатори схеми.
– Хлопці, вони не знали, що вони роблять. Більш ніж впевнений, що їм ці кошти, навіть, якщо вони їх забирали, то вони були в шоці.
– Моя точка зору, що хлопці про якісь там кошти… вони взагалі нічого не знали, нічого не догадувалися. Вони просто поїхали подивиться і зробить свою роботу, – переконаний військовий комісар Андрій Крупич.
Головний лікар Андрій Бортнік, якого на етапі досудового розслідування іменували посадова особа «Б» продовжує керувати Центром екстреної допомоги.
Ще рік тому, коли його ім’я фігурувало у провадженні, він коментував її значно охочіше, називаючи розслідування – політичною розправою.
Запитуємо у очільника Рівненської «Свободи», заступника голови Рівненської обласної ради Олексія Бучинського чи погоджується він зі словами свого однопартійця Бортніка.
Він, виявляється, про це провадження чує ледь не вперше і для того, щоб спілкуватися з журналістами йому потрібні матеріали справи.
– Чи відомо вам про справу і що в ній фігурував свободівець – депутат Острозької районної ради Матвійчук Леонід – той, що механік центру екстреної медичної допомоги? – журналістка.
– Так, відомо.
– А про те, що в ній фігурував Андрій Бортнік вам відомо?
– Зараз фігурує?
– Зараз уже не фігурує. Але…
– Для чого тоді це коментувати, якщо не фігурує?
У нас на свободівців взагалі було заведено за десятиліття партії десятки кримінальних справ. В тому числі, за участь в Революції гідності. І що далі? Коментувать ці справи?
Я, наприклад, з матеріалами справи не знайомий. Я з цими людьми не спілкувався. Цю справу не знаю взагалі. Не знаю взагалі цієї справи. Тому що це не входить в мої повноваження дізнаватися про такі справи.
Експерт у галузі кримінального права, адвокат Олександр Бражніков пояснює, чому правоохоронці могли змінити коло осіб у справі і зрештою оголосити підозри у вчиненні іншого злочину. Це поширене явище, каже він.
– Обидва правопорушення відносяться до однієї категорії – службових злочинів. Але, щоб довести 368-му («отримання неправомірної вигоди» початкова кваліфікація – ред.), треба встановити дуже багато обставин: хто? Кому? За що? Як? І скільки?
– А говорячи про 191-шу («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», остаточна кваліфікація – ред.), можна говорити про одну особу, яка могла це вчинити.
Тому не треба встановлювати зв’язок між різними особами, що важко. І не треба підштовхувати фігурантів до супротиву доведеності їхньої вини. Чим простіший люд притягається, тим менше супротиву для слідства, – розповідає Олександр Бражніков.
– Залишається таємницею тільки одне… Чому приймаються такі рішення? (перекваліфікація провадження і виключення підозрюваних більш високого рангу – ред.) Що спонукає осіб, які цю фабулу заводять спочатку не доводити її до кінця – про це ми ніколи не дізнаємося, – каже Бражніков.
Держава забезпечила транспортування тяжкохворих дітей і людей, поранених бійців і їхніх загиблих побратимів. А в центрі екстреної допомоги родичів і волонтерів змусили платити за це ще раз.
Судити будуть рядових виконавців центру екстреної допомоги.
Операція з видалення службової особи «Б» з кримінального провадження проходить успішно, залишивши по собі хіба що рубці судових ухвал та свідчень.
Програму підготувала Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки «Інтерньюз-Нетворк».