У першій частині розслідування «Табачник-молочник» ми з’ясували, що у виробництві молочки під торговою маркою «Долина легенд» беруть участь дві пов’язані компанії – ТОВ «Крим-фармінг» та «Юг молоко». Молочно-товарний комплекс знаходиться у селищі Первомайське – на базі майна держпідприємства «Радгосп-завод ім.1 Травня». Його у 2013 році уряд Миколи Азарова без конкурсу передав у оренду компанії, афільованій із Михайлом Табачником, братом нині біглого урядовця Дмитра Табачника. Новий бізнес очолили колишні керівники АТ «Крим-хліб», що раніше належав Михайлу Табачнику.
Він стверджує, що «не займається молочним бізнесом взагалі і в Криму зокрема». Проте журналісти наводять докази протилежного. Після анексії Криму «Крим-фармінг» існує у юрисдикціях України і Росії, в обох реєстрах має у співзасновниках московське ТОВ «Фермер-К». Його засновник Єркін Шукурлаєв є партнером Михайла Табачника у ТОВ «Екофармінг», яка цього року заявила про мільярдний проект козячої ферми у Підмосков’ї. Михайло Табачник як представник «Крим-фармінг» також вів переговори із міністром сільського господарства Ставропілля про запуск ферми у Александрівському районі краю – на сайті міністерства є його фото із зустрічі.
Тепер ми розкажемо, хто i як пройшов між крапельками санкцій Заходу і України, аби цей молочний бізнес відбувся у окупованому Криму. Відразу зазначимо: які б хитромудрі схеми не були використані, усі поставки товарів до Криму та в’їзд на півострів не через КПВВ на межі з Херсонщиною є незаконними (ст.332-1 ККУ).
У квітні цього року на Youtube вийшло відео подружжя блогерів, за їхніми словами, з Ялти. Вони зняли свою екскурсію молочним заводом у Роздольному, де виготовляється продукція під торговою маркою «Долина легенд», та фермою, де виробляється молоко для заводу. Чи є це прихованою рекламою – невідомо, однак цим відео блогери, самі того, мабуть, не підозрюючи, викрили компанії, які поставили обладнання на територію Криму, що знаходиться під санкціями. Ми проаналізували це та інше відео в деталях і знайшли інформацію про ці компанії.
Корови і обладнання ферми
Напередодні окупації Криму, коли й запускався проект ТОВ «Крим-фармінг», його керівники повідомляли, що нетелів мали завезти у квітні 2014 року зі США. Через окупацію роботи на кілька місяців зупинились. Відкрили молочно-товарний комплекс на базі радгоспу ім. 1 Мая лише у грудні 2015 року. Спочатку стадо налічувало 2 тисячі голів, згодом привезли ще тисячу. А на сьогодні воно вже, зі слів керівництва компанії, налічує 5,5 тисяч. Звідки привезені корови – достеменно невідомо. Але на відео ялтинських блогерів комерційна директорка «Юг молоко» Марина Панасюк каже, що «наші корівки – з Голландії».
Відео каналу «Крым глазами местных»
«Полетаем мы над фермой, где у нас 5,5 тысяч голов коров, 3,5 тысячи коров из них дойные. Коровки у нас из Голландии. Голштинская порода. Отличается их молочко тем, что оно высокобелковое», – розповідала директорка.
Про те, що корови – «прямо із Голландії», говориться і в рекламі молочної продукції, яку поширено у соцмережах.
Скріншот Facebook-сторінки ТМ «Долина легенд»
Менеджерам компаній, звісно ж, треба було б узгодити між собою легенди, якими вони прикриваються, побоюючись санкцій. Бо часто їхні свідчення не співпадають. Так заступник директора із виробництва ТОВ «Крим-фармінг» Микола Боткалюк запевняв, що високопродуктивні корови привезли до Криму із… Смоленська, а обладнання було закуплене ще до запровадження санкцій щодо Росії.
«Технология содержания и кормления коров молочных пород заимствована в западных штатах США и инновационна не только для Крыма, но и для Европы. Весь процесс автоматизирован, причем оборудование мы успели приобрести в США до введения санкций в отношении России. С поставкой животных были сложности, но мы купили племенных чистопородных нетелей молочной голштинской породы в Смоленске», – цитує Боткалюка галузеве видання Dairi News.
Однак кримські чиновники у пориві піару усі ці легенди спростували. «Міністр АПК Криму» Віталій Поліщук, рапортуючи про збільшення виробництва молока із запуском ферми у Первомайському, повідомив, що інвесторам довелося обходити санкції.
«Не могу сказать, что запуск прошел очень гладко, было тяжело. Были санкции и по свету, и по поставкам оборудования, и работа банковской системы оставляет желать лучшего, но благодаря поддержке правительства, выдержке руководства предприятия проект удалось запустить», — розказав у ефірі «Радио России» Поліщук.
Відомо, що економічні санкції проти РФ за порушення територіальної цілісності України і незаконну анексію Криму США, ЄС, Канада, Японія та інші країни почали поетапно вводити буквально наступного дня після так званого «референдуму». А перші персональні санкції та обмежувальні заходи щодо РФ (призупинка співробітництва і програм з ЄС і НАТО) – і того раніше. Судячи із різних заяв Поліщука та керівників ТОВ «Крим-фармінг» закупівлі велися через посередника і за підтримки державного ВАТ «Росагролизинг». Зрозуміло, що отримати угоду з ним було неможливо без переоформлення бізнесу у російській юрисдикції (жовтень 2014 р.) і без отримання «добро» на кримському і московському рівнях. Тож про закупівлю до введення санкцій йтись не може. Що й підтверджує тодішня директорка фірми Тетяна Хміль, яка у квітні 2015 року розповідала про зроблені замовлення: «Закуплена современная сельскохозяйственная техника для производства кормов для крупного рогатого скота и поданы заявки в ОАО «Росагролизинг» на приобретение племенных нетелей на 450 миллионов рублей и оборудования для оснащения молочной фермы на 113 миллионов».
Інформації про те, що на фермі у Первомайську встановлене обладнання глобальної компанії DeLaval, предостатньо.
«У нас стоит доильная система компания ДеЛаваль. Отличается она чем? Когда доят наших коровок, рука человеческая не прикасается ни к чему. Все удаленно, все управляется на компьютере wi-fi», – хвалиться блогерам Марина Панасюк.
Відео каналу «Крым глазами местных»
DeLaval – відома шведська компанія, яка працює по всьому світі. Має представництво і в Україні – Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Делаваль», засноване нідерландською компанією «ДЕЛАВАЛЬ ХОЛДІНГ Б.В». Ми зателефонували в українське представництво, але відповісти на питання щодо поставок обладнання у Крим представники компанії спочатку відмовилися, потім попросили письмовий запит. Ми вирішили доставити його до офісу, який знаходиться у бізнес-центрі, але нас до нього не пропустили. Довелось залишити запит у скриньці компанії. Минув тиждень, a відповідь ми так i не отримали.
Переходячи із сайту головної компанії DeLaval на сторінку «Україна», ми потрапили на російськомовний сайт, спільний для регіону пострадянських країн. У розділах «Наші клієнти» та «Новини» місцезнаходження ТОВ «Крим-фармінг» вказане як «Росія» та «Республіка Крим, Російська Федерація».
Як вказано на сайті, DeLaval поставила на ферму у Первомайську 3 000 голів корів та систему для доїння.
Отже, можливо, поставку, монтаж і обслуговування обладнання DeLaval здійснювало російське представництво, що знаходится у підмосковному Корольові, куди ми i зателефонували. З питання поставок обладнання у Крим нас направили в дилерську компанію «Молочный выбор», що зареєстрована у Краснодарі. Почувши про Крим, директор підприємства Олександр Тюпін розмовляти відмовився.
Александр Тюпин Фото Facebook
«Я не буду c вами об этом разговаривать. Мне это не интересно», – такими словами закінчилася наша телефонна розмова.
Ми надіслали інформаційні запити і в російський, і в головний офіс компанії DeLaval. Нас цікавить: коли, попри санкції та Порядок в’їзду на окуповану територію Криму та виїзду з неї, були поставлені корови і обладнання DeLaval; чи означає, що DeLaval визнає законність анексії АР Крим і Севастополя, оскільки Крим на сайті компанії позначено як Російська федерація?
Ми вважаємо, що дана інформація має значний суспільний інтерес з огляду на важливість дотримання режиму санкцій ЄС, США та України. Публічність інформації щодо цього молочного проекту не викликає сумніву, оскільки серед іншого мова йде про використання майнового комплексу (із землею включно) державного підприємства «Радгосп-завод ім. 1 Травня», який був незаконно «націоналізований» країною-агресором.
Отож ми готові опублікувати відповідь компанії DeLaval, як тільки її отримаємо.
Щоправда, свого роду відповідь ми вже побачили: російськомовний сайт DeLaval почистили від інформації про кримський проект «Крим-фармінгу». Як бачите, у розділі і на карті клієнтів компанії «Крим-фармінг» уже відсутній.
Щоправда, лишилась «незачищеним» одна сторінка – віртуальна 3D екскурсія по товарно-молочному комплексу «Крим-фармінг» та з висоти пташиного польоту. Контент датований 25 жовтня 2016 року.
Віртуальний тур фермою «Крим-Фармінг» на сайті російського відділення ДеЛаваль Скріншот
Молокозавод у Роздольному
Такі ж питання щодо поставок адресуємо і виробникам нового обладнання, що поставлене на завод у Роздольному, який входить до структури розореного новими «господарями» Акціонерного товариства «Криммолоко». Виробництвом «молочки» під ТМ «Долина легенд» займається ТОВ «Юг молоко», яке нині очолює колишня директорка «Крим-хлібу» Тетяна Хміль.
Попри легенду, що обладнання для молочного проекту закуплене до введення санкцій, виготовляли його минулого року. Італійська MРinox Srl, компанія, що упродовж десятків років працює у молочній промисловості, поставила для кримського підприємства щойно виготовлене обладнання.
Про це розповідає блогерам неназваний менеджер заводу:
«Это все оборудование произведено в сентябре-октябре прошлого года (2017 – ред.). Мы ездили на завод компании MРinox. Это локальный производитель, который находится в Италии, возле Венеции. Они более десяти лет занимаются производством молочной продукции. У них очень широкая география поставок».
Для розфасовки молочної продукції «Крим-фармінг» обзавівся двома лініями різного формату виробництва компанії «Ecolean». Компанія має головний офіс в Швеції і офіційні представництва по всьому світу, в тому числі – і у Росії.
На моніторі дозатора добавок до йогуртів бачимо напис із даними «Крим-фармінг». Тобто, італійці напевне знали, що обладнання виготовляється для анексованого Криму.
Ймовірно, не було це великим секретом і для австрійської компанії – глобального виробника фруктових наповнювачів для йогуртів – «Agrana Frut», що продає свою продукцію заводу на окупованій територію. Штаб-квартира компанії знаходиться в Відні, але має представництва в багатьох країнах, включаючи Росію і Україну (Вінниця). Компанія надає послуги щодо закупівлі та переробки фруктів та овочів. Виробляє фруктові соки та наповнювачі для йогуртів та морозива.
Судячи із заяв директора «Крим-фармінг», молочний бізнес Табачника та його партнерів буде розширюватись. У селі Славне компанія хоче орендувати 10 тисяч гектарів землі і відкрити ще одну ферму. Проте місцевим мешканцям варто знати і про інший бік молочної медалі.
І ще про один нюанс успішної історії молочного бізнесу, від якого Михайло Табачник, попри явні докази, відмовляється. Якщо нова молочна продукція на полицях магазинів одних кримчан порадувала, то життя інших перетворила на справжнє пекло. Місцеві мешканці пишуть листи-скарги у всі інстанції, включно з президентом РФ Володимиром Путіним.
Ферма ТОВ «Крим-Фармінг». Скріншот з сайту компанії Делаваль
«Хтось може сказати, і хтось, напевно, напише, що мовляв ферма там була дуже давно. По-перше, ферма належала іншому власнику, і по-друге, там використовувалася зовсім інша технологія. Тобто, там тварин відгодовували у закритих приміщеннях. А тут вони цілий рік перебувають у відкритих приміщеннях, на відкритому повітрі. Усі ці випаровування досягають найближчих будинків. Я вже не кажу про те, що тих тварин, які були у радянські часи, годували зовсім іншими кормами», – скаржиться на своєму ютуб-каналі депутат Первомайської сільської ради Віктор Пеленцов.
Суть відповідей чиновників на звернення мешканців Первомайського зводиться до того, що розташування молочної ферми у самому селі не порушує існуючі санітарні норми. Але людям вже нічим дихати біля свого будинку. За словами місцевих мешканців, смердить не просто фермою, вони живуть із відчуттям, що поруч знаходиться хімічний комбінат.
_______________
Усі матеріали, зібрані під час розслідування «Табачник-молочник», що стосуються бізнесу на території анексованого Криму українськими, російськими та західними компаніями, передані у Міністерство з питань тимчасово окупованих територій – для вивчення і вирішення питання щодо застосування до них санкційних заходів.
