П’ятий рік випускники з окупованого Криму та їхні батьки постають перед непростим вибором: залишитися вдома і отримати диплом, який не визнають у світі, виїхати навчатися до Росії або ж вступити до вишів материкової України.
Цього року, як і минулого, для кримчан працюватимуть освітні центри “Крим-Україна”. З 4 червня i до 28 вересня можна подати заяви та вступити за спрощеною процедурою. Скільки квотних місць виділено для кримчан цього року та які перепони розділяють кримчан та українську вищу освіту?
Школярі з окупованого Криму не мають українського атестату та результатів зовнішнього незалежного тестування (ЗНО). Це створює серйозні труднощі перед вступом до українського закладу вищої освіти (ЗВО). Для цього i була створена спрощена система вступу для кримчан, a також освітні центри “Крим-Україна”. Аби вступити до українського вишу за спрощеною процедурою, кримські школярі мають подати заяву в один з таких освітніх центрів. Там їх направлять до певної школи, яка прикріплена до цього освітнього центру. Вони складають два екзамени державної підсумкової атестації (ДПА). Це обов’язкові предмети – українська мова та література, a також історія України. I вже у закладі вищої освіти вони складають ще один іспит – профільний предмет, після чого беруть участь у конкурсі на місця державного замовлення в межах квот.
Приймальна комісія. Фото investigator.org.ua
Що представляє собою освітній центр “Крим-Україна”? Це заклад вищої освіти, a також загальноосвітня школа. Через освітні центри кримчани можуть вступати не лише до ЗВО, але й до технікумів, коледжів та професійно-навчальних закладів. Освітні центри працюють у Київській, Львівській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях. Цього року працюватимуть 35 центрів “Крим-Україна”:
- Бердянський державний педагогічний університет;
- Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет;
- Запорізька державна інженерна академія;
- Запорізький національний технічний університет;
- Запорізький національний університет;
- Ізмаїльський державний гуманітарний університет;
- Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;
- Львівський навчально науковий інститут ДВНЗ “Університет банківської справи”;
- Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького;
- Миколаївський національний аграрний університет;
- Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського;
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Національний університет «Одеська морська академія»;
- Національний університет «Одеська юридична академія»;
- Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова;
- Херсонська філія Національного університету кораблебудування;
- Первомайський політехнічний інститут Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова;
- Одеська державна академія будівництва та архітектури;
- Одеська державна академія технічного регулювання та якості;
- Одеська національна академія зв’язку імені О.С. Попова;
- Одеська національна академія харчових технологій;
- Одеський державний аграрний університет;
- Одеський державний екологічний університет;
- Одеський національний економічний університет;
- Одеський національний морський університет;
- Одеський національний політехнічний університет;
- Одеський національний університет мені І. І. Мечникова;
- Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського
- Придніпровська державна академія будівництва та архітектури;
- Таврійський державний агротехнологічний університет;
- Таврійський національна університет імені В. І. Вернадського (Київ);
- Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка;
- Херсонський державний аграрний університет;
- Херсонська державна морська академія;
- Херсонський національний технічний університет;
- Херсонський державний університет;
- Чорноморський державний університет імені Петра Могили.
Цього року кримська квота у ЗВО налічує 2 600 місць. Тисяча з них припадає на чотири південні області – Одеську, Миколаївську, Херсонську та Запорізьку. Аби отримати шанс пройти до українського вишу за квотою, необхідно подати заяву до 20 липня. Але чи достатньо 2,6 тисяч місць для абітурієнтів з півострова?
“Якщо виходити з того, скільки людей скористалося квотними місцями, то можна сказати, що це багато. Але якщо згадати про те, що існують певні перешкоди до вступу, недостатня поінформованість, бюрократичні процедури, можна говорити про те, що люди не знають про спрощену процедуру, вони не хочуть проходити всі ці нескінченні екзамени, збір документів, їм це не цікаво i вони не хочуть сюди їхати”, – із жалем констатує Ольга Куришко, юристка “КримSOS”.
Ольга Куришко, юристка “КримSOS”. Фото investigator.org.ua
Минулого року за спрощеною процедурою в українські ЗВО поступило трохи більше двохсот кримчан. Це при тому, що в 2017 році кримські школи закінчили понад 11 тисяч осіб! У міністерстві освіти та науки України кажуть, що діти з Криму не встигли скористатися пільгою.
“У минулому році не всі встигли скористатися такою можливістю. І міністерство використовувало резерв, який залишився після широкого конкурсу. Упродовж вересня дітей із Криму, які вступили, але потрапили на контракт, ми переводили на місця державного замовлення. Але для цього є суттєва умова – дитина повинна хоча б бути зарахована на контракт”, – пояснює Світлана Кретович, начальник сектора переміщених вузів департаменту вищої освіти міністерства освіти і науки України.
Але чому так мало дітей з Криму обрали материкову Україну для здобуття вищої освіти? Ольга Куришко вказує, що міністерство освіти починає інформаційну кампанію для кримчан безпосередньо перед самим вступом. Тобто, відсутній підготовчий період, коли дитина розбирається в тому, які документи потрібні, який термін подачі документів. Серйозною перепоною між кримчанами й українським вишем залишається інформаційна прірва. Доносити інформацію на окуповану територію практично неможливо, кажуть у міністерстві.
“Міністерство використовує всі можливі доступні засоби інформації – ЗМІ, наш сайт, сайти вищих навчальних закладів, виступи на телебаченні, радіо. Нам допомагають громадські організації, які створюють різні брошури, плакати. Ми робимо те, що нам доступно, використовуємо соціальні мережі. Але в нас обмежені можливості”, – запевняє Світлана Кретович.
Світлана Кретович, начальник сектора переміщених вузів департаменту вищої освіти міністерства освіти і науки України. Фото investigator.org.ua
Проте, на думку Ольги Куришко, міністерство освіти робить далеко не все можливе заради інформування кримчан. Наприклад, МОН співпрацює із кількома громадськими організаціями або ініціативами, які розповсюджують інформацію, але цього недостатньо. Необхідно залучати інші міністерства, наголошує юристка. Те саме міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (МінТОТ) може розміщувати у себе інформацію про вступну кампанію для кримчан. Також у процесі можуть бути задіяні інші виконавчі органи державної влади, зокрема на регіональному рівні. Херсонська область – перший регіон, який зустрічає людей із Криму. Саме там повинна бути потужна інформаційна кампанія. A на КПВВ на адміністративному кордоні з Кримом інформація має бути оформлена у вигляді інфографіки, вважає правозахисниця.
Якщо кримчанин вступає до українського ЗВО за спрощеною процедурою, то на вибір у нього є лише 23 університети. За словами Ольги Куришко, тут присутній елемент дискримінації, адже у випускників із Криму обмежений вибір. Вступити до будь-якого іншого ЗВО можна лише за загальною системою – тобто, отримавши український атестат та склавши ЗНО. І все це – одночасно з іспитами у кримській школі, де українську мову вже майже не вивчають.
“Щось із цього переліку треба прибрати. Нещодавно ми говорили з МінТОТ про те, що необхідно вводити якісь спеціальні курси для цих дітей з української мови та літератури. Навіть якщо вона вступає за спрощеною процедурою, їй достатньо важко вчитися потім, не знаючи мови. У такому випадку мають бути або підготовчі курси, які вона може пройти дистанційно, або вже на першому курсі має бути спецкурс чи поглиблене вивчення української мови”, – вважає Ольга Куришко.
Окупований Сімферополь. Фото investigator.org.ua
Кількість українських класів у Криму суттєво скоротилася. Якщо в 2014 навчальному році українською мовою навчалося близько 12 з половиною тисяч школярів, то 2017 року ця цифра сягала лише трохи більше 300 осіб. Тому, навіть якщо дитина із Криму поступить до українського ВНЗ, не виключено, що її відрахують першого ж навчального року, бо вона не встигатиме за процесом навчання через незнання української мови.
Варто зазначити, що абітурієнти із Криму зможуть зберегти анонімність під час вступу до українських вишів. Цю норму було введено на прохання кримчан i громадських організацій, і вона діятиме вже другий рік поспіль. Під час оприлюднення наказів про зарахування усі прізвища кримчан буде зашифровано.
Загалом, статистика свідчить, що з кожним роком кількість абітурієнтів із окупованого Криму якщо й не зменшується, то точно – не має тенденції до зростання. Спочатку на заваді були бюрократичні перепони, а тепер – і економічні. Якість життя на окупованому Росією півострові, як і в самій РФ, падає. Кримчани вважають за краще залишатися вчитися вдома. Деякі правдами і неправдами потім отримують дипломи “материкового” російського зразка. Зрозуміло одне: уряду України треба докорінно змінити політику щодо окупованих територій, інакше ми можемо втратити зв’язок з молодим поколінням Криму.
