На сьогодні Херсонська область налічує 28 об’єднаних територіальних громад. Як виявилось, найактивнішими у створенні ОТГ є райони, що межують з тимчасово окупованим Кримом. Винятком є лише Генічеський район, де не створено жодної об’єднаної громади, оскільки і обласна і районна влади наполягають на формулі «один район – одна громада» і не відпускають в окрему ОТГ сільради Арабатської стрілки. Про те, як проходить процес децентралізації та становлення громад на межі з Кримом, Центру журналістських розслідувань розповіли Оксана Силюкова, директор Херсонського центру розвитку місцевого самоврядування, та юристка центру Вікторія Копчак.
Що відбувається у Чаплинському районі? Чи залишилось щось від нього після утворення ОТГ?
Оксана Силюкова: Чаплинський район повністю поділений на об’єднані територіальні громади й налічує чотири ОТГ – це Чаплинська й Асканія-Нова селищні ОТГ, та Григорівська (Присиваська) й Хрестівська – сільські. У районі залишилося лише одне село, яке не приєдналося до жодної ОТГ – це Хлібодарівська сільська рада. Вона є юридичною адресою багатьох підприємств, у тому числі і районної ради. Голова райради має фінансову освіту та дуже добре розуміє ситуацію. Тому поки є хоч одна необ’єднана сільська громада, рада буде існувати разом з районною державною адміністрацією, і сам район існуватиме як інституція.
Наскільки успішними є об’єднані територіальні громади Чаплинського району?
Оксана Силюкова: Там дуже непогані ОТГ. Це були перші ОТГ в Херсонській області. Три з цих громад – Чаплинська, Присиваська і ОТГ Асканія-Нова – беруть участь у програмі DOBRE. Зараз вони працюють над бюджетами участі, активно розвивають співпрацю влади і громади, успішно працюють над залученням інвестицій. Можна казати, що Чаплинський район вже існує в умовах децентралізації і має певні досягнення. Туди можна їздити за історіями успіху. Наприклад, Асканійська та Присиваська громади налагодили тісні стосунки із Польщею в межах програми DOBRE і поза нею, а Присиваська громада навіть отримала від Польщі автомобіль пожежної безпеки загальною вартістю 30 тисяч євро. Вони не бояться працювати і вчаться використовувати ті ресурси, які в них є – грязі, рожеве Лемурійське озеро – вони вже оформлюють це як власний бренд.
Лемурійське озеро, Присиваська ОТГ, Чаплинський район Фото decentralization.gov.ua
Чому в Генічеському районі поки не створено жодної ОТГ?
Оксана Силюкова: В Генічеському районі дуже серйозний спротив, і велику роль в цьому відіграють районна рада та адміністрація. За перспективним планом було вирішено не ділити цей район на окремі громади, об’єднати всі 22 місцеві ради в одну громаду, але це повністю перекреслює методику створення ОТГ, тому що відстань від населених пунктів до адміністративного центру сягає 90 км.
Була спроба створити Арабатську ОТГ, яка об’єднала б Стрілківську і Щасливцевську сільські ради, але ця спроба не була підтримана на рівні Херсонської обласної державної адміністрації, голова ОДА Андрій Гордєєв сказав, що не хоче створювати другу «Республіку Крим».
Термальне джерело, Арабатська стрілка, Генічеський район Фото investigator.org.ua
Крім того, багато фінансованих ресурсів зосереджено в Генічеську та на Арабатській стрілці, а з чим тоді залишаться інші громади? Адже реформа децентралізації та реформа місцевого самоврядування – це не об’єднання сильного з сильним, треба витримати баланс, щоб не залишити бідні сільські ради наодинці.
Взимку в нас була спроба створити Генічеську ОТГ (Генічеськ і Червонопрапорне), нам здавалося, що спроба була серйозна, тому що до нас приїжджали депутати і заступник мера Генічеська, який дуже просував створення ОТГ. Причому вони говорили, що зацікавлені приєднати хоча б одну-дві сільські ради до Генічеська, а потім вже доєднати всі інші. Ми проводили інформаційну зустріч, але до стадії обговорення процес так і не дійшов. Тому що дуже серйозно пропрацювала районна рада, яка надала свої фінансові розрахунки. В результаті громада так і не була створена.
Вікторія Копчак: Помилка була в тому, що це ініціювання не винесли на громадське обговорення.
Яка позиція голови Генічеської районної адміністрації Олександра Воробйова?
Вікторія Копчак: Він сказав, що його й так все влаштовує . Він не підтримав ідею з об’єднання з однією радою, тому що бачить об’єднання по формулі: один район-одна громада.
Оксана Силюкова: Тобто, з одного боку він – посадова особа, яка призначена президентом, а з іншого боку він не підтримує об’єднання. Там від районної влади дуже багато залежить.
Зараз цей процес об’єднання заморожений, коли він відновиться, незрозуміло, і, чесно кажучи, ніхто стосовно цього району з об’єднанням і не квапиться. Мені здається, що в Генічеськ бояться лізти через питання територіальної цілісності та національної безпеки.
В Каланчацькому районі децентралізація добігає кінця. Чи хтось там ще не долучився до об’єднання громад?
Оксана Силюкова: Каланчацький район за перспективним планом мав бути однією громадою, але на сьогодні там створено дві громади – Каланчацька і Мирненська, і лишилось три самостійні сільські ради, які поки що не визначилися, але територіально мають приєднатися до однієї з двох вже створених ОТГ. Хорли точно йдуть до Каланчацької громади, в Новоолексіївки та Новоолександрівки є вибір, але Мирненська громада вже не хоче нікого доєднувати. Хоча при перших обговореннях щодо створення громади вони запрошували Новоолександрівку до себе. Але вона тоді відмовила.
Фото: investigator.org.ua
Чи повною мірою новостворені ОТГ використовують можливості свого статусу?
Оксана Силюкова: Якщо говорити про Мирненську громаду, то це дуже тиха громада, вони дуже міцно і самостійно працюють за девізом: «Краще ми самі будемо потроху працювати, нам не потрібно додаткових можливостей, дайте нам використовувати те, що в нас є». Але громада успішна і непогана за фінансово-економічними показниками.
Також успішна і Каланчацька громада, але їм було важче: сім сільських рад, вся районна інфраструктура, були неоформлені землі, тому вони перший рік працювали тільки над тим, щоб привести свої папери до ладу. Зараз громада має перспективи розвитку, вони облаштували свою медицину і працюють над створенням великого ЦНАПу. Загалом, Каланчацький район – успішний в плані реформи децентралізації.
Скадовський район демонструє певну активність у справі створення ОТГ, але не демонструє результату. Що відбувається?
Оксана Силюкова: В районі передбачено створення трьох об’єднаних територіальних громад – Скадовської, Лазурнянської та Новомиколаївської, але поки що не створено жодної. Створення Скадовської ОТГ розпочалося в кінці 2015-го року. Оскільки вони не змогли заручитися підтримкою всіх сільських рад, які передбачені до об’єднання за перспективним планом, то пішли по мінімуму, і Скадовськ отримав погодження двох сільських рад – Ульянівської та Приморської. Також вони зробили пропозицію Антонівській сільській раді. Але Антонівська рада на своїй території має державне підприємство «Інститут рису НААН», і воно проти об’єднання. Тому Антонівка надала відмову, і майже створена ОТГ не відбулася, бо Ульянівська та Приморська громади не можуть територіально доєднатися до Скадовська, оскільки не мають спільних меж з містом.
Курортне селище Лазурне Скадовського району Херсонської області Фото: express.kr.ua
Наступним кроком в нас була спроба створити Лазурнянську ОТГ, і ми досить далеко просунулися – дійшли навіть до громадських обговорень. Це була ініціатива не наша, а деяких депутатів Лазурнянської сільської ради, які хотіли прозорості у розподілі земельних ресурсів, та були зацікавлені в розвитку туристичної галузі в громаді. Тому навесні в нас відбулися громадські обговорення, але збори були повністю зрежисовані, туди прийшли люди, які нічого не хотіли слухати, і проголосували проти створення ОТГ.
Вікторія Копчак: Велику роль в об’єднанні територіальних громад відіграють голови. Селищний голова Лазурного був з самого початку проти, на кожному етапі депутати мали його підштовхувати до того, щоб видати розпорядження про ініціювання, видати розпорядження про проведення громадських слухань тощо.
Вікторія Копчак, юристка Херсонського центру розвитку місцевого самоврядування Фото facebook Victoria Kopchak
Оксана Силюкова: І плюс позиція обласної ради, яка активно підтримувала цей спротив, навіть юрист обласної ради працює в селищній раді. Рада, як вони кажуть, захищає інтереси місцевого самоврядування.
Схожа проблема виникла при спробі створити Новомиколаївську ОТГ з громад Новомиколаївки та Михайлівки. Сільський голова Михайлівки активно виступає проти об’єднання, він керується якимись незрозумілими поняттями, згадує 1956-й рік і колгоспи. Крім того, він сам не збирає людей і іншим не дає провести збори. Депутати Новомиколаївської ради, які є ініціаторами цієї реформи, вдавалися до різних форм інформування населення, навіть брали роздруківки потенційного бюджету ОТГ, вивішували на стовпах, щоб залучити людей до обговорення цього питання. І досягли того, що люди почали телефонувати сільському голові Михайлівки з пропозицією зібратися та обговорити питання. Тому ми сподіваємося, що ця зустріч незабаром відбудеться. Адже Новомиколаївка хоче об’єднання, вона розуміє переваги ОТГ. Там адекватна голова, яка хоче працювати, хоче йти на вибори і знає, що вона може зробити для цієї громади.
А що каже районна рада?
Оксана Силюкова: Голова районної ради активно втручається в процес об’єднання. Він говорить, що має бути один район – одна громада. Цю пісню ми чуємо майже з усіх районів, які на сьогодні не створили жодної об’єднаної громади.
Як об’єднуються громади Голопристанського району?
Оксана Силюкова: Голопристанський район мав створити декілька ОТГ, і поки створено чотири – Бехтерську, Долматівську, Гладківську та Чулаківську ОТГ. Інші ради поки що залишаються самостійними, але Геройська сільська рада заявила про своє бажання доєднатися до Чулаківки.
Також вирішується питання про створення Голопристанської ОТГ. У 2015-му році вже була спроба об’єднати Голу Пристань та наближені населені пункти, але законодавство тоді не дозволяло об’єднання громад до міст обласного значення.
Фото: shukach.com
Чому досі не створено жодної ОТГ у Новотроїцькому районі?
Оксана Силюкова: Тому що це досить дружний район, місцеві ради і районна влада тісно співпрацюють, і всі кошти, які можуть отримувати сільські ради з районного бюджету, вони отримують. Там певні партнерські стосунки між місцевими радами. І за умови фінансової децентралізації вони отримують кошти, яких їм вистачає.
Що відбувається у Каховському районі?
Оксана Силюкова: Каховський район є стратегічним районом Херсонської області. Там на сьогодні створено три ОТГ – Роздольненська, Зеленопідська і Тавричанська. До речі, Зеленопідська і Тавричанська – це найбагатші громади Херсонської області. Це аграрні ОТГ, там зрошується багато земель. Роздольненська громада нова, вона менша і наразі не дуже фінансово спроможна, але сподівається на приєднання ще двох сільських рад.
Фото novakahovka.city
Але ж у Каховському районі до створення ОТГ долучаються й міста?
Каховський район має два міста обласного значення – Каховка і Нова Каховка. Якщо з боку Каховки ніяких побажань не було, то Нова Каховка зараз розпочинає рух у напрямку створення ОТГ з приєднанням прилеглих сіл. Можливо, це буде перша ОТГ, створена на базі міста обласного значення в Херсонській області – на це є всі шанси.
Крім того, два роки тому була створена Таврійська ОТГ на базі міста Таврійськ. Спочатку вони мали перепони в законодавстві для призначення перших виборів, тому що Таврійська міська рада знаходиться на території Каховської міської ради, а Кам’янська сільська рада, з якою мало відбутися об’єднання, знаходиться на території Каховського району. Ці питання були врегульовані на рівні законодавства, але клопотання про призначення перших виборів майже рік знаходиться в ЦВК, і вибори не призначаються. Тому поки ми чекаємо на рішення Центральної виборчої комісії.
