Національне антикорупційне бюро України отримало нового аудитора — ним став Павло Жебрівський. Упродовж останніх трьох років він керував підконтрольною Україні частиною Донецької області, після чого отримав орден Ярослава Мудрого. Наймасштабніший проект Жебрівського — це програма із покращення екології на Донеччині, реконструкція парків по всій області.
«Я, в принципі, екологічні гроші на парки використовую. Я ж не можу їх на школи використати, на дороги і так далі», – так коментував витрати на парки сам Павло Жебрівський.
Вартість робіт із озеленення парків – сотні мільйонів гривень. От тільки екологію вони не покращують узагалі.
«Це підміна понять. Відбуваються роботи із благоустрою, тобто укладення доріжок, встановлення лавочок, встановлення освітлення, але самого озеленення так і не відбувається», – пояснює Ліна Плющакова, технічний директор Українського наукового інституту технічної екології.
Натомість за кожною реконструкцією стоїть схема із розпилювання бюджетних коштів.
«Имеет наш контракт порядка 20 миллионов с уставным фондом в 450 гривен. Плюс данная фирма участвовала в тендере еще с одной фирмой, у которой один и тот же номер телефона», – каже Євген Нєдосєка, засновник антикорупційного ГО «Другий Фронт».
КРАМАТОРСЬК
Краматорськ — новий центр Донецької області та наочний приклад екологічного забруднення регіону: на менше ніж 200 тисяч мешканців тут і теплова електростанція, і три металургійні заводи, і вісім заводів машинобудування. Лише у 2017 році на відновлення парків області і їхнє озеленення було заплановано близько 200 млн грн. Левову частку цих грошей отримає саме Краматорськ. Фаховий еколог, Ліна Плющакова, каже, що найдорожчий парк міста, Сад Бернацького, який за три роки проковтнув понад 160 мільйонів гривень, будують просто у буферній зоні одного із заводів.
«Ми знаходимося не в парку. Ми знаходимося з вами у санітарно-захисній зоні Старокраматорського машинобудівного заводу 04:45 + 05:09 Хоча, відповідно до нашого законодавства, розташування паркових зон, зон відпочинку у санітарних зонах взагалі заборонено», – каже Ліна Плющакова, технічний директор Українського наукового інституту технічної екології.
Краматорці сподівались на реконструкцію іншого парку, «Ювілейний», пригадує Ліна. «Ювілейний» у самому центрі міста і не потребує сотень мільйонів гривень із фонду охорони навколишнього середовища облдержадміністрації.
«Альтернатива була, але ж тут футбольний клуб «Авангард» і саме тому вибрано тут цю локацію, через його власника», – іронізує Ліна Плющакова, технічний директор Українського наукового інституту технічної екології .
Президент ФК «Авангард» – це народний депутат від БПП Максим Єфімов. Він та син екс-губернатора Донеччини часів Януковича Сергій Близнюк є власниками Старокраматорського машинобудівного заводу, який мав доглядати за своєю санітарно-захисною зоною, що дістала назву «Сад Бернацького» за іменем одного із перших директорів заводу. Недавній голова Донецької адміністрації Павло Жебрівський пояснює рішення про реконструкцію просто: прийшов, побачив — гроші дав.
«Прийшов, наприклад, парк Бернацького, вересень місяць 15 року. Жах. Хащі. Ми виділили гроші, почали робити парк Бернацького», – Павло Жебрівський, голова Донецької ОДА.
Попри те, що частину парку власники «Старокраматорського машинобудівного заводу» передали місту, інша частина і досі позначена на офіційній схемі реконструкції парку «Сад Бернацького», як земля заволу Єфімова і Близнюка. У 2018-му коштом фонду охорони навколишнього середовища області почалося розчищення і розширення русла річок Казенний Торець і Біленька у санітарній зоні заводу. Вартість лише цих робіт – 72 мільйони гривень.
«Это будет здесь, как набережная. Потом будет здесь сделана дорожка, потом откос, зеленый газончик, и поверху, опят же, набережная дорожка», – розповідає Андрій Фесенко, представник підрядника.
У результаті стадіон і завод Єфімова отримають замість заболоченої землі, яку самі й покинули — нову територію для розвитку, а містяни – парк у екологічно небезпечній зоні.
«Я знаю, там гальванічна лінія є у Старокраматорського машинобудівного заводу — це важкі метали, які потрапляють у повітря», – розповідає Ліна Плющакова, технічний директор Українського наукового інституту технічної екології.
У Департаменті екології області пояснюють, що лише дають гроші, а ініціатива зробити парк у санітарній зоні заводу належить міській владі.
«Им лучше и видней, какой парк они бы хотели видеть», – пояснює Сергій Натрус, начальник Департаменту екології і природокористування Донецької ОДА.
На проекті у півтори сотні мільйонів заробляють компанії, пов’язані із нардепом Єфімовим, а також родинами екс-губернатора Донецької області Анатолія Близнюка і екс-гепрокурора Пшонки. Уже на першому етапі, у 2015 році, на конкурсі з реконструкцію парку «Сад Бернацького» вони зімітували конкуренцію з різницею у 300 тисяч у пропозиціях на 22 мільйони гривень, які вказав замовник. Виграла компанія «Промстроймонтаж», а роботи виконували «БК Крамміськбуд», яка нібито програла. До озеленення тоді взагалі не дійшло.
«Погано, тому що не має жодного екологічного ефекту. Те, що вони встановили лавочки, жодним чином не впливає на стан довкілля. А от якщо б висадили дерева — це покращило б стан довкілля», – каже Ліна Плющакова, технічний директор Українського наукового інституту технічної екології.
Насправді ж з 22-х мільйонів реально на озеленення було виділено лише два. І цього вистачило! Висаджували вже дорослі, міцні дерева. Але минув лише рік після відкриття найпершої черги парку, а нові дерева вже стоять сухі. Чому так сталося — розповідає Тетяна Городенська, керівник підприємства, яке висаджувало рослини.
«Вот сейчас эти деревья просто не могут выдержать, потому что их никто не поливает. Здесь же видно — здесь нет никакого ухода. Здесь нет обработки, здесь не рыхлится почва – то, что мы делали в течение двух месяцев в прошлом году» – згадує Тетяна Городенська, підприємство якої робило озеленення парку «Сад Бернацького».
Виконавець вимушений був припинити догляд за парком, адже два мільйони гривень за роботу йому не виплатили навіть коли на озеленення «Саду Бернацього» виділили ще 8 і 7 мільйонів гривень і попри гарантії розрахуватися на найвищому рівні. Такі гарантії замість угоди представники замовників пояснювали необхідністю відкорегувати кошторис проекту, на що не було часу — зривався термін відкриття парку.
«Это говорила Светлана Романовна Фальченко, заместитель мэра города + 08:23 Познакомили с помощниками депутата Максима Ефимова, которые тоже, как они говорили, курируют этот парк, его реконструкцию. Они точно так же заверяли в том, что они побеспокоятся, чтобы все было в порядке», – каже підприємець Тетяна Городенська.
Відкриття парку стало великою піар-акцією губернатора Павла Жебрівського і нардепа Максима Єфімова.
«Конечно, без финансировния, это большие деньги и у города этих денег не было, если бы не было Натруса Сергея Петровича тогда, если бы Павел Иванович (Жебрівський) эту идею не поддержал, ничего бы этоо не было», – казав на відкритті парку Максим Єфімов, народний депутат БПП.
От тільки після урочистого відкриття замовники припинили спілкуватися із підприємцем, яка за власний рахунок зробила озеленення парку «Сад Бернацького».
«Я пыталась прийти к Жебривському, была в обладминистрации. Меня просто не пустили, когда я объяснила, что произошло. А у меня люди сидели без зарплаты, те люди, которые не только посадили, но несколько месяцев ухаживали за парком», – скаржиться Тетяна Городенська
Хто має відповідати за стан нових дерев? У департаменті екології і природокористування Донецької облдержадміністрації знов кажуть, що винні не вони.
«Что кто-то с кем-то не рассчитался — это вопросы к городу», – вказує на винуватців Сергій Натрус, начальник Департаменту екології і природокористування Донецької ОДА.
Відповідальність за неякісні проекти із реконструкції парків, відповідальність за тендери із удаваною конкуренцією, за відсутність догляду за новими деревами головний еколог адміністрації Сергій Натрус покладає на Краматорську міську владу.
«Так считает город, и когда представляется ситуация «вот, все хорошо», начиная от подрядчика — есть парки, где не просчитана укладка, допустим, плитки. Боль не только по паркам. Все объекты, которые делает область и передает на города, они должны быть впоследствии обслужены. Парк Бернацкого сделали — передали. Когда ты приезжаешь в тот же самый парк, который построили, и видишь амброзию по шею. У меня тоже вопрос к мэру города: а почему так?», – скаржиться Сергій Натус, начальник Департаменту екології і природокористування Донецької ОДА.
Коментувати звинувачення із боку департаменту екології у міськраді відмовились і переадресували питання до міського комунального господарства, яке доглядає за трьома парками міста. Директор КП переконує, що теж не винен, бо не несе відповідальність за ці питання.
«Все, что вы мне сейчас озвучили, не является правдой. Это просто какие-то вымыслы. – Это вымыслы? – Это вымыслы!», – сказав Віктор Марінін, директор КП «Об’єднання парків культури і відпочинку».
По всій області на тендерах з озеленення парків конкуренція лише імітується. Більшість коштів витрачається не на нові дерева, а на заміну асфальтових доріжок на тротуарну плитку. Вигодонабувачі теж майже всюди одн і й ті самі — компанії, пов’язані із нардепом Єфімовим. Так, у селищі Олександрівка за 70 км від Краматорська на реконструкцію парку виділили 12 мільйонів. Компанія-переможець, ТОВ «ЮСС Транзит», після отримання авансу змінила власників на пов’язаних із нардепом Єфімовим осіб, а реально працювати буде Єфімівське ТОВ «БК Крамміськбуд». Після чого вартість робіт збільшили з 12 до 17 мільйонів. Можливо, цього і добивався Павло Жебрівський?
СЛОВ’ЯНСЬК
Слов’янськ — це територія іншого нардепа від БПП, Олега Недави. Але схема та сама: переможцем тендеру на 18 мільйонів гривень із озеленення, а насправді перебудови центрального парку «Шовковичний», було приватне підприємство «Л.Д. Сервіс». Система «Прозорро» відзначила факт змови — у єдиного конкурента на тендері виявився однаковий із переможцем контактний телефон. Тобто, конкуренція була удавана. Але новий конкурс так і не провели, а спіймане на змові ПП «Л.Д. Сервіс» спокійно працює! Результати його роботи шокують місцевих мешканців.
Вже забетоновані бордюри тротуарів вже потріскалися і падають від дотику руки. Євген Недосека, засновник міської антикорупційної громадської організації, каже, що у міста і без парку забагато не вирішених важливих проблем.
«20 миллионов гривень на парк — это в тот момент, когда я оглашал в исполкоме, что у нас в детской больнице нет капитального ремонта. Мало того, что нет ремонта — воды в детской больнице нет. Туалеты новые от благотворителя, а пользоваться ими дети не могут — водопровода нет», – розповідає Євген Недосека, активіст ГО «Другий Фронт».
Та не менше місцеві антикорупціонери обурені якістю робіт за екологічні мільйони. На викладених тротуарах у парку вже потріскалися плитка й бордюри. Євген каже, що ремонт тягнеться майже півроку, якість і темпи роботи дуже низькі. Днями він вирішив перевірити якість плитки — її можна зламати голими руками. Ми перевіряємо кілька нових піддонів із ще запакованою тротуарною плиткою. Від удару долонею вона ламається із глухим звуком. Добре видно, о в середині плитка має рихлу структуру.
Ще півтора мільйона гривень із фонду охорони навколишнього середовища пішли на будівництво в парку нового туалету. Його відкрили у грудні 2017-го. Зі стін уже змивається фарба, металеві елементи іржавіють, та й сам він не працює із дня урочистого відкриття. Адже навіть переможця тендеру на будівництво туалету обрали без конкуренції. У прокуратурі області кажуть, що знають про удавану конкуренцію на тендерах і навіть порушили кримінальні справи щодо робіт у парку Сад Бернацького.
«Два інших, як ви сказали, формально долучаються до цього тендера по «Прозорро», тобто це все також перевіряється і доводиться слідчими, що це була чисто формальна участь, реально ці підприємства ніякого відношення до реальної участі в тендері не приймали. Тобто, така схема дійсно мала місце. Видно, що вона існує у нас в області», – каже Ігор Руденко, начальник першого слідчого відділу прокуратури Донецької області.
На озеленення, тобто відновлення парків, із еко-фонду області планується витратити близько 340 мільйонів гривень, але поки дерев вирубали більше, ніж посадили нових, та й ті всихають без догляду. Парки відпочинку будуються у заборонених буферних зонах підприємств зі шкідливими викидами – на догоду їхнім власникам, які й отримують левову частку контрактів від еко-програми області. Павло Жебрівський поїхав, але його парки назавжди залишаться одним із символів його бурхливої діяльності.
Матеріал вийшов у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк
