«В момєнт бєспрєдєла вийо**ватся, бл***, нє стоіт. Це мій бл*** просто добрий совєт людини, яка 27-м років у бізнесі і всіх про всьо знає… Ви або робите те, що я скажу, або … пишете заяву і вам простіше бистренько у*бать».
Це – цитати з розмови начальника управління ДАБІ Рівненщини Ігоря Мічуди зі своїми підлеглими. Аудозапис «Четверта влада» отримала і оприлюднила два роки тому. На записі чути як він каже їм знищити результати перевірки на будівництві.
Мова – про житловий комплекс «Рівненська брама». У 2016-му році інспектори ДАБІ Рівненщини знайшли порушень тут на майже півтора мільйона гривень. А за деякий час поскаржилися, що Ігор Мічуда змушував їх фальсифікувати результати перевірки на будівництві.
Кажуть, їхній начальник вимагав замість постанов про накладення штрафу принести йому чистий акт перевірки.
Минуло два роки, і кримінальне провадження закрили. Нібито не знайшли складу злочину і достатніх підтверджень словам інспекторів, які не захотіли фальсифікувати документи і звільнились.
Мабуть, ми б забули про цю подію, якби не кілька крищучих доказів, які свідчать, що інспектори казали правду. Ми розкажемо вам про ці докази.
«Все почистить. Мені треба до десяти чистий акт»
Три роки тому люди почали вкладати кошти в будівництво багатоповерхівки у Рівному на розі вулиць Гагаріна-Костромська. Житловий комплекс назвали «Рівненською брамою». Плани будівництва – амбітні. Більше 10-ка секцій. Сотні квартир.
Як усе мало виглядати після повного завершення, можна побачити у 3-D-візуалізації, яку три роки тому оприлюднив забудовник:
Обіцяли завершити першу чергу ще у 2016-му. Однак отримати придбане житло пайовики не можуть і досі.
Торік вони створили ініціативну групу, щоб захищати свої права. Очолив її Андрій Стасюк. У тому, що будівництво зупинилося, чоловік винуватить різних представників забудовників.
– Вони просто не можуть поділитися, – каже Андрій Стасюк. – Заклали свої інтереси, встигли щось звести, на цьому поживитися. Хотіли довести об’єкт до здачі. Але у них почалися внутрішні конфлікти, недомовленності, постійні суперечки, що хтось комусь підписував квартири безкоштовно, «просто так».
– Відповідно, якщо вони введуть комплекс повністю в експлуатацію, то ті, кому просто підписували касовими ордерами квартири, без оплат, вони їх заберуть, і, відповідно, комплекс буде нерентабельним.
Земля під будівництвом – у власності міста. Розпоряджається нею міське Управління капітального будівництва (УКБ). УКБ віддає землю забудовнику і замовляє йому будівництво житла.
Саме на це будівництво у лютому 2016-го року прийшли на планову перевірку інспектори обласного управління Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). І знайшли порушень на майже півтора мільйона гривень штрафу. Найсерйозніше правопорушення – заниження категорії складності об’єкта.
Що таке категорія складності і клас наслідків об’єкта будівництва?
Уявімо, що ви будуєте котедж на одну сім’ю. Якщо ви щось не так збудуєте – постраждає кілька людей.
А тепер уявімо 11-ти поверхівку на 11-ть секцій, у якій 900 квартир. Якщо в проектуванні чи будівництві помилка – наслідки від руйнування такого будинку чи пожежі в ньому можуть бути катастрофічними.
Наприклад, як це сталося два роки тому на будівельному майданчику в Китаї.
Саме тому багатоповерхівка на 11-ть секцій має 5-ту – найвищу категорію складності і найвищий клас наслідків. У такому разі проект має бути більш детальний, його мають перевіряти в Києві і там надавати дозвіл на будівництво.
Замовнику простіше понизити категорію складності. Менше дозволів, менше роботи, менше витрат.
Це і виявили працівники ДАБІ, поруч з іншими, дрібнішими, порушеннями.
Складений акт, протоколи, приписи (для УКБ, «МБЛ Компані», ГАП Літвінчук) і постанови інспектори надали начальнику, щоб той скріпив їх печаткою. А начальник – Ігор Мічуда, кажуть, почав змушувати їх нищити результати перевірки.
Два роки тому ми отримали й оприлюднили аудіозапис розмови Ігоря Мічуди з підлеглими. Записав розмову на свій мобільний телефон один з працівників. Розмова відбувалася в кабінеті начальника у присутності кількох інспекторів. Ось кілька уривків.
«Все почистить. Мені треба до десяти чистий акт…. Хто готовий, я питаю?.. Хто не готовий – пише заяву на звільнення… Ви або робите те, що я скажу, або … пишите заяву і вам простіше бистренько у*бать. Іначє ви попадаєте в жернова. Чим ці жернова закінчаться, вибирать вам…
Тут же ситуація буде вирішена. Вона буде вирішена по-любому.
В момєнт бєзпрєдєла вийо**ватся, бл***, нє стоіт. Це мій бл*** просто добрий совєт людини, яка 27 років у бізнесі і всіх про всьо знає.
Ми… той акт рвем, я беру на себе відповідальність бл***, списуєм його і всьо».
Інспектори відмовляються скоювати злочин – навіть попри натяки начальника, що їм може загрожувати фізична розправа.
Для залякування він використовує повідомлення про травмування головного архітектора Рівного Сергія Семенця, яку певний час медіа транслювали як напад. Тоді архітектора знайшли біля свого автомобіля з розбитою головою.
Пізніше і поліція, і журналісти «Четвертої влади» з’ясували, що архітектор впав і травмувався внаслідок серцевого нападу після заняття в спортзалі. Внаслідок чого помер. На час розмови, ще не була публічно відома причина травмування.
«Головний архітектор лежить з проломаним черепом, бл***. Пацани це такі конкретні… І не ті часи бл***, не ті врємєна, я б тебе не трогав бл***».
Тоді Ігор Мічуда з’ясовує, що достатньо не поставити печатку, щоб документи були нечинними.
«Я забув/незабув. На ухвалі треба печатку чи ні?
Голос Дмитра Козюри: На постанові да, треба.
Голос Мічуди: А без печатки що? Вона щось значить? А? Нагадайте мені.
Голос підлеглого N: Ні.
Голос Мічуди: А-а. То я вам дальше не буду нічо розказувать. Я вже розказав (зітхає). Я чекаю в себе в кабінеті. Пока чаю вип’ю і, ми, можливо, сьодні це рішим».
За словами інспекторів, Ігор Мічуда не поставив печатки на постановах про накладення штрафів. А також забрав ключі від кабінетів інспекторів. І сказав, щоб вони звільнялися. Працівники кажуть – боялись, що їм підкинуть хабарі.
Не бажаючи працювати з таким керівником – п’ятеро працівників звільнилися. Четверо з них написали колективну скаргу в НАБУ.
Слідчий Рівненського відділення поліції Олег Подунай розповідає, як справа, зрештою, опинилася у нього.
– Перше звернення було в НАБУ. НАБУ, наскільки я пам’ятаю, переадресувало це звернення в прокуратуру. Прокуратура ці матеріали внесла у відомості до єдиного реєстру.
«Значить була перевірка, які проблеми»
Після цього кримінальне провадження розслідує рівненська поліція. За статтею 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем.
Опитують свідків, проводять обшуки, шукають оригінали документів про перевірку.
Інспектори ДАБІ як доказ своїх слів докладають до заяви в НАБУ копії актів про порушення, копії протоколів та постанов, які вони склали при перевірці.
Оригінали, які мали зберігатися в обласному ДАБІ, зникли. Як і будь-яка офіційна згадка про те, що перевірка взагалі проводилася.
– Нам необхідні оригінали документів, – пояснює складнощі розслідування цієї справи Олег Подунай. – Бо це покази є одного посадовця, і покази інших посадовців, на той час, ДАБІ. Одні говорять одне, другі – інше.
– Нам, щоб підтвердити будь-який факт, необхідні були оригінали документів. І ці оригінали документів шукалися. Зокрема, проводилися радикальні слідчі дії – такі як проведення обшуків, тимчасові доступи. Однак в ході проведення досудового розслідування ми їх не знайшли.
Ігор Мічуда, зі слів правоохоронців, усе заперечує. Як те, що в нього була така розмова з підлеглими, так і те, що ДАБІ перевіряла «Рівненську браму».
Про те, що перевірка була, у своїй заяві і показах кажуть інспектори ДАБІ. Але свідчення інших фахівців менш однозначні.
– Одні допитані підтверджують, інші кажуть – не знаю, – каже слідчий.
– Всі посилаються на документ. Я їм пред’являю… Пред’являється такий ось документ. Скажіть, будь ласка, чи маєте, чи можете ви пояснити стосовно факту проведення цієї перевірки? І взагалі факту наявності на ньому вашого підпису? – Вибачте, цей підпис, можливо, не мій, оскільки це – копія.
Керівник Олега Подуная, начальник відділення слідчого відділу Рівненського відділу поліції Віталій Трубка також пояснює чому справу закрили, а не передали до суду.
– Свідчення свідків, вони в судовому засіданні досліджуються безпосередньо, по новому. І те що на досудовому розслідуванні свідки вказали так, ми не маємо стовідсоткової гарантії що вони таку саму думку висловлять і в судовому засіданні. Це по-перше.
По-друге, є спростування зі сторони можливих потенційних правопорушників, якщо в дійсності мало місце правопорушення. Стосовно того що перевірки не було. Тобто ситуація неоднозначна, – вважає поліцейський.
Очевидно, серед тих, хто свідчив поліції, що не пам’ятає про перевірку, був і директор фірми «МБЛ КОМПАНІ» Роман Літвінчук. В акті про перевірку є його прізвище і підпис. Адже його компанія готувала проектну документацію будівництва «Рівненської брами».
– За моєю інформацією, перевірки не було, – каже Роман Літвінчук. – Чому? Тому що мене ніхто не викликав. Якщо вона була в УКБ, то може й була. Я не знаю. Хай вам каже УКБ. Ми просто зробили проект і віддали.
– Там є ваш підпис, – журналістка.
– Ну а підпис, вибачте, сьогодні людина може зробити який завгодно.
Однак ми знайшли свідків (тих самих, які, вочевидь, для поліції давали непевні свідчення), які підтверджують, що четверо інспекторів ДАБІ кажуть правду.
Це, зокрема, головний інженер Управління капітального будівництва Рівнеради Анатолій Матвійчук. Він був на перевірці і підписав акт, в якому вказані порушення.
Посадовець спочатку каже, що не пригадує точно, чи була перевірка, однак коли ми показуємо йому копію документа з його підписом, впізнає його і визнає факт перевірки:
– В 16-му році… Значить була перевірка, які проблеми.
Про перевірку у 2016-му році пригадує і керівник обслуговуючого кооперативу «Рівненська брама» Андрій Савчук. Цьому кооперативу люди заплатили кошти за майбутні квартири. Він також підтверджує, що початковий проект був з недоліками.
– Ми тоді пішли по спрощеній системі. Вони нам дали спочатку декларації. Потім в нас їх забрали. І нам прийшлося робити на весь комплекс.
– А хто це зобов’язав робити? Від кого така вимога? – журналістка.
– ДАБІ. Архбудконтроль.
– Скажіть, будь ласка, а перевірка була – та, що дозволи скасували, у 2016-му році?
– Да-да-да.
– Десь в лютому? 16-го року.
– Угу.
Поліція спробувала перевірити інформацію про порушення на будівництві в інший спосіб. Звернулася в ДАБІ України, щоб та провела на будівництві власну перевірку. Це дало би змогу переконатися, чи згадані інспекторами обласного ДАБІ в заяві порушення мали місце.
Але ДАБІ України не змогла допомогти правоохоронцям. Чому? Бо її на об’єкт не допустили. Хто саме? Той самий посадовець управління капітального будівництва Анатолій Матвійчук, який був присутній при першій перевірці.
За це його оштрафували приблизно на 20 тисяч гривень. Значно меншу суму, ніж якби управлінню довелося платити більше мільйона штрафу. Але після цього УКБ таки зробило нові документи – підвищило клас наслідків до найвищого.
– Ви усвідомлювали що чинили неправомірні дії? – журналістка.
– Звичайно.
– Який у вас був мотив чинити неправомірні дії? Що б більше приховати [правопорушення]?
– А що тут приховувати? От дивіться.
– Клас наслідків.
– Так при чому тут ? Ми вже поміняли!
– Перевірка ж була до того, як поміняли.
– Після того ми скасували всі декларації, провели коригування, збільшили поверховість і, відповідно, клас наслідків зараз – СС3.
– Але ж перевірка була у 16-му році, коли діяла ще попередня декларація.
– Тоді да, да.
Чому ДАБІ України легко відступилася і не домоглася допуску до об’єкту через суд? Ми спробували це з’ясувати. З відповідальним чиновником для розмови нас не зв’язали. Сказали звертатися письмово. Відповідь на інформаційний запит чекаємо досі, хоча строк на відповідь вже минув.
Сьогодні в прес-службі ДАБІ України на телефонний дзвінок нам відповіли, що інформації нам не нададуть, бо не вважають, що це інформаційний запит і взагалі звернення до них має бути на бланку, вважають там, всупереч закону.
«Четверта влада» з цього приводу звернеться до Уповноваженого з прав людини для притягнення до відповідальності посадових осіб ДАБІ України за порушення права на інформацію.
Чий голос на аудіозаписі, – результати експертизи
А тепер повернімося до найцікавішого доказу, про який ми згадали на початку програми. Аудіозапис, на якому чути, як Ігор Мічуда каже своїм підлеглим знищити інформацію про порушення.
Слідчий Олег Подунай вважає, що його недостатньо.
– З приводу конкретно наведених в цьому аудіозаписі саме що стосується схиляння їх до якихось неправомірних дій… Ну, скажімо так. Там прямо не було сказано, що от вам акти, конкретно перечислені, які там конкретно перевірки перечислені.
Мабуть в уявленні поліції така злочинна вимога мала б виглядати так: «Принесіть мені чистий Акт перевірки № 4 ПЛ від 26 лютого 2016 року!».
Але поліція замовила експертизу голосу на аудіозаписі. Та підтверджує, що голос належить начальнику обласної ДАБІ Ігорю Мічуді.
– Фрагментами знову ж таки дійсно підтвердився той факт, що на аудіозаписі наявний голос начальника управління ДАБІ в Рівненській області, – каже Олег Подунай.
Підсумуємо що у нас є на користь гіпотези, що начальник обласної ДАБІ вчинив порушення і приховав результати перевірки будівництва.
По-перше, свідчення інспекторів, які розповідають про перевірку і вимогу Ігоря Мічуди знищити її результати.
По-друге, аудіозапис, який підтверджує їх слова.
По-третє, свідчення фахівців з інших структур, які підтверджують що така перевірка була.
По-четверте, протиправні дії управління капітального будівництва, які не дали провести повторну перевірку.
Які ж аргументи заперечують цю гіпотезу?
Свідчення зацікавлених в уникненні покарання посадовців, включно з Ігорем Мічудою. А також зниклі оригінали документів, які були в Ігоря Мічуди.
Але хіба наявних доказів та аргументів недостатньо, щоб відправляти справу до суду?
Прокурор Рівненської місцевої прокуратури Максим Лозинський, який здійснював процесуальне керівництво у цій справі, вважає, що не достатньо. Бо немає, на його думку, однієї дуже важливої ознаки складу злочину.
– У зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, а саме зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
– В зв’язку з відсутністю в цих діях наслідків, які законом визначаються як реальна пряма майнова шкода. Повинна виражатися в грошовому вигляді. За відсутністю таких наслідків слідчим надана така оцінка і прийняте таке рішення.
А як же майже півтора мільйона гривень штрафу, який міг би потрапити в бюджет?
Прокурор каже, що неотриманий штраф можна оцінювати швидше як упущену вигоду, а не прямі втрати.
– Це має бути виключно пряма шкода, – наполягає Максим Лозинський. – Ось є, наприклад, якісь кошти – ось їх немає внаслідок якихось дій чи бездіяльності службової особи. Інших випадків закон не передбачає.
Ми попросили юриста громадської організації, яка викриває ТОП-корупцію «Центр протидії корупції» Віталія Цокура проаналізувати аргументацію прокурора. Експерт з нею категорично не погоджується. Вважає, що про істотну шкоду в цьому випадку можна і потрібно говорити.
– Законодавець говорить про істотну шкоду, – цей момент юрист підтверджує, але далі каже таке. – Він не уточнює – істотну шкоду якого характеру: моральна, матеріальна, фізична шкода, упущена вигода тощо. Законодавець не визначає жодних обмежень.
– Законодавець формулює об’єкт кримінально-правового захисту в даному випадку таким чином, щоб він був якомога ширшим, з метою захисту прав, свобод чи інтересів будь-яких осіб, держави чи фізичної особи, як юридичної особи.
– Таке твердження прокурора свідчить як мінімум про небажання виконувати покладені на нього обов’язки.
Позиція правоохоронців є досить типовою, каже експерт.
– Мабуть, так думає майже кожен прокурор або будь-який інший правоохоронець, – додає Віталій Цокур. – Це, насправді, проблема більше не законодавства, а проблема сприйняття законодавства і права цими людьми.
– Звісно, коли ти щось крадеш або нанесеш якусь матеріальну шкоду, яку дійсно можна відразу порахувати в грошах, щоб розуміти що ось було майно – і ось воно знищене, то це є очевидним.
– У випадку ж, коли мова, наприклад, про те що, як прокурор каже, упущену вигоду, … у такому випадку український правоохоронець, звичайно, впадає в певний ступор, тому що не розуміє значення справжнього цих об’єктів правового захисту.
Ми намагалися домовитися про зустріч з Ігорем Мічудою, щоб поспілкуватися на цю тему. Однак посадовець категорично відмовився.
– Не було розмови з підлеглими, – наполягає посадовець. – Те, шо ви там туфту понаписували (має на увазі, вочевидь, публікацію дворічної давності з оприлюдненим аудіозаписом – авт.), то йдіть в суд про це розповідать.
(Ігор Мічуда більше року позивається з головним редактором «Четвертої влади» з приводу оприлюднення аудіозапису, який згадується в цій публікації, але сам на засідання суду не з’являється, а справа ще не перейшла у стадію розгляду по суті – авт.)
Ви, певно, запитаєте: а де ж у цій публікації свідчення самих інспекторів, які проводили перевірку і звернулися потім зі скаргою до правоохоронців?
Ми спілкувалися з ними. Після звільнення більшість з них продовжує працювати у будівельній сфері.
Свідчити публічно бояться. Втратили віру, що посадовця покарають. Ось кілька їхніх фраз:
«Він нас не зачіпає, тому ми не будемо свідчити проти нього»;
«Він має всі можливості, щоб не дати нам тут працювати»;
«Ми зробили все можливе: звернулися в НАБУ, ходили на допити в поліцію – і нічого, то який смисл?»;
«Навіть при Януковичу нас не змушували знищувати документи після перевірки».
Вони вважають що поки його товариш – голова Рівненської обласної державної адміністрації, доти і Мічуда очолюватиме ДАБІ.
А також кажуть, що Ігор Мічуда, при бажанні, може посприяти, щоб вони втратили роботу. Озвучимо їхні побоювання словами посадовця управління капітального будівництва.
– Ідеальної будови немає ніде, – каже головний інженер управління капітального будівництва Рівнеради Анатолій Матвійчук. – По-любому можна знайти порушення і, відповідно, скласти протокол про порушення.
Завершимо публікацію цитатою з аудіозапису розмови Ігоря Мічуди з підлеглими.
«Далі всі питання мої і моїх адвокатів. І взагалі мої питання. А там де мої питання, хлопци, а я доведу пацани, ви ж вірите, що я сєбя… Я ж люблю сєбя бл***, **бана в рот. (Сміється)».
Антоніна Торбіч, Володимир Торбіч, «Четверта влада»
Програму і публікацію підготувала Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки «Інтерньюз-Нетворк».
Юридична експертиза розслідування – Інститут розвитку регіональної преси.
