26 листопада голова правління Ощадбанку Андрій Пишний повідомив про перемогу: міжнародний арбітраж прийняв рішення, згідно з яким Росія має сплатити Ощадбанку 1,3 млрд доларів США як компенсацію за втрачені внаслідок окупації Криму активи. Про значення цього рішення для України та про можливість фактичного стягнення з Росії присудженої компенсації Центру журналістських розслідувань розповідає Ірина Мудра, заступник директора Департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення Ощадбанку.
Євген Лешан: Ірино, поясніть, будь ласка, в чому суть рішення трибуналу?
Ірина Мудра: 26 листопада 2018 року Ощадбанк отримав остаточне рішення, винесене міжнародним комерційним арбітражем на користь Ощадбанку від Російської Федерації за втрату активів в Автономній республіці Крим. Суть рішення полягає в наступному: трибунал вирішив, що має юрисдикцію розглядати цей спір – тобто, що є компетенція в трибуналу для розгляду спору. Трибунал прийняв рішення, що Росія порушила умови договору між Кабінетом міністрів України та Російською Федерацією про захист інвестицій. Трибунал прийняв рішення щодо повної компенсації збитків, яких зазнав Ощадбанк в результаті втрати активів. Це є резолютивна частина рішення трибуналу.
Євген Лешан: Що означає це рішення для України?
Ірина Мудра: З точки зору міжнародного права це є безпрецедентне рішення. В історії міжнародної юридичної практики такого рішення немає. Є аналогічні, але трошки інші за правовою суттю. Для України це чергове підтвердження того, що міжнародна юридична спільнота не визнає незаконної окупації, анексії кримського півострову. Це ще одне підтвердження того, що Росії в кінці кінців не вдасться уникнути відповідальності.
Євген Лешан: Росія вже заявила, що не визнає рішення міжнародного арбітражу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі – чому Гаага, до речі, якщо трибунал в Парижі? На думку Міністерства юстиції Росії, арбітраж не має юрисдикції для розгляду цієї справи. Тому Росія не платитиме. Які ваші дії?
Ірина Мудра: Щодо Гааги – даний спір був розглянутий арбітражною інституцією ad hoc, яка діяла на виконання права Комісії ООН з прав міжнародної торгівлі. Даний процес адміністувався постійним арбітражним трибуналом, розташованим в Гаазі.
Щодо відмови Росії – так, є офіційна позиція Москви, яка полягає в тому, що Росія не визнає винесеного рішення, оскільки вважає, що в трибуналу не було юрисдикції. Проте ми маємо норми міжнародного права, які визнає весь світ, і трибунал відповідно до цих норм прийняв рішення, що в нього є юрисдикція.
Євген Лешан: То як ви візьмете ці гроші?
Ірина Мудра: Звісно, Росія не збирається виконувати добровільно це рішення. Існує досить великий перелік міжнародних інструментів, які можуть забезпечити стягнення коштів на користь позивача. Таким інструментом є можливість пошуку та звернення стягнення на активи Російської Федерації, активи, які є державною власністю. Тут слід бути дуже акуратними, тому що в багатьох країнах державна власність Російської федерації має імунітет. Тут ретельно треба буде підходити до юрисдикції. Ми зараз питання детально аналізуємо, але такий варіант є, і його відкидати не можна. Ще один варіант: “Ощадбанк” у відносинах з боржниками Російської Федерації, де Росія є стороною-кредитором, може заявити до суду щодо заміни сторони-кредитора і таким чином стати замість Росії кредитором у відносинах з іншими контрагентами. Також є варіант стягнення на комерційне майно державних підприємств Російської Федерації.
Євген Лешан: Які саме активи банк втратив в Криму?
Ірина Мудра: Потрібно сказати, що суд повністю задовольнив заявлені вимоги щодо втрачених активів. Втрачені активи складалися з нерухомого майна – приміщень, будівель, обладнання, – рухомого майна, устаткування. Тобто, все те, що фізично знаходилося на території Автономної республіки Крим. Так і активи третіх осіб, які були на зберіганні у банку – а це золото та валютні цінності, які банк зберігав на виконання певних доручень Служби безпеки України. Це і втрачений бізнес, і гудвіл. І загалом вартість, яку було присуджено до компенсації Російській Федерації, становить біля 1,3 млрд доларів США.
Євген Лешан: Один з епізодів привласнення Росією ваших активів – це викрадення зі сховища Ощадбанку певної кількості золота та грошових коштів під керівництвом колишнього “першого віце-прем’єра” Криму Рустема Теміргалієва. Чи притягнутий хтось до відповідальності та чи вдалося вам повернути ті цінності?
Ірина Мудра: Це дуже непроста історія. Це був розбійницький напад так званих “зелених чоловічків” під головуванням Теміргалієва. Були ініційовані кримінальні справи щодо цих персоналій, але їхню подальшу долю я не відслідковувала і не можу коментувати, але я більш ніж впевнена, що відповідальності ніхто не поніс. Загальна сума викрадених цінностей, які становили і грошові кошти, і валютні цінності, і золото – біля 30 млн доларів США. Ця сума була повністю включена в розмір збитків, які були заявлені до відшкодування, і повністю задоволена судом.
Євген Лешан: Хтось із ваших співробітників виїхав на материк після анексії та припинення роботи Ощадбанку в Криму?
Ірина Мудра: Після того як приміщеннями банку заволодів російський банк РНКБ, деякі співробітники, які не мали можливості виїхати, чи не мали тут родичів, чи не бажали виїжджати, вони залишилися в Криму. Хтось залишився працювати в РНКБ, хтось пішов. Але дуже багато співробітників переїхало на материкову частину, і банк їх усіх працевлаштував – зараз вони працюють в банку.
