Екс-голова Апеляційного суду Криму Валерій Чорнобук – підозрюваний у державній зраді за те, що у 2014 агітував суддів у окупованому Криму служити РФ, читав їм лекцію про конституцію РФ , переконував, що це не є зрадою присязі. І все це на камеру Центру журналистских расследований. 3 листопада 2019 він був нарешті затриманий. Слідство тривало до 7 червня, а в понеділок, 10 червня, Київський апеляційний суд скасував ухвалу Голосіївського райсуду Києва про продовження строку тримання під вартою колишньому голові Апеляційного суду. Що відбулося?
Про ситуацію з Чорнобуком розповів програми «Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань) Микола ІВАНЕЦЬ, перший заступник прокурора АРК, з яким детально розібрали ситуацію із звільненням з-під варти екс-голови Апеляційного суду Криму.
Валентина Самар: Цю тему ми ведемо з 2014 року, оскільки саме на відеозаписах Центру журналістських розслідувань, на інтерв’ю Сергія Мокрушина і побудовані головні докази у цій справі.
Отже, для початку нагадаю, що Валерій Чорнобук підозрюваний у державній зраді за те, що у 2014 агітував кримських суддів служити Росії, читав їм лекцію про Конституцію РФ, переконував, що це не є зрадою присязі — і все це на камеру ЦЖР. Але справа його не рухалася до минулого року, поки Генеральна прокуратура не передала її до прокуратури АРК. І в листопаді 2018-го року Чорнобук нарешті був затриманий. Досудове слідство було закінчене 7 червня, а 10 червня Апеляційний суд міста Києва звільняє з-під варти підозрюваного у державній зраді, людину, яка переховувалася від слідства. Що трапилося?
Микола Іванець: Я хотів би повернутися трошки назад. 11 липня 2018-го року Чорнобуку було вручено підозру належним чином і 16 липня він був оголошений в розшук. Три місяці йшла робота щодо встановлення його місцезнаходження. 3 листопада 2018-го року він був затриманий та 5 листопада була обрана міра запобіжного заходу — взяття під варту. Протягом всього періоду слідства ми чотири рази йшли в суд щодо продовження строків тримання під вартою, у зв’язку з тим, що виникала необхідність в дослідженні нових доказів, призначення експертиз. Всі ці чотири рази сторона захисту подавала свої заперечення на рішення місцевого суду до апеляційного суду, і ці заперечення розглядалися в апеляційному суді.
Неодноразово ставилися питання, що він є адвокатом, хоча в ході перевірки і виконання слідчих дій таких даних не було встановлено, тільки аж 27 грудня Чорнобук написав заяву в спілку адвокатів Дніпропетровської області і було таке рішення, що він з цього часу став адвокатом, тобто, вже будучи під вартою.
фото: investigator.org.ua
Хотілося б сказати також про те, що, виконуючи всі слідчі дії, експертизи і продовжуючи терміни досудового розслідування, в апеляційному і місцевому суді також ставили питання щодо його статусу судді Дніпропетровського апеляційного суду. Ці доводи судами, як місцевим, так і апеляційним, не приймалися.
Ми знаємо про те, що 29 листопада Верховний суд України прийняв рішення про скасування рішення Верховної Ради від 2016-го року, яким Чорнобук звільнений з посади судді як особа, яка порушила присягу судді. Цього ж дня на офіційному сайті Верховного суду з’явилося повідомлення, що інформація про поновлення на посаді судді Чорнобука не відповідає дійсності, що це рішення не є підставою для його поновлення на посаді, і що йому необхідно звернутися до Вищої ради правосуддя (ВРП). На сьогодні такого звернення немає. А всі матеріали, що знаходилися у Верховній Раді, були перенаправлені у Вищу раду правосуддя у зв’язку зі зміною закону, коли Вища рада юстиції стала Вищою радою правосуддя. Змінилася процедура як призначення, так і звільнення суддів, адже звільнення суддів тепер відноситься до компетенції виключно ВРП.
Вища рада правосуддя 23 травня повинна була розглядати питання щодо Чорнобука, в порядку денному було зазначено, що його викликають як громадянина Чорнобука, і розглядалося питання щодо рішення ВРП від 2016-го року про його звільнення з посади судді Дніпропетровського апеляційного суду.
Також, можу навести приклад із практики, що деякі судді, яких було звільнено із займаних посад постановою Верховної Ради від 29.09.2016 року, та по яких згодом Верховний суд прийняв рішення про скасування вказаної постанови, зверталися до адміністрації судів із заявами про поновлення їх на посаді. Адміністрація судів, в свою чергу, відмовила їм у поновленні на посаді. Після цього судді зверталися до Окружних адміністративних судів, які відмовляли позивачам у поновленні на посаді судді.
При цьому наявність рішення Верховного суду, яким скасовано постанову ВРУ про звільнення судді із займаної посади, не є підставою для прийняття головою суду рішення про поновлення судді на посаді, оскільки це не входить до його повноважень.
Крім того, після скасування Верховним судом постанови Верховної Ради від 29.09.2016 “Про звільнення судді Чорнобука”, останній не скористався своїм правом звернення до Верховного суду для встановлення способу або порядку виконання судового рішення, що передбачено ст. 378 КАС України. Хоча вказана процедура поновлення чітко відображена у практиці окружних адміністративних судів.
Що стосується Чорнобука, хочу зазначити, що він не звертався до голови Апеляційного суду Дніпропетровської області із заявою про поновлення його на посаді судді. Більше того, він також не звертався до Вищої ради правосуддя із заявою про поновлення.
Валерій Чорнобук, єкс-голова Апеляційного суду Криму фото: Бюро судової інформації
Валентина Самар: Тобто у травні ВРП не розглядала це питання?
Микола Іванець: Не розглядала, і Чорнобук із заявою не звертався. Крім того, за повідомленням суду Дніпропетровської області, станом на 5 травня заяви Чорнобука про його поновлення на посаді судді немає.
Валентина Самар: Чим же тоді керувався Апеляційний суд міста Києва, який прийняв аргументи захисту і погодився з тим, що Чорнобук все-таки мав статус судді, що була порушена процедура його затримання тощо?
Микола Іванець: 7 червня ми направили повідомлення про завершення досудового розслідування, оцінивши те, що всі докази по кримінальному провадженні зібрані, і надали захисту доступ до матеріалів кримінального провадження. А 10 числа Апеляційний суд виніс таке рішення. Він надав нам тільки резолютивну частину ухвали про те, що він скасовує рішення слідчого судді Голосіївського суду про продовження строку тримання під вартою і відмовляє у задоволенні клопотання слідчого.
Які мотиви зміни запобіжного заходу? Нам вони невідомі, офіційно ми їх не знаємо, ми їх не отримували і нічого не можемо у зв’язку з цим сказати.
14 червня буде повний текст ухвали, і ми тоді будемо розуміти, які можуть бути підстави. Ми кожен раз у поданні, у своєму клопотанні говорили про всі ризики, тому що особа знаходилася у розшуку, що це особливо тяжкий злочин. Крім того, стаття 111 ККУ ( Державна зрада) не передбачає альтернативної міри запобіжного заходу, тільки арешт.
З урахуванням того, які будуть мотиви в цій ухвалі, ми вже будемо розуміти, як нам далі рухатися.
Валентина Самар: 11 червня пан Чорнобук за повісткою слідчого прокуратури з’явився до прокуратури АРК разом зі своїм адвокатом і розпочав знайомитись з матеріалами досудового розслідування своєї справи. Які терміни в нього є, щоб ми розуміли, коли ця справа нарешті дійде до суду? Чи є надія, що він буде справно ходити і читати кожного дня?
Валерій Чорнобук з адвокатом в прокуратурі АРК, 11.06.2019 Фото: investigator.org.ua
Микола Іванець: Він приходив, і у зв’язку з тим, що він виконує вимоги слідчого, слідчий його не обмежував у термінах знайомлення, наприклад, 11 червня він ознайомився із першим томом кримінального провадження. Законодавство не встановлює якийсь вичерпний термін для ознайомлення, тобто слідчий сам на його розсуд з урахування тих реалій, які є, визначає терміни чи може звертатися до суду для обмеження терміну ознайомлення.
Валентина Самар: Яка в цілому позиція прокуратури АРК у зв’язку із цим рішенням Апеляційного суду?
Микола Іванець: Коли ми отримаємо повний текст ухвали, тоді ми зможемо висказати свою позицію.
Валентина Самар: Ми подивилися, звичайно, які саме судді виносили рішення про звільнення Чорнобука з під арешту. Головуючий колегії – суддя Денис Масенко, відомий по таких резонансних справах як скасування дозволу на затримання Юрія Іванющенка (“Єнакієвського”), що сприяло в подальшому зняття його з міжнародного розшуку. Тоді Масенко був у колегії, яку очолював Олег Присяжнюк, який є і в колегії у справі щодо скасування запобіжного заходу Чорнобуку. Також Денис Масенко засвітився у розгляді питання про зміну запобіжного заходу Геннадію Корбану, він був у колегії, яка розглядала скаргу на арешт екс-голови ДФС Романа Насірова. За даними “Наших грошей”, Масенко безкоштовно проживає із сім”єю у квартирі площею 100 квадратних метрів, яка належить третій особі. Тобто в журналістських розслідуваннях і в моніторингах громадських організацій Денис Масенко асвітився не з гарного боку. Тому можна дозволити собі версію, що в даній ситуації могли бути і зовсім не правові підстави для прийняття такого рішення колегією суддів. Це моя особиста версія і я її не проситиму вас її коментувати.
Отже, з Чорнобуком ми поки закінчили. Але крім нього у державній зраді підозрюється багато фігурантів з Криму. Поза тим, поки що немає жодного обвинувального вироку?
Микола Іванець: По Василю Ганишу є.
Василь Ганиш у суді, 15 листопада 2018 р Фото: RFE/RL
Валентина Самар: Так, і це єдиний за ці п’ять років обвинувальний вирок. А як справи із кримськими топ-колаборантами? Такими як Наталя Поклонська, якій тепер інкримінується і воєнний злочин за 438 статтею ККУ у зв’язку із «справою 26 лютого» і з забороною діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Цікавить, як справа Сергія Аксенова, адже там не тільки державна зрада, але є й епізод по «Артеку». Також справа по Константинову. Як скоро ці справи дійдуть до суду?
Микола Іванець: Можу сказати, що прокуратура АРК протягом фактично трьох років до судів направила 94 кримінальні провадження тільки по статті 111 – державна зрада. З них 66 осіб – це депутати Верховної Ради Криму, які приймали ті всі чотири рішення. І відносно інших осіб, справи яких направлялися до суду органами поліції та СБУ.
Якщо говорити про злочини проти основ національної безпеки, то таких справ закінчено всього 106.
Що стосується Поклонської та Аксенова, там кримінальне провадження за статтею 111 – зрада, і розслідується Генеральною прокуратурою. А щодо військових злочинів, то вони розслідуються прокуратурою АРК. Докази збираються, розслідування йдуть, по завершенню розслідування будуть прийняті кінцеві законні рішення щодо розгляду цих кримінальних проваджень.
Сергій Аксенов, Володимир Константинов, Наталія Поклонська Фото: УНИАН
Валентина Самар: Ми маємо новину, пов’язану із затриманням. 11 червня на адмінкордоні з Кримом затриманий черговий член, як повідомляється, «самооборони Криму», але я поспорю, все-таки він член «самооборони Севастополя». Його звати Степан Ризуник. Прокуратура не називає прізвища, але Центр журналістських розслідувань його називає. Степан Резуник разом із своєю дружиною Іриною був членом незаконного збройного формування «самооборона Севастополя», має нагороди від начальника Генштабу РФ Рослякова. Про ці незаконні формування ми багато писали, знімали і показували. В одній із серій «Шуцмани Путіна» ми писали про «самооборону Севастополя», про їхні «подвиги», які вони вчиняли. Скільки ми на сьогодні маємо справ по незаконних збройних формуваннях Криму і Севастополя?
Микола Іванець: Ми направили до суду вісім кримінальних проваджень, шість — у минулому році і два обвинувальних акти — у цьому. Слідство триває по встановленню таких осіб і зібранню всіх рішень, приймаються законні рішення про направлення до суду для прийняття відповідних рішень.
Степан Резуник (справа)
Валентина Самар: Повільно, але справи рухаються, і буквально цього тижня ми бачимо, що продовжено запобіжний захід екс-міністру охорони здоров’я Криму Петру Михальчевському – тримання під вартою ще на 60 діб. Я так розумію, це вже до закінчення слідства, так?
Микола Іванець: Так.
Валентина Самар: І 11 червня закінчили оголошувати обвинувальний акт у справі Вишинського, і він йде там не один, по цій справі проходить кілька людей, правильно?
Кирило Вишинський у Апеляційному суді Херсонської області, 1 червня 2018 р Фото: investigator.org.ua
Микола Іванець: Триває судове засідання, на наступному судовому засіданні буде визначений порядок дослідження доказів, тобто процес йде.
Валентина Самар: Більшість “кримських справ” ведуться за спеціальним розслідуванням, заочно. Чи бачите ви якісь законодавчі проблеми, які потрібно негайно вирішити для того, щоб ці розслідування були активнішими і винні були притягнені до відповідальності?
Микола Іванець: Тривалий час, який йде на те, щоб ми отримали спецрозслідування, і тривалі процедурні питання заважають більш швидкому і оперативному вирішенню питань по суті.
Крім того, є деякі питання, які стосуються належного повідомлення особи про вручення підозри, тобто — яким чином повідомляти. Ми думаємо над цим і шукаємо шляхи, щоб особа була належним чином повідомлена. Адже суди, приймаючи справу до розгляду, обов’язково звертають увагу на те, чи повідомлена особа належним чином, чи не повідомлена. У зв’язку з тим, що в нас зараз немає поштового спілкування із територією Криму, є деякі складності із Росією в таких відносинах. Це є значною проблемою, яку треба вирішувати.
