У 2016 році в мережі інтернет з’явився архів листування Владислава Суркова – помічника президента Росії. В архіві близько двох тисяч листів, більшість з яких це рутинні переписки. Проте так само на пошту Суркова приходили й інші листи, наприклад з методами дестабілізації політичного життя в Україні. Головна редакторка англомовної платформи Euromaidan Press Аля (Олександра) Шандра та член парламенту Великої Британії Роберт Сілі проаналізували всю отриману інформацію, а за результатами дослідження створили видання «Surkov Leaks: Внутрішня кухня гібридної війни Росії проти України», українську версію якого Шандра презентувала в Українському кризовому медіацентрі.
Гібридна війна – термін, який останнім часом асоціюється саме з конфліктом Росії проти України і чітко демонструє, що військова активність є лише одним елементом зі спектру інструментів великої продуманої стратегії. Поширення дезінформації, шпигунство, підроблені документи, залучення політичних сил, збір компромату, вбивства – тільки мала частина методів, які Росія використовує проти України.
Базуються дії Росії на так званому методі рефлексивного управління, який виник ще за часів «холодної війни». Коли на противагу своєму багатому противнику США, менш забезпечений Радянський Союз діяв хитрістю.
«Метод рефлексивного управління – це такий прийом військовий, який допомагає перемагати хитрістю. Він полягає в тому, що ти втручаєшся в світобачення свого ворога і змінюєш його світобачення таким чином, щоб ворог сам прийняв рішення на свою поразку», – говорить Аля Шандра.
Аля (Олександра) Шандра, головна редакторка англомовної платформи Euromaidan Press Фото: investigator.org.ua
І доказом цьому є зламані в 2016 та 2017 роках електронні листи, які належать «сірому кардиналу» російської влади – раднику президента РФ Владиславу Суркову, який має великий вплив на прийняття рішень в Кремлі.
Владислав Сурков – народився 21 вересня 1964 року в селі Солнцево Липецької області. Вступив до Московського інституту сталі і сплавів, який він так і не закінчив. Подібна історія була і з навчанням на режисерському факультеті Московського інституту культури, в якому він затримався лише до третього курсу. Проте, не дивлячись на те, що з навчанням у Суркова не склалося, це не завадило стрімкому розвитку його політичної кар’єри. Вже у 1999 році він працював помічником голови адміністрації президента РФ Олександра Волошина, пізніше заступником керівника адміністрації за часів президенства Дмитра Медведєва.
Сурков стояв біля витоків виборчого блоку «Єдність», який посів друге місце на виборах в Держдуму в 1999 році, а також керував створенням партії «Єдина Росія». У 2004 році став помічником на той час прем’єр-міністра РФ Володимира Путіна та керував апаратом уряду Росії. А ще Сурков був помічником президента Росії з питань розвитку Абхазії і Південної Осетії, окупованих РФ у Грузії, а також був куратором так званих «ДНР» та «ЛНР», створених за допомоги Росії на окупованому українському Донбасі. Він також нагороджений орденом «За вірність обов’язку», заснованим «владою» окупованого Росією Криму. І відповідно до інформації зі зламу пошти – є головним технологом розроблення планів федералізації України.
«Стратегії, які застосовувалися і продовжують застосовуватися в Україні, спрямовані на досягнення цієї м’якої федералізації були дуже добре таргетовані. І вони були заточені під ті локальні цільові аудиторії, на яких вони були спрямовані. Тобто, на Донбасі це була ідея особливого економічного статусу, ідея порто-франко в Одеській області, навіть ідея особливої екологічної зони в Запоріжжі», – вказує Олександра Цехановська, старший аналітик групи аналізу з гібридних загроз Українського кризового медіацентру.
Олександра Цехановська, старший аналітик групи аналізу з гібридних загроз Українського кризового медіацентру (справа) Фото: investigator.org.ua
Злам, завдяки якому відкрито доступ до електронних листів Суркова, здійснила спільнота українських хактивістів під назвою Український Кіберальянс. Перед тим, як листи були викладені трьома частинами в загальний доступ у мережі Інтернет, їх проаналізувала інша група, InformNapalm та добровільне об’єднання журналістів-розслідувачів.
Аналіз електронних листів першого, другого та третього пакетів зламу Суркова, створений Алею Шандрою та Робертом Сілі, розкривають роль російських та українських політиків у кремлівському плані захоплення України. Самі автори аналізу повністю впевнені в достовірності отриманої інформації.
«Перш за все це об’єм інформації, тобто величезна кількість просто буденної, рутинної роботи, між якими вкраплена більш компроментуюча інформація, це неможливо сфабрикувати. Друге, там є листи про події, які відбувалися, які неможливо було знайти ніде. Наприклад, скани паспортів, інформація про події, які відбувалися, фотографії, відео. Окрім того, заголовки листів, які переглядали цифрові аналітики і зазначили, що все там цілком достовірно»,- запевняє Аля Шандра.
У зливах представлена вся політично-підривна діяльність, якою займався Сурков. Туди увійшов і проект по Донбасу і невдала спроба створити на його окупованій території так звану «Новоросію».
«Одна цікава річ пов’язана з тим, що не вдався проект «Новоросія» і здавалося, що це говорить про хибність, помилковість підходів. Так, дійсно, вони помилилися. Вони просто перенесли кальку Криму на кальку південного сходу, як вони говорили, і думали, що ефект буде такий самий. Але якщо почитати Суркова, він пише: не треба боятися помилок. Це до того веду, що Росія не зупиниться на цьому, навіть якщо нароблять ще помилок», – розказав Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» (справа) Фото: investigator.org.ua
При цьому, не дивлячись на певні промахи, Росія продовжує впливати на українське суспільство. І робить вона це за допомогою ЗМІ, політиків та прихильників ідеї «русского міра», які залишаються в Україні головними інсайдерами для країни-агресора.
«Про слабкі сторони України є там лист Павла Бройди. Він протягом декількох сторінок розписує слабкості південно-східних областей, які може використати Сурков. Це, власне, відсутність сильної державної влади, наявність тіньових вертикалей влади. Друге, це те наскільки Кремлю були доступні різні операції за гроші. Про «джинсу», яку дуже легко можна було проплатити. Про телеканали, які могли зробити сюжет. Окрім того, продажність політиків. Наприклад, в Дніпропетровській області така пропозиція була надіслана Суркову – замість того щоб знаходити депутатів на якісь точкові акції, можна сформувати групи впливу в обласній раді, яка постійно буде діяти», – розказує Аля Шандра.
На сьогоднішній день злам сурковської пошти є найбільшим витоком інформації про вищих посадовців Кремля і зсередини показує стратегії гібридної війни в Україні. Проте Сурков не єдина людина, яка має відношення до рішень Кремля щодо України. Тому – очікуємо нових зламів та викриттів.
Сюжет Ольги Махинько, Центр журналістських розслідувань:
