Видимість конкуренції російських та кримських підприємств за підряди на будівництво та реконструкцію дорожнього господарства окупованого півострова остаточно розвіяно. Єдиним підрядником на всі дорожні роботи впродовж п’яти років на безконкурсній основі призначено московське Акціонерне товариство «Центродорстрой». Рішення ухвалювалось у Москві, на рівні Козака – Путіна. Між тим «Центродорстрой» ризикує стати у чергу на внесення у санкційні списки – слідом за АТ «ВАД», що будує трассу «Таврида» і минулого року потрапило під санкції США, ЄС та РНБО України разом зі своїм директором-співзасновником Валерієм Абрамовим.
Контракт з АТ «Центродорстрой» (АТ ЦДС) як єдиним підрядника ремонту усіх кримських доріг набуде чинності 1 січня 2020 року і триватиме до 2024. Сума контракту наразі не розголошується.
Народу пояснюють, що рішення про єдиного підрядника значно спрощує життя: відпаде потреба у тривалих конкурсних процедурах, гроші з цільових бюджетних програм плавно тектимуть у засіки АТ ЦДС, а воно, не зволікаючи, перетворить їх на нові дороги.
«З 1 січня ні торгів, ні конкурсних процедур не треба буде. В рамках фінансування відразу проект виконують, відразу роботи. Буде держзавдання на всі 5 років. До 2024 року визначено єдиного виконавця з робот, далі він буде місцевий субпідряд дивитися, але відповідати централізовано буде велика компанія», – пояснює «глава Криму» Сергій Аксенов.
Однак простота, як кажуть росіяни, гірше крадівства. Розпорядження дорожніми мільярдами на безконкурсній основі може втратити будь-яку прозорість. Із заяви Аксенова виходить, що функція розподілу бюджетних коштів гігантського держзамовлення перейде до ЦДС, а насправді – до тих, хто його курує у Москві, вони й обиратимуть субпідрядників – безпосередніх виконавців робіт. Логічно припустити, що кримські окупаційні чиновники та їхні рідні бізнеси у цій схемі тепер перемістяться до нижньої ланки і зможуть лише сподіватись на субпідряди, які не зацікавлять брянських чи вологодсько-пітерських будівельників.
Звідки взявся «Центродорстрой»
Нинішнє АТ «Центрдорстрой» веде свою історію ще з 1956 року, коли на базі Дорожньо-будівельного корпусу Збройних сил СРСР було створене Управління будівництва Московської кільцевої автодороги. Сьогодні це один з лідерів будівництва доріг та аеропортів в Росії.
На рахунку ЦДС – більше 4 тис. кілометрів доріг, сотні мостів та шляхопроводів. Компанія будувала чи реконструювала усі аеропорти Москви, петербурзький аеропорт «Пулково», калінінградський «Храброво», а також аеропорти в Калузькій області та містах Єйськ та Іваново. Єйський аеропорт, до речі – подвійного призначення, його оператор – Військово-морський флот РФ, а використовують його як військово-морська авіація Росії, так і ВКС РФ.
Просто зараз компанія зайнята реконструкцією льотної зони в московському аеропорті «Домодєдово» та аеропортового комплексу в Челябінську, й веде з десяток проектів з будівництва й реконструкції дорожніх об’єктів.
Серед них – і дорога Сімферополь-Євпаторія-Мирний, яка обгинатиме аеропорт Сімферополь з півдня і сполучатиметься з трасою «Таврида». За даними «Служби автомобільних доріг Республіки Крим», вартість робіт по контракту становить 8,08 млрд рублів. Крім того, у серпні цього року ЦДС отримало замовлення на ремонт дороги Саки-Орловка сумою контракту 758,7 млн. рублів.
Загалом же «Центрдорстрой» був постачальником у 69 державних контрактах на загальну суму понад 56 млрд рублів.
Кому ж належить цей шляхобудівельний монстр?
За даними російського держреєстру, засновниками акціонерного товариства «Центрдорстрой» були російський бізнесмен Володимир Арутюнов (нині покійний) і Об’єднання юридичних осіб «Депозитарно-розрахунковий союз» або «ДРС». Також серед засновників ЦДС значиться АТ «Інвестиційна фірма Олма», яка також є засновником «Депозитарно-розрахункового союзу». А ще одним засновником «ДРС» значиться ІК «Тройка диалог» – потужна інвестиційна компанія Рубена Варданяна, що нажилася ще на ваучерній приватизації в РФ у 90-х, а в 2012 році інтегрувалася у структуру Сбербанку і отримала назву Sberbank CIB. Паралельно з цією діяльністю «Тройка диалог» створила мережу офшорних компаній, через які, за даними розслідування OCCRP, з 2006 по 2011 рік було проведено 4,5 мільярди доларів. Серед їх клієнтів – і друг Путіна, віолончеліст Сергій Ролдугін.
Кому «Центродорстрой» належить сьогодні? За документами, оприлюдненими АТ ЦДС на порталі «Центр розкриття корпоративної інформації», 22,8% статутного капіталу Товариства належать Петру Ольховському, який з липня 2011 року займає посаду генерального директора.
Ольховський родом із російської Брянщини, як і всі інші члени Ради директорів АТ. Перед тим, як очолити компанію, керував її структурними підрозділами. До Ради директорів АТ ЦДС входить Олексій Петрович Ольховський, заступник гендиректора з економічної та інформаційної безпеки – ймовірно, син Петра Ольховського. Він у компанії з 2011 року, а до того 13 років служив в органах внутрішніх справ РФ. У статутному капіталі АТ син гендиректора має частку у 8,7 %. Цікаво, що місцем народження Олексія Ольховського вказано український Харцизьк Донецької області (нині окупований).
У фінансовому звіті АТ за 2018 рік власниками часток уставного капіталу товариства також вказані Ігор Куров (28,13%), Наталя Орлова (29,88%) та Володимир Татарінов (5%).
Очолює Раду директорів АТ ЦДС Ігор Куров, представник брянської чиновницько-бізнесової династії, а за сумісництвом віднедавна – ще й президент «Федерації настільного тенісу Республіки Крим».
Ігор та його батько Анатолій Куров – депутати Брянської обласної думи від партії «Единая Россия». Куров-старший є найбагатшим депутатом області із 233,8 млн рублів доходу у 2018 році, а Ігор Куров задекларував дохід у 129 млн рублів, посівши друге місце у рейтингу.
Анатолій Куров до 2014 року теж входив до складу Ради директорів АТ ЦДС, як і ще один Куров – Максим Анатолійович. Натомість зараз у складі Ради директорів, затвердженому у квітні 2018 року, крім Ігоря з’явився ще один Куров – Ілля Анатолійович.
П’ятий член Ради директорів ЦДС – Володимир Татаринов, керівник декількох брянських компаній, зокрема й ТОВ «Лідер», яке у 2014 році викупило в Федерального агентства з управління державним майном РФ останні 25% акцій АТ ЦДС, що утримувались державою.
Але «ефективного контролю» над «Центродорстой» російська держава не втратила, бо в неї є достатньо дієвий інструмент впливу – кредитування.
Фінансова звітність АТ ЦДС свідчить, що компанія закредитована по самі вуха. І це одна із вірогідних відповідей на питання: чому така крупна та успішна компанія, яка у минулі роки мала вигідні підряди не лише в Росії, а й за кордоном ( приміром, з будівництва чотирисмугових автомагістралей протяжністю 150 км на шоссе Делі-Калькутта, що фінансувався Світовим банком), ризикнула працювати у токсичному Криму, ставлячи під загрозу потрапляння під західні санкції і саму компанію, і її керівника – співвласника.
Примітно, що укладення нових додаткових угод з державними російськими банками та відкриття нової кредитної лінії прийшлося саме на момент кримського злету ЦДС.
На кінець 2018 року, як свідчить фінансовий звіт АТ, «Центродорстрой» мав сім відкритих кредитних ліній. А саме:
- в Росдорбанку – кредитну угоду з лімітом у 400 млн. рублів;
- з ВТБ кілька кредитних угод з лімітом у 300 та 700 млн. руб., та генеральна угода про надання банківських гарантії на 7 мільярдів руб.;
- в Сбербанку РФ м.Брянська – угода про надання банківських гарантій на 3 млрд. руб;
- в РНКБ – кредитна лінія на 500 млн.руб. на фінансування зобов’язань за контрактом та угода на надання банківських гарантій на 2,5 млрд. рублів.
У липні 2019 збори акціонерів АТ дали згоди на додаток до Угоди з РНКБ про надання банківських гарантій на суму у 3,5 млрд. рублів та на отримання відновлюваної кредитної лінії з лімітом у 2,5 мільярди рублів.
Крім того, говориться у звіті, у березні 2019 року банком ВТБ відкрита нова кредитна угода на забезпечення зобов’язань ЦДС (на формування внесків на участь у торгах/тендерах) з лімітом у 500 млн. руб.
У червні 2019 збори акціонерів АТ також затвердили додаткову угоду до кредитного договору з банком ВТБ від 2017 року, в якій подані дані про 13 державних контрактів, за якими «Центродорстрой» виконує ремонт доріг. Юрій Смєлянський, економічний експерт Фонду «Майдан закордонних справ» допускає, що таким чином банк переконують у платоспроможності позичальника.
«Можна припустити, що у 2019 році, маючи потребу в додаткових грошових ресурсах для виконання робіт, акціонерне товариство було змушене скористатися наявною кредитною лінією ВТБ і збільшити свою кредитну заборгованість перед банком, а, відтак, мало надати додаткові гарантії виконання кредитних зобов’язань. Суть рішення акціонерів, ймовірно, – у використанні укладених контрактів на виконання робіт, що фінансуються із федерального бюджету або іншого бюджету, наприклад, м. Москва, як гарантій банку. Оскільки контракти з оплатою коштами бюджету вважаються безризиковими, подібні контракти можуть розглядатися як гарантія виконання кредитних зобов’язань. Враховуючи, що дана компанія працює у «зоні ризику» – в підсанкційному Криму, я б не виключав, що ВТБ отримав відповідну вказівку «згори».
І куди ж тепер без санкцій?
ЦДС на корпоративному сайті стверджує, що стверджує, що використовує більше 360 одиниць сучасної спеціалізованої дорожньо-будівельної техніки та автотранспорту від провідних світових і російських виробників. Зокрема, це холодний ресайклер WR2500 SK (Wirtgen, Німеччина), бетоноукладні машини та комплекси Gomaco (США), техніка Hydrog (Польща), Metso (Фінляндія) – загалом понад 20 всесвітньо відомих брендів дорожньої та будівельної техніки.
На сайті ЦДС демонструє виробниче обладнання, яке використовує при реконструкції та будівництві доріг: німецькі асфальтобетонні заводи марок Teltomat, Ammann, Benninghoven, цементобетонні заводи – бельгійський Compacta та німецькі Stetter та Euromobil Fest.
Звісно ж, усе це обладнання та техніку мало закупити, їм потрібен сервіс та постійне постачання запчастин та витратних матеріалів. Представники ЦДС в інтерв’ю говорять про 200 одиниць техніки, задіяних на прокладанні дороги Сімферополь – Євпаторія – Мирний. Однак бізнесова діяльність у Криму підпадає під обмежувальну дію секторальних санкцій Заходу, зокрема, й у частині поставок обладнання та технологій у сфері транспорту.
У сюжеті інформагенції «Кримінформ» представник ЦДС детально розповідає про технологію виробництва якісного асфальту для Євпаторійської траси заводом «Teltomat-180» (Німеччина), який змонтовано у Сімферополі.
«Асфальтобетонний завод «Teltomat-180» був змонтований спеціально для забезпечення об’єкту – будівництва і реконструкції траси Сімферополь-Євпаторія-Мирний асфальтобетонною сумішшю», – каже співробітник «Центродорстрою» Євген Гармаш.
На зйомці будівництва траси спостерігаємо роботу асфальтоукладника VÖGELE, виробництва німецької Wirtgen Group.
Ймовірно, що після того, як з січня запрацює монопольний контракт на будівництво усіх доріг в Криму – кількість західної техніки, задіяної «Центродорстроєм» на окупованих землях, зросте у кілька разів. Цікаво, чи зрадіє керівництво Caterpillar, JCB, Gomaco, Wirtgen, Mercedes-Benz та інших гігантів машинобудування, з’ясувавши, що вони постачають та обслуговують техніку на підсанкційній території?
Ситуація може стати ще більш токсичною для західних компаній, якщо до санкційних списків буде додано й саме АТ «Центродорстрой» та пов’язані з нею особи, задіяні на роботах у Криму. ЦДС вже пустила там коріння – на окупованій території створені три відокремлені підрозділи: «Крим» у смт Аерофлотське, «Крим Родниково» та «Крим Скворцово» в однойменних селищах Сімферопольського району.
На нашу думку, ініціатива застосування західних санкцій до АТ «Центродорстрой» повинна йти від України, а добрим початком було б відкриття кримінального провадження, на яке компанія «заробила» уже самим фактом перекидання її виробничих потужностей і техніки до Криму в порушення Порядку в’їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію (ст. 332-1 ККУ).
Щоправда, у період перезавантаження українського уряду та «укрупнення» деяких міністерств не зовсім зрозуміло, хто має вести моніторинг та документування кандидатів у санкційні списки. Раніше ґрунтовну роботу, яка давала результат, провадило міністерство з питань тимчасово окупованих територій, яке нині ліквідоване. Тож новий уряд має дуже постаратись наповнити українські санкції реальним змістом, аби переконати ЄС і США у необхідності посилення економічного тиску на Росію саме на кримському напрямку.