Рахунки в кримських відділеннях ПриватБанку головний офіс заблокував в березні 2014 року, в розпал російської окупації Криму. Понад 800 тисяч клієнтів ПриватБанку – фізичні та юридичні особи – втратили доступ до своїх грошей, яких на рахунках кримських відділень залишалося 8,2 млрд грн. Пізніше свої борги перед кримськими клієнтами ПриватБанк передав приватній компанії. В тому ж році ПриватБанк отримав від Національного банку України 10 млрд грн рефінансування під заставу майна в окупованому Криму – однак вкладники цих грошей не побачили. Відтоді отримати гроші кримським вкладникам ПриватБанку вдається тільки через суд – і то далеко не всім. ПриватБанк – єдиний банк, який, ідучи з окупованого Криму, дозволив собі так вільно розпорядитися чужими грошима – всі інші банки, залишаючи півострів, свої зобов’язання перед вкладниками виконали.
Дмитро Дугінов, голова ГО «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг», вже не перший рік займається захистом інтересів кримських вкладників Приватбанку. Центр журналістських розслідувань публікує його статтю про те, в якому стані проблема кримських вкладів Приватбанку дісталася новій владі та як її можна вирішити.
Ситуація із заблокованими коштами, в якій опинилися кримські вкладники ПриватБанку в 2014 році, далека від вирішення.
Ми протистояли в судах позиції банку, який відмовляється визнавати своїх клієнтів і зобов’язання перед ними, боролися з блокуванням роботи виконавчої служби по всій країні рішеннями кишенькових суддів про заборону стягувати з банку кошти, створювали нові правові стратегії і прецеденти, що дозволили виграти не одну окрему справу і домогтися статистичного перелому в судовій практиці на користь вкладників. Однак держава, націоналізувавши банк, на жаль, виявилася нездатною вирішити проблему кримчан централізовано.
Сьогодні кримські вкладники покладають великі надії на нову владу, яка в короткі терміни домоглася повернення наших моряків і політв’язнів, скасувала депутатську недоторканність, фактично імплементувавши результати референдуму 2000 року. Впевнений, що і ситуація з блокуванням доступу до рахунків кримчан теж може бути вирішена за наявності політичної волі і совісті тих, від кого це залежить.
Минулого тижня 252 народних депутата України з фракції «Слуга Народу» отримали звернення Ради з питань захисту прав споживачів фінансових послуг про приєднання до процесу створення при Міністерстві фінансів робочої групи, покликаної на державному рівні вирішити проблеми «кримських» клієнтів ПриватБанку. Мінфін протягом останніх років неодноразово інформував нас про свою готовність приєднатися до роботи групи в разі її створення, але сам створювати її відмовлявся. Раніше ця ініціатива була підтримана Міністерством з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Наразі спільно з Уповноваженим Президента України в АР Крим Антоном Кориневичем і виконавчим директором Української Гельсінської групи з прав людини Олександром Павличенко нами ведеться активний комунікаційний процес зі створення робочої групи з Офісом Президента, КМУ, Уповноваженим ВР з прав людини, НБУ і ПриватБанком.
Кримське регіональне управління Приватбанку в Сімферополі, 2014 р. Фото: Коммерсантъ
Ми вважаємо, що одним з найбільш дієвих способів отримання доступу до заблокованих банком коштів його клієнтів є повернення на баланс банку зобов’язань перед його «кримськими» клієнтами, незаконно знятими з балансу ще в 2014 році. Однак на даний момент Мінфін, НБУ і ПриватБанк – ті хто може і повинен вирішити цю проблему – робити цього не хочуть.
У листопаді 2014 року банк в порушення норм законодавства уклав з Фінансовою компанією «Фінілон» договір переведення боргу. Однак згідно із законодавством банк не міг укласти такий договір без попереднього повідомлення про це кредиторів (в нашому випадку, своїх кримських клієнтів), чого, звичайно, зроблено не було.
На підставі цього договору зобов’язання з балансу банку зникли. Тепер для повернення їх на баланс в судовому порядку необхідно визнати договір про переведення боргу незаконним. Але для цього необхідний сам договір, а він знаходиться в банку, і банк його для ознайомлення не надає навіть за рішенням суду, прикриваючись банківською таємницею.
У разі повернення на баланс банку зобов’язань перед кримчанами стане можливим і повернення доступу до коштів тих клієнтів банку, які програли в суді позови про стягнення. Згідно зі статистичною інформацією самого банку, яку нам вдалося отримати в квітні 2017 року, таких було 339 осіб. Загальна сума їхніх позовних вимог на той момент складала 502 млн грн. Тобто, в середньому 100 осіб на рік програють банку суди і втрачають надію на повернення своїх грошей. Але правосуддям, змагальністю, про які ви могли подумати, тут і не пахне, адже в більшості випадків вкладники програють справи знову ж з вини банку.
Довгі роки банк при оформленні та пролонгації депозитів порушував вимоги законодавства і не надавав своїм клієнтам належний пакет обов’язкових при оформленні депозитів документів. Відповідно, в суді вкладники не могли підтвердити свої претензії документами, необхідними за законом. Банк же під час судових розглядів відмовлявся надавати інформацію про стан рахунків клієнтів, посилаючись на нібито втрату всієї інформації про «кримські» зобов’язання.
Така тактика призвела до того, що, по суті, банк шахрайським способом заволодів 502 млн грн вкладів власних клієнтів. На жаль, ситуація, за якої найбільший банк країни вкрав у власних клієнтів півмільярда гривень, протягом п’яти років не зацікавила ані поліцію, ані прокуратуру. У тому числі і прокуратуру АР Крим, яка дуже активно займається фіксуванням порушень прав людини в Криму з боку РФ, але не робить нічого для захисту прав громадян України – «кримських» клієнтів Приватбанку. Як тих, хто переїхав на материкову частину України, так і тих, хто продовжує проживати в Криму. Серед них, до речі, є онкохворі, для яких отримання їхнього вкладу є життєвою необхідністю.
На жаль, актуальну інформацію про кількість програних банку позовів станом на 2019 року ми надати не можемо, так як нею володіє тільки банк.
Кримське відділення Приватбанку Фото: investigator.org.ua
Але деякі суди було виграно вкладниками. Поговоримо про ситуацію з виконанням рішень судів, що вступили в законну силу.
Не секрет, що державні виконавці пояснюють свою бездіяльність у стягненні грошей з ПриватБанку тим, що їм «не дозволяють» це робити, так як банк державний.
7 вересня 2019 року на своїй сторінці в Facebook міністр юстиції Денис Малюська повідомив про те, що «стоп-списків» більше немає. Одним з результатів цього стало направлення 17 вересня в НБУ платіжної вимоги № 17/20 про стягнення з Приватбанку 1 246 688 427, 95 грн (в зведеному виконавчому провадженні № 56010919, що знаходиться на виконанні в Департаменті ДВС, в рамках якого очікують стягнення присуджених їм коштів «кримські» вкладники банку).
Слово за главою НБУ паном Яковом Смолієм та головою правління Приватбанку Петром Крухманзлом, оскільки виконання платіжної вимоги на таку велику суму неможливо без узгодження з їх боку. На жаль, недостатньо виставити платіжку на списання з рахунку Приватбанку в НБУ – потрібно, щоб на рахунку було що списувати. ГІС і раніше виставляв платіжні вимоги на списання коштів, але списувати не було чого. Якимось дивним чином банк дізнавався про те, що виставляється платіжка на списання, і виводив з рахунку кошти. Крайніх не було – ГІС виставили платіжку, НБУ намагалися її виконати, але рахунок порожній – і знову глухий кут.
Незважаючи на те, що банк є прибутковим і зовсім недавно направив понад 11 млрд грн чистого прибутку за 2018 рік своєму єдиному акціонеру – державі в особі Міністерства фінансів, а згідно з річним звітом, його чистий прибуток за підсумками 2018 року склав 12,8 млрд грн, банк відмовляється повертати кримчанам гроші, так само як і виконувати рішення судів навіть на незначні суми.
Ще трохи цифр. Згідно з фінансовою звітністю банку за станом на 31 грудня 2017 р банк мав умовні зобов’язання перед своїми кримськими клієнтами в розмірі 5 млрд 558 млн грн. Станом на 31 грудня 2018 року ця сума склала 5 млрд 325 млн грн. Тобто, за 2018 р банк виконав зобов’язань за рішенням судів на суму всього в 233 млн грн.
Акція кримчан, які не могли вивести гроші з Приватбанку, 25.07.2014. Фото: LB.ua
І на завершення – про пеню і мільярдні втрати бюджету.
В останні роки істотною статтею втрат для банку є пеня у вигляді трьох відсотків за кожен день прострочення за невиконання зобов’язання, що успішно застосовується згідно з Законом України «Про захист прав споживачів». Завдяки даній категорії штрафних санкцій у вкладників є можливість стягнути з банку крім самого вкладу та відсотків по ньому ще й пеню, що складає мінімум 100% від суми вкладу.
Якщо виходити з того, що сума зобов’язань банку складає 5,325 млрд гривень, а пеня складе 100% від цієї суми, вже через кілька років сума зобов’язань банку прогнозовано перевищить 10 млрд гривень. А значить, продовжуючи ігнорувати виконання зобов’язань перед кримчанами, керівництво банку і Мінфін позбавляють державний бюджет як мінімум 5 млрд грн, які в поточній економічній ситуації для країни видаються зовсім не зайвими.
Ми проаналізували інформацію про судову тяганину вкладників і Приватбанку, що міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, і очевидним став факт, що банк виконує свої зобов’язання перед усіма своїми вкладниками, крім кримських. У реєстрі, починаючи з 2014 р, немає жодного позову до банку від вкладника – НЕ кримчанина. Хіба це не дискримінація?
Тим часом наростає нова хвиля позовів до банку від його великих вкладників, які в 2014 році звернулися до Фонду захисту вкладників РФ і, отримавши часткову компенсацію вкладів від Фонду, не дочекавшись за п’ять років повної компенсації, повертають Фонду отримані від нього гроші, забирають свої договори і подають позови до Приватбанку. З огляду на позитивну практику щодо стягнення пені, суми за цими позовами будуть дуже значними, однак, незважаючи на це, банк залишається вірним своїй політиці безкомпромісності.
